вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"24" жовтня 2022 р. Справа № 911/1889/22
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви заступника керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті
до Фізичної особи-підприємця Олійника Віктора Миколайовича
про стягнення 18 401,77 гривень
встановив:
Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява заступника керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Фізичної особи-підприємця Олійника Віктора Миколайовича про стягнення з останнього в дохід Державного бюджету України 18 401,77 гривень плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04.11.2019 під час зупинки транспортного засобу, водієм якого був відповідач, встановлено недотримання нормативних вагомих параметрів такого транспортного засобу, за результатами чого відповідачу нараховано до сплати 667,80 євро, що за офіційним курсом валют станом на 04.11.2019 складає 18 401,77 гривень, які відповідач не сплатив.
Як зауважив прокурор, вказані вище обставини порушують інтереси держави, оскільки несплата відповідних коштів завдає збитків державі, тоді як орган, відповідно уповноважений державою здійснювати контроль за державними закупівлями, - Державна служба України з безпеки на транспорті належним чином не виконав покладених на нього обов'язків щодо захисту відповідних інтересів держави.
В розрізі зазначеного вище, зокрема щодо представництва інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, прокурор зазначив, що на виконання ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вказаний орган повідомлено про представництво інтересів держави в суді листом №53-552вих22 від 12.09.2022, а такий лист відповідний орган отримав 12.09.2022.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
У відповідності до пп. 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Водночас, відповідно до приписів ст. 91, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Однак, в порушення приписів пп. 5, 8 ч. 3 ст. 162, ст. ст. 91, 164 ГПК України, прокурором не зазначено доказів, із відповідним їх наданням, на підтвердження викладених у позові обставин отримання Державною службою України з безпеки на транспорті 12.09.2022 листа прокуратури №53-552вих22 від 12.09.2022.
Водночас прокурором не зазначено про наявність/відсутність у нього відповідних доказів, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.
Водночас з доданих до позовних матеріалів копій акта про перевищення транспортними засобами нормативних вагових параметрів №0021802 та товарно-транспортної накладної №555924 не вбачається за можливе встановити точний та повний зміст таких документів, оскільки текст відповідних документів частково відсутній та нечитабельний, зокрема:
- у нижньому полі акта частково відсутній підпис і напис;
- текст ТТН розмитий та не дозволяє встановити точні: дату такого документа, відомостей про маршрут та перевізника.
З огляду на вказане вище, у тому числі неналежну якість копій доданих до позовної заяви документів, що частково відображають наявну в них інформацію, позовна заява керівника заступника керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті не відповідає процесуальним приписам стосовно необхідності надання належним чином засвідчених доказів на підтвердження викладених у позові обставин.
Суд звертає увагу прокурора на те, що згідно приписів ст. ст. 14, 74, 164 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений права збирати докази з власної ініціативи, тоді як позивач зобов'язаний вказати, якими саме доказами підтверджуються викладені ним у позові обставини, та відповідно надати такі докази або повідомити суд про неможливість їх надання.
Крім того приписами ст. ст. 1, 4, ч.ч. 1, 3 ст. 45, ч. 5 ст. 162 ГПК України унормовано, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 перевізник - фізична або юридична особа - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.
З огляду на вказане вище, враховуючи викладену постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі №820/1203/17, від 30 січня 2019 року у справі №803/3/18 позицію, суд звертає увагу на те, що:
- позов про стягнення з перевізника плати за проїзд великовагового транспорту автомобільними дорогами загального користування в дохід Державного бюджету України підлягає розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства (залежно від суб'єктного складу сторін);
- позовна заява не містить пояснень щодо того, чи надавав відповідач 04.11.2019 послуги з перевезення як господарюючий суб'єкт чи як фізична особа, яка здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, беручи до уваги приписи ст. ст. 164, 174 ГПК України та встановленні судом порушення вищезазначених норм процесуального законодавства при зверненні прокурора до суду із відповідним позовом, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви заступника керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків - десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.
Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Залишити позовну заяву заступника керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті без руху.
2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:
- належним чином засвідчених та читабельних копій: акта про перевищення транспортними засобами нормативних вагових параметрів №0021802 та товарно-транспортної накладної №555924;
- пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів на підтвердження викладених у позові обставин отримання Державною службою України з безпеки на транспорті 12.09.2022 листа прокуратури №53-552вих22 від 12.09.2022 або пояснень про наявність/відсутність у прокурора зазначених доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою;
- пояснень щодо того, чи надавав відповідач 04.11.2019 послуги з перевезення як господарюючий суб'єкт чи як фізична особа, яка здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.
Суддя В.А. Ярема