Ухвала
Іменем України
20 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 450/1157/20
провадження № 61-9832ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Відділ у справах дітей Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною,
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 вересня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Додатковим рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 вересня 2021 року заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 500,00 грн - витрати на правничу допомогу.
Не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 у червні 2022 року оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені заявником, визнані неповажними. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 жовтня 2021 року відмовлено.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявник звернувся з апеляційною скаргою з пропуском строку на апеляційне оскарження передбаченого 354 ЦПК України, а наведені ним підстави для поновлення строку визнано неповажними, отже, немає підстав для поновлення пропущеного процесуального строку.
У жовтні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить зазначену ухвалу скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно витлумачив положення статті 354 ЦПК України, не врахував, що строк на апеляційне оскарження має відраховуватися не з часу ознайомлення його представника з матеріалами справи, а з часу отримання ним копії оскаржуваного рішення, яке він фактично не отримував.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Право на касаційне оскарження судових рішень передбачене статтею 389 ЦПК України.
Предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою ОСОБА_1 є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Підставами касаційного оскарження зазначених у пункті 3 частини першої статті 389 ЦПК України судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності судового рішення.
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Встановлено, що 22 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського апеляційного суду з апеляційною скаргою на додаткове рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 жовтня 2021 року.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 24 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження. Запропоновано заявнику протягом десяти днів з дня отримання ухвали подати до суду заяву (клопотання) із уточненням дати, коли саме заявник довідався про додаткове рішення суду першої інстанції.
На виконання зазначеної ухвали заявник послався на те, що додаткове рішення суду першої інстанції не отримував, про проведене судове засідання не був повідомлений. Після стягнення з нього коштів на відшкодування витрат на правничу допомогу його представник 05 травня 2022 року ознайомився із матеріалами справи, відповідно лише після цього він був ознайомлений з повним текстом судового рішення.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року зазначені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку визнані неповажними та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
З таким висновком погоджується й Верховний Суд, з огляду на таке.
Відповідно статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суд апеляційної інстанції встановив, що 05 травня 2022 року представник ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи та повним текстом додаткового рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Таким чином, представнику заявника, а відповідно і самому заявнику було відомо про додаткове рішення суду першої інстанції з 05 травня 2022 року. Водночас апеляційна скарга подана 22 червня 2022 року, тобто після спливу тридцятиденного строку як з дня проголошення додаткового рішення суду першої інстанції, так і з дня ознайомлення з цим рішенням представником заявника.
Крім того, повний текст додаткового рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 жовтня 2021 року оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) 18 жовтня 2021 року.
Заявник мав вільний та безоплатний доступ до ЄДРСР, що свідчить про відсутність перешкод для ознайомленні зі змістом зазначеного рішення та подання апеляційної скарги у розумний строк.
Проте з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся лише 22 червня 2022 року, тобто більш ніж через півроку з дня постановлення повного тексту додаткового рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 жовтня 2021 року та з пропуском тридцятиденного строку з дня ознайомлення його представника із зазначеним судовим рішенням.
Вказана процесуальна поведінка не демонструє добросовісності використання своїх процесуальних прав і готовності брати участь у справі на всіх етапах її розгляду.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин належать обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку апеляційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати вимогам процесуального закону.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 03 квітня 2008 року у справі № 3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати зловживань та ухилення від отримання інформації про рух справи.
ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані («Перетяка та Шереметьев проти України», заяви № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
У рішенні від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України», заява № 24465/04, ЄСПЛ наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, необхідно тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення ЄСПЛ від 28 листопада 1999 року у справі «Brumarescu v. Romania» (Брумареску проти Румунії), пункт 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду, згідно з яким жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі; повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи (рішення ЄСПЛ від 03 грудня 2003 року у справі «Ryabykh v. Russia» (Рябих проти Росії), пункт 52).
Ураховуючи наведене та те, що ОСОБА_1 не вжив заходів щодо отримання повного тексту додаткового рішення суду першої інстанції від 07 жовтня 2021 року в розумні строки та не вчиняв дій щодо оскарження зазначеного судового рішення суду першої інстанції, не демонстрував готовності брати участь на всіх етапах розгляду цієї справи, а наведені ним підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані неповажними, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що процесуальний строк пропущено з неповажних причин.
Доводи заявника про те, що він не отримував копії оскаржуваного судового рішення, що є підставою для поновлення процесуального строку, Верховний Суд відхиляє.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження рішення перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та від 14 жовтня 2003 року «Трух проти України»).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України).
Отже, відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України є підстави для визнання касаційної скарги ОСОБА_1 необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Керуючись частиною четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Відділ у справах дітей Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Яремко
А. С. Олійник
Г. І. Усик