24 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №640/8082/22
адміністративне провадження №К/990/28042/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Данилевич Н.А.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Президента України, Держави Україна в особі Верховної Ради України, Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Держави України в особі Міністерства оборони України, Держави України в особі Державної казначейської служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
11 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року.
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог частини четвертої статті 330 КАС України заявником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
У касаційній скарзі заявник послався на те, що він звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», на підтвердження чого додав до матеріалів скарги копію посвідчення добровольця територіальної оборони.
Проте такий аргумент є помилковим з огляду на таке.
Так, відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Відповідно до визначення, наведеного у пункті 16 частини першої статті 1 Закону України «Про основи національного спротиву», територіальна оборона - це система загальнодержавних, воєнних і спеціальних заходів, що здійснюються у мирний час та в особливий період з метою протидії воєнним загрозам, а також для надання допомоги у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій.
За приписами частини другої статті 24 Закону України «Про основи національного спротиву» на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». На членів добровольчих формувань територіальних громад, які беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, поширюються гарантії соціального захисту, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Порядок утворення та діяльності добровольчих формувань територіальних громад, набуття та припинення членства в добровольчих формуваннях, визначений Положенням про добровольчі формування територіальних громад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року №1449 (далі - Положення №1449), відповідно до пункту 23 якого підставами припинення контракту добровольця територіальної оборони є, зокрема: призов (прийняття) на військову службу; укладення контракту про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил або інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, служби в правоохоронних органах.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що надаючи соціальні гарантії, передбачені для військовослужбовців іншим особам, законодавець обмежив коло таких прав саме Законами України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в яких відсутні пільги щодо сплати судового збору.
Тому поширення гарантій соціального захисту, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на членів добровольчих формувань територіальних громад свідчить про те, що маючи спеціальний статус, що прирівнює їх до військовослужбовців в отриманні соціальних гарантій, такі особи не мають права на їнші пільги, що передбачені тільки для військовослужбовців в інших законодавчих актах, якщо про це прямо не зазначено у законі.
Ураховуючи те, що норми Закону України «Про судовий збір» звільняють від сплати судового збору виключно військовослужбовців, а заявник має статус добровольця територіальної громади, пільги щодо сплати судового збору, передбачені пунктом 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на спірні правовідносини.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 3 пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на ухвалу сплачується судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено, що з 01 січня 2022 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2481,00 грн.
Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102; код ЄДРПОУ: 37993783; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Ураховуючи те, що касаційну скаргу залишено без руху, з підстав її невідповідності до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, Суд не вирішує питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку.
Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року залишити без руху.
2. Надіслати заявнику касаційної скарги копію цієї ухвали у спосіб надсилання скарги до суду
3. Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
4. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: Н.А. Данилевич
О.В. Кашпур