25 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 215/499/21
адміністративне провадження № К/990/28727/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2022 року у справі №215/499/21 за позовом ОСОБА_1 Криворізького міського голови Вілкула Юрія Григоровича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом про:
визнання бездіяльності Криворізького міського голови Вілкула Ю.Г. протиправною, яка виявилася у неналежному застосуванні управлінської функції, у порушенні правового режиму, форми розгляду його скарги від 20 березня 2020 року, і непідкоренні статті 92 Конституції України, статті 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»;
визнання бездіяльності Криворізького міського голови Вілкула Ю.Г. протиправною, за результатом розгляду заяви від 30 червня 2020 року за вх.№С-301, яка виявилася у невинесенні за результатами розгляду звернення від 20 березня 2020 року рішення, постанови, тобто правового акту, та у порушенні управлінської функції відповідно підпунктів 18, 19 частини першої статті 4 КАС України, і статтей 3, 19 Конституції України;
визнання бездіяльності Криворізького міського голови Вілкула Ю.Г. протиправною, яка виявилася у невжитті заходів для забезпечення фундаментального права на соціальну допомогу, якою буде забезпечено для нього рівня життя не нижчий від прожиткового мінімуму і право на одноразову допомогу, як малозабезпеченій сім'ї, до правової позиції статтей 19, 46, 48, 68 Конституції України;
визнання бездіяльності Криворізького міського голови Вілкула Ю.Г. протиправною, яка виявилася у порушенні права на свободу від шкоди, спричиненої неналежним функціонуванням системи місцевого самоврядуванням, недбалістю і помилками його, у невжитті заходів до усунення причин, що породжують подання скарги від 20 березня 2020 року, та зазначити закон вимоги якого порушено ним згідно статті 249 КАС України.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 лютого 2021 року матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до Криворізького міського голови Вілкула Ю.Г. про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року вказаний адміністративний позов повернуто позивачу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року залишена без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто позивачу.
У поданій касаційній скарзі позивач з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2022 року.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно із частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Положеннями частини четвертої визначено перелік підстав касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті.
Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, прийнятих у справах, є вичерпним.
Так, за приписами абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Положеннями статті 330 КАС України визначено вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
За приписами частини другої цієї статті у касаційній скарзі зазначаються:
підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4);
у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій та третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (абзац 4).
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування.
Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Суд установив, що у скарзі позивач посилається не зазначено передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Суд враховує положення, що містяться в Рекомендаціях № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.
Відповідно до частини "с" статті 7 вказаних Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону; вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Згідно із пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційну скаргу необхідно повернути як таку, що не містить підстав касаційного оскарження.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2022 року у справі №215/499/21 повернути скаржнику.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддяМ.В. Білак