25 жовтня 2022 року
Київ
справа №500/9748/21
адміністративне провадження №К/990/28614/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі № 500/9748/21 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
20.10.2022 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Тернопільській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.04.2022.
З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2022 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.09.2022 апеляційну скаргу ГУ ДПС у цій справі залишив без руху і надав строк для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало, зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційним судом встановлено, що вперше апеляційну скаргу у цій справі було подано 10.05.2022. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2022 апеляційну скаргу було повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України у зв'язку з тим, що вона була направлена на електронну поштову адресу суду апеляційної інстанції без використання підсистеми «Електронний суд». Вдруге апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 08.04.2022 подано 22.07.2022, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження.
Клопотання про поновлення строку було обґрунтоване відсутністю необхідного фінансування для сплати судового збору. Крім того, просив врахувати, що вперше апеляційну скаргу було подано через офіційну електронну пошту апеляційного суду, проте вона була повернута скаржнику.
Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені ГУ ДПС причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції ГУ ДПС подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що обмежене фінансування унеможливило сплату судового збору вчасно. Зазначено, що вперше апеляційну скаргу було подано в строки та про необхідністю забезпечення захисту інтересів держави. В той же час, інших пояснень та доказів щодо причин пропуску строку звернення до суду не надано.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду, визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджується належними доказами. Відсутність у податкового органу коштів, призначених для сплати судового збору і невиконання через це вимог процесуального закону, не може бути поважною підставою пропуску строку пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки ці обставини стосуються адміністративно-організаційної діяльності відповідача як суб'єкта владних повноважень. Також, апеляційний суд зазначив, що сам факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для невиконання ухвали суду для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило неможливість дотримання вимог КАС України.
Скаржником не наводяться обставини, що об'єктивно та непереборно перешкоджали йому вчинити певні процесуальні дії у встановлений строк з урахуванням умов, які діють під час запровадження на території України воєнного стану, не надано доказів зупинення роботи податкового органу.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку є поважними, а судом не враховано, що ГУ ДПС не мало можливості сплатити судовий збір. Наголошує, що вперше апеляційну скаргу було подано в межах тридцятиденного строку через офіційну електронну пошту апеляційного суду, засвідчену кваліфікованим електронним підписом. Звертає увагу на обставину введення на території України воєнного стану, яка є поважною причиною пропуску строку, у зв'язку з чим були підстави для його поновлення. Касаційна скарга також містить посилання на постанови Верховного Суду, за змістом яких суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість поновлення пропущеного процесуального строку через відсутність фінансування суб'єкта владних повноважень. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення.
Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Право на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
У клопотанні про поновлення строку, а так само в касаційній скарзі, ГУ ДПС не зазначило об'єктивних обставин, які перешкоджали йому звернутися з апеляційною скаргою повторно у більш стислий строк. Фактично доводи касаційної скарги зводиться до незгоди з ухвалою апеляційного суду про повернення вперше поданої апеляційної скарги.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано визнано неповажними та на пропозицію суду апелянт не навів інших поважних підстав для цього.
Поряд суд касаційної інстанції зазначає, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
У наведених скаржником справах Верховним Судом сформовано висновки з урахуванням конкретних установлених фактичних обставин у справі, залежно від яких були відповідним чином застосовані норми процесуального права.
Колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційного оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб'єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Тернопільській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі № 500/9748/21 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко