25 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/7189/22 пров. № А/857/11337/22
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Кузьмича С.М., Матковської З.М.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Печерського районного суду міста Києва на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 року (рішення ухвалене у м. Львові судом у складі головуючого судді Качур Р.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного суду міста Києва про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити ді,-
У травні 2022 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Печерського районного суду міста Києва про визнання протиправною відстрочку відповідача у задоволенні запиту позивача на інформацію від 16.04.2022, зобов'язання відповідача негайно (в порядку ч. 1 ст. 371, п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України) надати запитувані документи, а саме: електронні копії усіх рішень та протоколів Зборів суддів Печерського районного суду м. Києва, на яких починаючи з 01.01.2014 відбулось обрання голови Печерського районного суду м. Києва та/або припинення повноважень голови Печерського районного суду м. Києва.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що згідно вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» при розгляді запиту ОСОБА_1 від 16.04.2022, зокрема відстрочення надання відповіді на вказаний запит до закінчення дії воєнного стану в Україні. Зазначив, що підставою для відстрочення надання відповіді на запит стала рекомендація Ради суддів України, яка викладена у рішенні № 11 від 25.03.2022. Вважає, що у зв'язку з відсутністю обставин непереборної сили у розумінні ч. 6 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскаржуване рішення відповідача про відстрочку є протиправним. Крім того зазначив, що відповідачем у листі № 847/22 від 20.04.2022 не роз'яснено порядку оскарження прийнятого рішення. Відтак звернувся до суду із цим позовом за захистом свого порушеного права.. Просив позов задоволити.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Печерського районного суду міста Києва щодо встановлення відстрочки на надання відповіді на запит ОСОБА_1 на доступ до публічної інформації від 16.04.2022, оформленої листом № 877/22 від 20.04.2022. Зобов'язано Печерський районний суд міста Києва надати ОСОБА_1 запитувані документи, а саме: електронні копії усіх рішень та протоколів Зборів суддів Печерського районного суду м. Києва, на яких починаючи з 01.01.2014 відбулось обрання голови Печерського районного суду м. Києва та/або припинення повноважень голови Печерського районного суду м. Києва.
Рішення суду першої інстанції оскаржив Печерський районний суд міста Києва. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 16.04.2022 звернувся із запитом до Печерського районного суду міста Києва із запитом на доступ до публічної інформації, у якому просив надати йому електронні копії усіх рішень та протоколів Зборів суддів Печерського районного суду м. Києва, на яких починаючи з 01.01.2014 відбулось обрання голови Печерського районного суду м. Києва та/або припинення повноважень голови Печерського районного суду м. Києва.
Листом № 847/22 від 20.04.2022 позивача повідомлено про те, що з урахуванням рішення Ради суддів України № 11 від 25.03.2022, відповідачем відстрочено надання відповіді на запит позивача до закінчення строку дії воєнного стану в Україні.
Вважає, що відповідачем безпідставно відстрочено відповідь на його запит від 16.04.2022, відтак він звернувся до суду із цим позовом.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13.01.2011 (далі - Закон № 2939-VI).
Згідно частини 1 статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Згідно статті 14 Закону № 2939-VI, розпорядники інформації зобов'язані: оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; вести облік запитів на інформацію; визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача (ч.ч. 1-3 ст. 19 Закону № 2939-VI).
Апеляційним судом встановлено, що надання відповіді на скерований ОСОБА_1 запит на отримання публічної інформації від 16.04.2022 відстрочено відповідачем до закінчення воєнного стану в України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відтак, право звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів не може бути обмежене за умови введення воєнного стану.
Згідно ч.ч. 6, 7 Закону № 2939-VI відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
У рішенні про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку; причини, у зв'язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк; строк, у який буде задоволено запит; підпис.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 263 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності зупиняється якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила).
Вказаною нормою Цивільного кодексу України надано визначення поняття «непереборної сили».
Із рішення № 11 від 25.03.2022 Ради суддів України слідує, що обставинами непереборної сили - надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, зокрема загроза війни, збройний конфлікт, ворожі атаки, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна тощо.
Таке ж визначення поняття «непереборної сили» міститься у ст. 141 Закону України від 02.12.1997 № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні». Відповідно до ч. 1 вказаної статті Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч. 2 ст. 141 вказаного Закону).
Зазначені обставини непереборної сили є форс-мажорами, які унеможливлюють виконання зобов'язань суб'єктами господарювання. Разом з тим, такі обставини не є обставинами непереборної сили в контексті застосування положень Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Рішення Ради суддів України носять рекомендаційний характер і не є обов'язковими для судів, оскільки Рада суддів України не є вищестоящим органом судової системи.
Враховуючи доводи ОСОБА_1 про те, що можливість застосування інструменту відстрочки у задоволенні запиту залежить від характеру запитуваної інформації та не може застосуватися у всіх без винятку випадках.
Як зазначає позивач, запитувана інформація є предметом значного суспільного інтересу, а метою її отримання є ефективна реалізація права позивача на свободу вираження поглядів. Так, позивач покликається на висновки ЄСПЛ, викладені у справі «Угорський Гельсінський Комітет проти Угорщини», у яких ЄСПЛ спробував надати ознаки суспільно-необхідної інформації. Так, Європейський суд з прав людини вказав, що суспільний інтерес стосується питань, які впливають на громадськість в тій мірі, в якій вона може легітимно проявляти інтерес до них, які привертають увагу або які відносяться до цього в значній мірі, особливо в тій частині, в якій вони впливають на добробут громадян або життя громадян. Це також відноситься до питань, які здатні породжувати значні суперечки, які стосуються важливої соціальної проблеми або які пов'язані з проблемою, до якої громадськість мала б інтерес, якщо володіла б такою інформацією.
Відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Відтак суд доходить висновку, що у випадку відсутності таких обставин, розпорядник інформації повинен виконати свій обов'язок та надати заявнику запитувану інформацію.
Апеляційним суд звертає увагу, що позивач вже звертався до суду із запитом, що був предметом розгляду в адміністративній справі № 380/19225/21 і 05.04.2022 Львівський окружний адміністративний суд зобов'язав відповідача надати позивачу у відповідь на запит від 28.08.2021 інформацію, а саме: електронні копії усіх рішень та протоколів Зборів суддів, на яких відбулось обрання на посаду голови Печерського районного суду м. Києва.
Вказані відповідачем обставини можуть вважатися поважними причинами пропуску строку розгляду запиту на інформацію. Разом з тим, встановлення відстрочки для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації, повинно бути співрозмірним із запитуваною інформацію.
Станом на 20.04.2022 воєнний стан в Україні оголошено до 05:30 25 травня 2022 року.
Разом з тим, станом на день розгляду справи, строк дії воєнного стану продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб. Як вже встановлено судом, право на отримання інформації є конституційним правом особи та не може бути обмеженим навіть за умов воєнного стану.
Незазначення в листі відповідача № 877/22 від 20.04.2022 порядку оскарження рішення розпорядника інформації на думку колегії суддів є порушенням ч. 6 ст. 22 Закону № 2939-VI.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Печерського районного суду міста Києва залишити без задоволення, а рішення львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 року у справі №380/7189/22 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді С. М. Кузьмич
З. М. Матковська