25 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 420/19014/21
адміністративне провадження № К/990/28509/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року у справі №420/19014/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Четвертої кадрової комісії з добору на зайняття вакантних та тимчасово вакантних посад прокурорів в окружних і спеціалізованих прокуратурах у військовій та оборонній сфері (на правах окружних) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
19 жовтня 2022 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
11 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Четвертої кадрової комісії з добору на зайняття вакантних та тимчасово вакантних посад прокурорів в окружних і спеціалізованих прокуратурах у військовій та оборонній сфері (на правах окружних), в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення Четвертої кадрової комісії з добору на зайняття вакантних та тимчасово вакантних посад прокурорів в окружних прокуратурах і спеціалізованих прокуратурах у військовій та оборонній сфері (на правах окружних) від 07 вересня 2021 року про неуспішне проходження добору (співбесіди, атестації) ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Четверту кадрову комісію з добору на зайняття вакантних та тимчасово вакантних посад прокурорів в окружних прокуратурах і спеціалізованих прокуратурах у військовій та оборонній сфері (на правах окружних) прийняти нове обґрунтоване рішення за результатами співбесіди (добору, атестації) з ОСОБА_1 , як кандидата на вакантну посаду прокурора окружної прокуратури.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 червня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення Четвертої кадрової комісії з добору на зайняття вакантних та тимчасово вакантних посад прокурорів в окружних прокуратурах і спеціалізованих прокуратурах у військовій та оборонній сфері (на правах окружних) від 07 вересня 2021 року про неуспішне проходження добору (співбесіди, атестації) ОСОБА_1 . В іншій частині позову відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора задоволено.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 червня 2022 року скасовано.
Прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Четвертої кадрової комісії з добору на зайняття вакантних та тимчасово вакантних посад прокурорів в окружних і спеціалізованих прокуратурах у військовій та оборонній сфері (на правах окружних) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, відмовлено.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що П'ятий апеляційний адміністративний суд безпідставно відхилив сформовану у постановах Верховного Суду позицію у наступних справах:
• щодо необхідності зазначення комісією мотивів та відповідних обставин як обов'язкової складової про неуспішне проходження атестації (справи №826/6528/18, №819/330/18, №2040/6763/18, №420/3337/20, № 640/419/20).
• керуючись міжнародними стандартами, рішення кадрової комісії ухвалене за результатами атестації, зокрема ії третього етапу, має містити обґрунтований висновок про те, за якими саме критеріями (компетентності, професійної етики або доброчесності) та на підставі яких доведених фактів (справи № 280/5176/20, № 640/154/20, № 9901/831/18, № 420/3337/20, № 420/10927/20, № 300/2021/20, № 640/419/20, № 640/537/20).
Верховний Суд наголошує, що скаржник, оскаржуючи судове рішення на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України повинен визначити та вказати конкретну (конкретні) норму (норми) права, що були застосовані неправильно судом апеляційної інстанції через не взяття до уваги останнім правової позиції Верховного Суду щодо її (їх) застосування, а також обґрунтувати у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Тобто, в касаційній скарзі, у разі касаційного оскарження судового рішення на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, має бути зазначено, по-перше, норма (норми) права, яка (які) застосована судом апеляційної інстанції неправильно, по-друге, висновки Верховного Суду щодо застосування цієї норми (норм) права, що викладені у подібних правовідносинах, та, по-третє, обґрунтування в чому помилка суду апеляційної інстанції при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися з огляну на висновки Верховного Суду.
Проте, в касаційній скарзі позивач конкретну норму, щодо якої викладені висновки Верховного Суду, не зазначив, що з огляду на це, не може вважатися належним обґрунтуванням касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з рішенням суду апеляційної інстанції, переоцінки обставин та досліджених судом апеляційної інстанції доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.
Отже, скаржником не викладено передбачені статтею 328 КАС України умови, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року у справі №420/19014/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Четвертої кадрової комісії з добору на зайняття вакантних та тимчасово вакантних посад прокурорів в окружних і спеціалізованих прокуратурах у військовій та оборонній сфері (на правах окружних) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя Н.А. Данилевич