Ухвала від 21.10.2022 по справі 182/8297/21

Ухвала

21 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 182/8297/21

провадження № 61-10211ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором від 09 серпня 2011 року бн у розмірі 29 475,92 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 26 034,72 грн; заборгованість за відсотками за користуванням кредитом - 3 441,20 грн станом на 19 жовтня 2021 року.

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області рішенням від 18 травня 2022 року задоволенні позову відмовив.

Дніпровський апеляційний суд постановою від 08 вересня 2022 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» залишив без задоволення, а рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2022 року - без змін.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 11 жовтня 2022 року подало засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб обчислюється станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачено, що у 2022 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2022 року (на час подання касаційної скарги) - 2 481,00 грн.

Ціна позову у цій справі становить 29 475,92 грн, що станом на 01 січня 2022 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481,00 грн х 100 = 248 100,00 грн).

Тому справа є малозначною в силу вимог пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України і окремого визнання її такою не потребує.

Касаційна скарга містить посилання на те, що справа має виняткове значення для банку, оскільки одними з основних видів діяльності банку є кредитування фізичних та юридичний осіб, а також залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб. Невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором відносно сплати процентів за користування кредитними коштами тягне за собою загрозу для можливості повернення банком залучених коштів вкладниками, а також ставить під загрозу репутацію банка, що перешкоджає стабільній роботі банку, обмежує права та порушує майнові інтереси банку.

Наведені заявником обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки незгода заявника з оскаржуваними судовими рішенням в цілому, за відсутності інших обставин, не може розглядатися як обставина, що впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.

Також, посилання заявника в касаційній скарзі на те, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки викладені в оскаржуваних судових рішеннях висновки не узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду, та суд не дослідив зібрані у справі докази, як на підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі, є виконанням вимог процесуального закону щодо змісту будь-якої касаційної скарги, а тому самі по собі не вказують на фундаментальність порушених у скарзі питань для формування єдиної правозастосовчої практики.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Верховний Суд також врахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявники не продемонстрували наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі «Azyukovska v. Ukraine» («Азюковська проти України») рішення від 09 жовтня 2018 року.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у малозначній справі і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

М. Ю. Тітов

Попередній документ
106940214
Наступний документ
106940216
Інформація про рішення:
№ рішення: 106940215
№ справи: 182/8297/21
Дата рішення: 21.10.2022
Дата публікації: 26.10.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (24.07.2024)
Результат розгляду: Задоволено
Дата надходження: 08.07.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
24.01.2026 06:17 Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
24.01.2026 06:17 Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
24.01.2026 06:17 Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
24.01.2026 06:17 Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
24.01.2026 06:17 Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
24.01.2026 06:17 Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
24.01.2026 06:17 Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
24.01.2026 06:17 Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
24.01.2026 06:17 Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
02.12.2021 00:00 Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
02.03.2022 09:30 Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області