18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
25 жовтня 2022 року Справа № 925/581/22
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Ібрагімова Є.Р.,
за участі представників сторін:
від позивача - представник не з'явився,
від відповідача - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”,
м. Київ
до ОСОБА_1 , м. Сміла, Черкаської області
про стягнення 75 703 грн. 11 коп.,
До Господарського суду Черкаської області звернулося з позовом акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 75 703 грн. 11 коп. заборгованості, а саме: 44 144 грн. 25 коп. заборгованості за кредитом, 26 789 грн. 34 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2 849 грн. 48 коп. пені та 1 920 грн. 04 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору банківського обслуговування № б/н від 04 квітня 2016 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05 липня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 00 хв. 04 серпня 2022 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 04 серпня 2022 року суд оголосив перерву до 10 год. 30 хв. 04 жовтня 2022 року.
Ухвалою суду від 04 жовтня 2022 року, з урахуванням клопотання представника позивача відкладено розгляд справи по суті на 11 год. 30 хв. 25 жовтня 2022 року.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Положеннями ст. 13 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 ГПК України.
Частиною 4 ст. 202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
У вказаному висновку суд звертається до правової позиції об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яку було викладено у постанові від 16 жовтня 2020 року у справі №910/8816/19, а також враховує висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладені в постанові від 25 листопада 2020 року зі справи №910/15226/19.
Судом встановлено, що позивач належним чином повідомлений про дату час та місце судового засідання.
Ухвалу суду від 04 жовтня 2022 року представник позивача отримав під розписку.
Проте, позивач у судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не подавав.
За висновком Верховного Суду, викладеному в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13 вересня 2019 року у справі №916/3616/15, положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не пов'язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05 червня 2020 року у справі №910/16978/19 зазначила, що приписи частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням його явки обов'язковою та викликом до суду.
Крім того, норми статті 226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду.
При цьому судом враховано висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладені в постанові від 22 грудня 2020 року зі справи №925/337/19.
За таких обставин суд вважає за необхідне позов акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” залишити без розгляду.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234 ГПК України, суд
Позов акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення 75 703 грн. 11 коп. - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.
Суддя А.В.Васянович