Ухвала
30 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 347/1783/21
провадження № 61-9411ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Косівського районного суду від 25 травня 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 31 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування,
ОСОБА_1 23 вересня 2022 року засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Косівського районного суду від 25 травня 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 31 серпня 2022 року.
Касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).
Крім того, у клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, ОСОБА_1 просить зупинити дію рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду до закінчення його перегляду у касаційному порядку. Клопотання мотивовано тим, що у Косівському районному суді Івано-Франківської області перебуває на розгляді позовна заява про визнання за відповідачем ОСОБА_1 1992 р.н. право власності на власність особи, яка подає касаційну скарг, а саме житловий будинок, що знаходиться за адресою6 АДРЕСА_1 . Підставами цього позову було те, що відповідачу було подаровано частину такого будинку, встановлені в оскаржуваних судових рішеннях обставини щодо дійсності договору дарування в подальшому на пряму вилинуть на результати розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 1992 р.н. та призведуть до позбавлення права власності на житловий будинок ОСОБА_1 1995 р.н. Крім того, ОСОБА_1 1995 р.н. буде позбавлений можливості володіти та користуватись таким нерухомим майном. Слід звернути увагу на те, що у разі задоволення касаційної скарги, у ОСОБА_1 1995 р.н. виникнуть істотні утруднення в частині відновлення своїх прав на житло і прав власності, адже останньому буде необхідно додатково звертатись до суду із відповідними процесуальним документами з метою скасування судових рішень у справі за позовом ОСОБА_1 1952 р.н., а в подальшому і вчинення відповідних реєстраційних дій. Крім цього, за період розгляду касаційної скарги в суді Касаційної інстанції існують ризики того, що нерухоме майно ОСОБА_1 1995 р.н. буде змінено, знищено чи відчужено, що у такому разі взагалі позбавить останнього можливості відносити свої права до стану, який існує до цього часу. Вважаю, що с необхідність, з метою забезпечення прав ОСОБА_1 1995 р.н. на його приватну власність та житло, зупинити дію оскаржуваних рішень.
Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності заяви особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду.
Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Тлумачення частини восьмої статті 394, статті 436 ЦПК України свідчить, що клопотання про зупинення дії рішення має містити обґрунтування необхідності зупинення його дію.
У задоволенні клопотання про зупинення дії рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду необхідно відмовити, оскільки заявник не навів обґрунтованих підстав, за яких суд касаційної інстанції може зупинити дію судового рішення. Окрім того, рішення Косівського районного суду від 25 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 31 серпня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено, а тому рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду не підлягає виконанню. Ураховуючи вищенаведене, на підставі частини восьмої статті 394, статті 436 ЦПК України, у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 260, 389, 394, 395, 430 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відкрити касаційне провадження у справі № 347/1783/21.
Витребувати з Косівського районного суду Івано-Франківської області цивільну справу № 347/1783/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії рішення Косівського районного суду від 25 травня 2022 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 31 серпня 2022 року відмовити.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 31 жовтня 2022 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Н. О. Антоненко
М. М. Русинчук