Апеляційне провадження № 33/824/2102/2022
Справа 756/3204/22 Головуючий в суді І інстанції Касьян А.В.
Доповідач в суді ІІ інстанції Кашперська Т.Ц.
Іменем України
24 жовтня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Кашперської Т.Ц., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника Алфімова Олексія Валентиновича на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 31 травня 2022 року, якою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -
Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 31 травня 2022 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., та стягнуто судовий збір в сумі 454 грн.
Також цією ж постановою Оболонського районного суду м. Києва від 31 травня 2022 року на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., та стягнуто судовий збір в сумі 454 грн.
ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він 15 квітня 2022 року, керуючи транспортним засобом марки Renault Megan д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Героїв Дніпра, 41 у м. Києві, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з припаркованим транспортним засобом Chevrolet Lacetti д.н.з. НОМЕР_2 , чим порушив вимогу 13.1 ПДР.
ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за те, що він 15 квітня 2022 року, керуючи транспортним засобом марки Chevrolet Lacetti д.н.з. НОМЕР_2 , зупинив свій вказаний транспортний засіб, не впевнився в безпеці та в тому, що це не буде створювати перешкоди іншим учасникам, відкрив двері свого транспортного засобу та допустив зіткнення з транспортним засобом марки Renault Megan д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , чим порушив вимоги ПДР.
У апеляційній скарзі, поданій 15 липня 2022 року, захисник Алфімов О.В. вказував на те, що постанова є незаконною, необґрунтованою, прийнятою з грубим порушенням норм процесуального права, що потягло за собою однобічне та неповне з'ясування судом усіх фактичних обставин даної справи, їх недослідження та ненадання їм належної оцінки, і як наслідок суд дійшов хибного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Вказував, що суд першої інстанції при розгляді справи не надав належної оцінки та не врахував той факт, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, взагалі не порушував вимоги п. 13.1 ПДР, оскільки дотримувався безпечного інтервалу між автомобілями, а ДТП відбулося виключно внаслідок того, що саме водій ОСОБА_2 спонтанно та небезпечно відкрив двері свого автомобіля, який був припаркований. Тобто в даній ситуації вбачається причинно-наслідковий зв'язок виключно між діями водія ОСОБА_2 та наслідками у вигляді ДТП, що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 порушень п. 13.1 ПДР, а тому і складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Вищевказані твердження апелянта підтверджуються протоколом, складеним стосовно ОСОБА_2 , та самою постановою суду, де зазначено, що ОСОБА_2 не впевнився в безпеці та в тому, що це не буде створювати перешкоди іншим учасникам, відкрив двері транспортного засобу і допустив зіткнення з транспортним засобом марки Renault Megan д.н.з. НОМЕР_1 , чим порушив вимоги ПДР.
Вказував, що водій ОСОБА_2 подав письмову заяву про визнання своєї вини в повному обсязі. Згідно його письмових пояснень, він сидів на задньому сидінні з донькою з привідкритими дверима і коли дитина заплакала, він вирішив вийти на вулицю, відкрив двері, в результаті чого були заподіяні пошкодження його автомобілю, а також автомобілю водія ОСОБА_1 , який поряд з ним паркувався.
Вважав, що відкриваючи задні двері, водій ОСОБА_2 жодним чином не перевірив, чи буде безпечно відкрити двері транспортного засобу та чи не створить це перешкод іншим учасникам руху. Саме ОСОБА_2 , який в момент ДТП перебував на задньому сидінні свого автомобіля, мав побачити транспортний засіб, що рухався зліва, та міг передбачити настання негативних наслідків, проте свідомо відкрив двері. При даних обставинах ОСОБА_2 порушив п. 15.13 ПДР, в яких вказано, що забороняється відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими і виходити з транспортного засобу, якщо це загрожує безпеці і створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху.
Таким чином, враховуючи, що автомобіль ОСОБА_2 був припаркований та не рухався, водій ОСОБА_1 був позбавлений об'єктивної можливості передбачити, що ОСОБА_2 відкриє двері, в результаті чого буде пошкоджений його автомобіль, а також ОСОБА_1 не міг передбачити розмір дверей автомобіля ОСОБА_2 , щоб обрати безпечну відстань та уникнути пошкоджень.
