25 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/3673/21 пров. № Н-А/857/17296/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Запотічного І.І., Улицького В.З.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Матковської З.М., Запотічного І.І. та Улицького В.З. у справі №140/3673/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року у справі №140/3673/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про зобов'язання вчинити певні дії.
Позивачем ОСОБА_1 подано заяву про відвід колегії суддів, який обґрунтовує тим, що при розгляді даної справи колегія суддів продемонструвала відсутність дій спрямованих на неупереджене та об'єктивне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, що виражається у порушенні ч. 2 ст. 77 КАС України за приписами якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Вище вказані обставини викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності колегії суддів.
Згідно з частиною 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вирішення питання про відвід здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши пояснення головуючого судді, членів колегії, дослідивши матеріали справи, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наявності підстав, які визначені статтями 36-38 цього Кодексу, учасниками справи може бути заявлений відвід судді, або суддям, які беруть участь у колегіальному розгляді справи.
Відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи, в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною другою цієї статті передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно з принципом, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Також у справі Гаусшильдта проти Данії (CASE OF HAUSCHILDT v. DENMARK) Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з об'єктивним критерієм, необхідно встановити, чи існують, якщо зовсім не брати до уваги особисту поведінку судді, легко з'ясовувані факти, що можуть ставити під сумнів його безсторонність. З цієї причини навіть виступи можуть мати певне значення. Найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Отже, будь-який суддя, щодо безсторонності якого є законні підстави для побоювань у його неупередженості, повинен заявити відвід.
На неупередженість судді як однієї з важливих ознак правосуддя акцентується увага й у пункті 3 Європейського статуту судді: «Суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений».
У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23) визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи також у тому випадку, коли у сторони могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Аналізуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що підставою для відводу не обов'язково має бути доведений факт необ'єктивності чи заінтересованості судді. Згідно з зазначеними нормами, унеможливлюється участь судді у розгляді справи за наявності в учасника судового розгляду будь-яких сумнівів щодо його неупередженості.
Тому, на думку апеляційного суду, якщо в учасника процесу особа судді викликає несприйняття, неспокій, невпевненість у неупередженості, такий учасник процесу має право на відвід судді.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів, з метою виключення сумнівів в неупередженості суддів, а також відновлення довіри, яка в демократичному суспільстві повинна бути у громадськості до суду.
Відповідно до частини 3 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з частиною другою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити відвід та відвести колегію суддів від розгляду справи.
Керуючись п.4 ч.1 ст.36, ст.ст.39, 40, 311, ч.2 ст.321, ст.ст.325, 328 КАС України, апеляційний суд,-
Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Матковської З.М. Запотічного І.І., Улицького В.З. задовольнити.
Відвести суддів Матковську З.М., Запотічного І.І. та Улицького В.З. від розгляду справи №140/3673/21 (№Н-А/857/17296/21).
Передати справу на повторний автоматизований розподіл для визначення складу колегії суддів в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді І. І. Запотічний
В. З. Улицький