25 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 512/380/19
провадження № 51 - 3230ск22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Любашівського районного суду Одеської області від 13 грудня 2021 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 21 червня 2022 року і
встановила:
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону.
Відповідно до вимог пунктами 4, 5 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді кримінального провадження в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Водночас слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, у своїй касаційній скарзі засуджений не погоджується із оцінкою доказів, наявних у матеріалах провадження, надає їм власну оцінку, а також посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду, що в силу вимог статей 433, 438 КПК України не є предметом перегляду суду касаційної інстанції.
При цьому, у поданій скарзі не наведено обґрунтування незаконності по суті прийнятого рішення та не міститься доводів допущення судами першої та апеляційної інстанцій таких порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть за собою обов'язкове скасування вироку й ухвали на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК України, з огляду на точний зміст приписів статей 370, 404, 412, 413, 414, 419 цього Кодексу.
Крім того, засуджений не вказав, які доводи його апеляційної скарги апеляційний суд належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.
Також, засудженим не зазначено, у чому ж полягає явна несправедливість судових рішень з огляду на вид і розмір призначеного покарання та ступінь тяжкості кримінального правопорушення й особу засудженого.
Окрім того, засудженому необхідно зазначити конкретну вимогу до суду касаційної інстанції з врахуванням повноважень суду касаційної інстанції, передбачених ст. 436 КПК України. Так, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Поряд з цим, зазначена в касаційній скарзі вимога не узгоджується з вищезазначеними положеннями Закону.
Вищенаведене перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до ст. 429 КПК України, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху і надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 429 КПК України, колегія суддів
постановила:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Любашівського районного суду Одеської області від 13 грудня 2021 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 21 червня 2022 року залишити без руху та надати строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4