На підставі вищевикладеного просив скасувати постанову Оболонського районного суду м. Києва від 31 травня 2022 року та прийняти нову постанову, в якій закрити справу в частині визнання винуватим ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
До апеляційної скарги додане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обгрунтоване тим, що участі в судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник не приймали, в зв'язку з поданням заяви про відкладення судового засідання на іншу дату з поважних причин, однак суд першої інстанції розглянув справу без їх участі, а 24 червня 2022 року при ознайомленні з матеріалами справи ОСОБА_1 дізнався, що справа розглянута та відповідно до супровідного листа копія постанови направлена за місцем його проживання. Враховуючи, що станом на 08 липня 2022 року копія постанови суду від 31 травня 2022 року ОСОБА_1 або його захиснику так і не надійшла, в той же день 08 липня 2022 року ОСОБА_1 особисто під розписку отримав в приміщенні суду копію даної постанови, розписка про що наявна в матеріалах справи.
Вирішуючи клопотання захисника Алфімова О.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд враховує наступне.
Відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З матеріалів справи встановлено, що строк на оскарження постанови захисник Алфімов О.В. пропустив з поважних причин, оскільки в матеріалах справи відсутні докази вручення йому повного тексту постанови судом першої інстанції в день винесення постанови.
За наведених обставин апеляційний суд визнає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та вважає за необхідне поновити цей строк.
В судове засідання особа, яка подала скаргу, інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені, відповідно до ст. 294 КУпАП суд розглянув справу у їх відсутність.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з пунктом 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Згідно п. 1.10 ПДР безпечний інтервал - відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об'єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху.
Відповідальність за ч. 1 ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв'язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.
Чинне законодавство України та нормативно-правові акти покладають обов'язок на водіїв не лише знати та безумовно виконувати правила ПДР України, а також враховувати особливості та технічний стан транспортного засобу.
Висновки судді місцевого суду про доведеність факту вини ОСОБА_1 в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди стверджуються зібраними у справі доказами, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 239904 від 15 квітня 2022 року в частині часу і місця вчинення адміністративного правопорушення, даних про особу, яка його вчинила, ідентифікаційних ознак транспортного засобу, яким особа керувала;
схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, в якій зафіксовано місце зіткнення та положення транспортних засобів після їх зіткнення, пошкодження, які мали автомобілі в результаті дорожньо-транспортної пригоди (автомобіль Renault Megan д.н.з. НОМЕР_1 - лакофарбове покриття та деформація задньої дверки з правої сторони, заднє праве крило лакофарбове покриття та деформація, автомобіль Chevrolet Lacetti д.н.з. НОМЕР_2 - лакофарбове покриття задньої дверки з лівої сторони, деформація), відомості щодо освітлення (денне); стан покриття проїзної частини (сухе), наявність дорожнього огородження вздовж проїжджої частини (немає), наявність пішохідного огородження вздовж тротуару або розділювальної смуги (немає), наявність дорожніх знаків пріоритету на головній дорозі (немає), наявність дорожніх знаків пріоритету на другорядній дорозі (немає), наявність наземного пішохідного переходу з дорожніми знаками та розміткою (немає), наявність горизонтальної розмітки проїжджої частини (немає), наявність горизонтальної розмітки на пішохідному переході (немає), наявність світлофорного об'єкта (немає), наявність недоліків в утриманні вулично-шляхової мережі, які стали супутньою причиною ДТП (немає); дана схема підписана уповноваженою особою та учасниками ДТП без будь-яких зауважень та заперечень, щодо розташування зазначених транспортних засобів;
поясненнями водія ОСОБА_2 , який зазначив, що 15 квітня 2022 року о 13:30 він, сидячи на задньому сидінні з донькою (1 р.) з привідчиненими дверима, коли дитина заплакала, вирішив вийти з нею на вулицю, коли в цей час під'їхав чоловік на автомобілі Renault Megan д.н.з. НОМЕР_1 , вирішивши запаркуватись, не забезпечивши відстань від його машини, таким чином, вийшовши з машини, чоловік з Renault Megan д.н.з. НОМЕР_1 зачепив задні двері його автомобіля і поцарапав собі задню дверку з правого боку;
поясненнями водія ОСОБА_1 , який зазначив, що 15 квітня 2022 року о 13:30 по вул. Героїв Дніпра паркувався. На момент зупинки його автомобіля зненацька з задньої лівої сторони відкрив двері пасажир, який є і водієм цього транспортного засобу, і пошкодив (поцарапав) задню праву сторону його автомобіля.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до них матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції.
