25 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 580/9874/21
адміністративне провадження № К/990/27705/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу Черкаської обласної прокуратури на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року у справі №580/9874/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Черкаської обласної прокуратури про скасування рішень, поновлення на посаді та стягнення коштів,
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13 вересня 2021 року №267 про неуспішне проходження позивачем атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки;
- зобов'язати Офіс Генерального прокурора призначити позивачу додатковий день (дату, час та місце) для повторного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки;
визнати протиправним та скасувати наказ Черкаської обласної прокуратури від 21 жовтня 2021 року №628к про звільнення позивача з посади начальника Кам'янського відділу Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області та з органів прокуратури;
поновити позивача на посаді начальника Кам'янського відділу Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області та органів прокуратури.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року, позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13 вересня 2021 року №267 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Зобов'язано Офіс Генерального прокурора призначити ОСОБА_1 додатковий день (дату, час та місце) для повторного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Визнано протиправним та скасовано наказ Черкаської обласної прокуратури від 21 жовтня 2021 року №628к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Кам'янського відділу Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області та органів прокуратури.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Кам'янського відділу Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області.
Стягнуто з Черкаської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 35314 (тридцять п'ять тисяч триста чотирнадцять) грн. 58 коп. з відрахуванням при виплаті встановлених податків і зборів.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Кам'янського відділу Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 9735 (дев'ять тисяч сімсот тридцять п'ять) грн. 11 коп., з відрахуванням податків і зборів.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 7500 (сім тисяч п'ятсот) грн.
Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково. Прийнято додаткову постанову, якою вирішено питання про розподіл судових витрат.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1250 (одна тисяча двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок та витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту, в сумі 700 (сімсот) гривень 00 копійок.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 250 (одна тисяча двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок та витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту, в сумі 700 (сімсот) гривень 00 копійок.
У поданій касаційній скарзі представник відповідача з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.
08 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.
Так, відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у касаційній скарзі представник відповідача, як на підставу касаційну оскарження, передбачену пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, посилається на відсутність позицій Верховного Суду «у справах наведеної категорії з урахуванням обставин наявності процедурного рішення кадрової комісії стосовно задоволення заяви про повторне проходження іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки та в подальшому пізнішою датою прийнятого рішення іншою кадровою комісією про неуспішне проходження прокурором атестації, ухваленого за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (ненабрання мінімального прохідного балу)».
Варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.
Водночас, скаржник чітко не зазначає щодо питання застосування яких саме норм права у подібних правовідносинах, на його думку, відсутній висновок Верховного Суду.
Крім того, саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Також, слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не щодо предмету кожної справи.
Проте, представник відповідача у касаційній скарзі фактично описав обставину, що стала підставою для звернення до суду з позовом та висловив незгоду із наданими оцінками у справі, проте це не є підставою для відкриття провадження відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Інша мотивувальна частина касаційної скарги містить нормативно-правове регулювання обґрунтування, проте Суд не наділений повноваженнями на власний розсуд з контексту скарги вибирати ті норми права, із застосуванням яких не погоджується скаржник.
Суд касаційної інстанції позбавлений можливості самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).
Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.
Крім того, ухвалами Верховного Суду від 18 серпня 2022 року та від 26 вересня 2022 року вже було повернуто касаційні скарги Черкаської обласної прокуратури на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року у справі №580/9874/21, у зв'язку з відсутністю підстав касаційного оскарження.
Звертаючись втретє, автор касаційної скарги посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України не наводить належних обґрунтувань підстави касаційного оскарження, передбаченої вказаним пунктом, що є перешкодою у відкритті касаційного провадження.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно із пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 169, 328,330,332 КАС України,
Касаційну скаргу Черкаської обласної прокуратури на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року у справі №580/9874/21 повернути скаржнику.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддяМ.В. Білак