Дослідивши вказані докази та надавши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 , що перебувало у причинному зв'язку із наслідками даної дорожньо-транспортної пригоди, а також про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на законних підставах наклав на нього стягнення, належним чином мотивувавши своє рішення.
Наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, об'єктивних підстав ставити під сумнів наявні в матеріалах справи докази у суду не має. Сутність вчиненого правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення викладена із належною повнотою та відповідає диспозиції ст. 124 КУпАП.
Таким чином, судом першої інстанції зроблено обгрунтований висновок, з яким погоджується апеляційний суд, про наявність обопільної вини водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зокрема, що невиконання водієм ОСОБА_1 вимог п. 13.1 ПДР, яке полягало у здійсненні маневру паркування транспортного засобу на небезпечній відстані від припаркованого автомобіля Chevrolet Lacetti д.н.з. НОМЕР_2 , перебуває у прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками у виді спричинення механічних пошкоджень транспортним засобам, а доводи апеляційної скарги, що він дотримувався безпечного інтервалу між автомобіля, не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами і спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема поясненнями водіїв та схемою місця ДТП.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо наявності вини іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 який порушив вимоги п. 15.13 ПДР, а саме відчинив двері транспортного засобу, не переконавшись, що це загрожує безпеці і створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, що встановлено в цій же постанові Оболонського районного суду м. Києва від 31 травня 2022 року, апеляційний суд враховує, що зазначені обставини не виключають обов'язку водія ОСОБА_1 дотримуватися вимог ПДР щодо безпечної дистанції, в тому числі і при паркуванні транспортного засобу.
Апеляційний суд враховує, що в матеріалах справи відсутні відомості про те, що дорожньо-транспортна пригода відбулась на організованій парковці, тобто що зазначена ділянка дороги мала розмітку для паркування, і що на схемі ДТП відсутні відомості про інші припарковані автомобілі, тобто водій автомобіля Renault Megan д.н.з. НОМЕР_1 мав місце для безпечного маневру паркування, однак не скористався ним.
Апеляційний суд не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не мав об'єктивної можливості передбачити, що ОСОБА_2 відкриє двері, а також не міг передбачити розмір дверей автомобіля ОСОБА_2 , щоб обрати безпечну відстань та уникнути пошкоджень, з огляду на те, що водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, а також оскільки з пояснень ОСОБА_2 вбачається, що задні двері його автомобіля були вже привідчинені на час паркування автомобіля Renault Megan д.н.з. НОМЕР_1 , і доводами апеляційної скарги цього не заперечувалось.
Таким чином, доводи апеляційної скарги, що постанова є незаконною, необґрунтованою, прийнятою з грубим порушенням норм процесуального права, що потягло за собою однобічне та неповне з'ясування судом усіх фактичних обставин даної справи, їх недослідження та ненадання їм належної оцінки, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.
Наведене вказує на безпідставність апеляційної скарги, доводи якої направлені на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року, Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, щоб особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Наявні у справі докази жодних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 не викликають.
Наведене вказує на необґрунтованість поданої апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Апеляційним судом враховується рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Апеляційним судом враховується, що апеляційна скарга захисника Алфімова О.В. не містить доводів щодо міри відповідальності, призначеної судом першої інстанції, та щодо обставин, які могли бути не враховані судом при накладенні стягнення.
Суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 27, 33 КУпАП при накладенні стягнення врахував характер вчиненого правопорушення, а тому обґрунтовано призначив йому стягнення, передбачене санкцією ст. 124 КУпАП
Накладене адміністративне стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети: виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень.
Отже, розглядаючи матеріали справи, суд першої інстанції дослідив належним чином зібрані докази по справі, а також з'ясував всі обставини у справі, тобто дотримався вимог ст. 251, 280 КУпАП.
Висновки, які викладені в постанові суду, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події. При винесення постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження матеріалів справи.
Підстави для закриття провадження в справі відсутні.
Постанова судді Оболонського районного суду м. Києва від 31 травня 2022 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Поновити захиснику Алфімову Олексію Валентиновичу строк на апеляційне оскарження постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 31 травня 2022 року.
Апеляційну скаргу захисника Алфімова Олексія Валентиновича залишити без задоволення.
Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 31 травня 2022 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 13.1 ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кашперська Т.Ц.