19 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 568/697/22 пров. № А/857/12265/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Іщук Л. П.,
суддів - Обрізка І. М., Шинкар Т. І.,
за участю секретаря судового засідання - Доморадової Р. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 02 серпня 2022 року (ухвалене головуючим суддею Делаловою О. М. о 09:38 год у м. Радивилові) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови,
11.07.2022 ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 443309 від 30.06.2022 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що відповідач протиправно притягнув його до адміністративної відповідальності та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн за відсутності належних доказів його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки транспортний засіб Yiben YB50QT-3К з потужністю електродвигуна 2кВт не належить до механічних транспортних засобів, а тому особа, яка нею керує, не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, так як відповідальність за порушення пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), може нести виключно водій механічного транспортного засобу.
Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 02.08.2022 в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на обставини, викладені у позовній заяві, а також на те, що судом першої інстанції залишено поза увагою ту обставину, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення саме поліцейський зобов'язаний був здійснити перевірку транспортного засобу, яким позивач керував, та встановити наявність чи відсутність електродвигуна та його потужності, за результатами чого прийняти рішення про наявність в його діях ознак адміністративного правопорушення, однак, цього зроблено не було, що призвело до протиправного притягнення його до адміністративної відповідальності.
Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, покликаючись на викладені в ній доводи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення позивача та його представника, проаналізувавши докази в матеріалах справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 30.06.2022 поліцейським СРПП ВП № 1 Золочівського РВП Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим сержантом поліції Ковальчуком А. Д. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 443309, якою позивача - ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Як вбачається із вказаної постанови, 30.06.2022 о 12:50 год. на автодорозі Київ-Чоп 438+500, позивач, керуючи транспортним засобом Yiben YB50QT-3К, номерний знак НОМЕР_1 , не мав при собі (не пред'явив для перевірки) посвідчення водія категорії «А1», чим порушив вимоги пункту 2.1 «а» ПДР. Додатком до постанови вказано адміністративні матеріали.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що поліцейським на законних підставах здійснено розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці його вчинення та винесено оскаржувану постанову, оскільки транспортний засіб Yiben YB50QT-3К, номерний знак НОМЕР_1 , відноситься до категорії механічних транспортних засобів, що для позивача зумовлювало обов'язок мати посвідчення водія з відповідною категорією А1, чого ним дотримано не було.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною п'ятою статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 1.3 ПДР передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 2.1 «а» ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до пункту 2.4 ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Згідно з статтею 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: 1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; 4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; 5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; 6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що працівники поліції вправі здійснювати контроль за наявністю у водія посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії як при складенні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод, так і за наявності підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктом 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340 (далі - Положення № 340), особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.
Пунктом 3 Положення № 340 передбачено, що керування мопедами, моторолерами та іншими двоколісними (триколісними) транспортними засобами, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт, дозволяється за наявності посвідчення водія категорії А1.
Відповідно до пункту 1.10 ПДР транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Таким чином, наявність посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційного документа передбачена виключно для механічних транспортних засобів. При цьому, механічними вважаються скутери з електродвигуном потужністю понад 3 кВт, а також всі транспортні засоби з двигуном внутрішнього згорання.
Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Як встановлено з оскаржуваної постанови, водій механічного транспортного засобу Yiben YB50QT-3К, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не мав при собі (не пред'явив для перевірки) посвідчення водія категорії «А1».
Позивач стверджує, що 26.04.2019 він встановив на свій скутер Yiben YB50QT-3К електродвигун потужністю 2 кВт, а тому останній не належить до механічних транспортних засобів, що виключає обов'язок водія мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом категорії А1.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі доводи позивача є безпідставними та не спростовують вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки змін в реєстраційне посвідчення транспортного засобу внесено не було, а наявні в матеріалах справи гарантійний талон обслуговування на електрокомплекти для велосипедів і рахунок-фактура свідчать лише про придбання елекродвигуна потужністю 2 кВ, а не встановлення такого на належний позивачу скутер.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що належний позивачу транспортний засіб Yiben YB50QT-3К, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є механічним згідно з його реєстраційним посвідченням, водій такого зобов'язаний мати при собі та пред'явити на вимогу поліцейського посвідчення водія на право керування транспортним засобом категорії А1.
Слід зазначити, що за приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справи і накладення штрафу інспекторами поліції фактично відбувається в спрощеному порядку, відтак, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за порушення правил у сфері дорожнього руху, має спростувати виявлене правопорушення на місці його вчинення та під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, в іншому випадку правомірність своїх дій доводити у судовому порядку з можливістю скористатись правовою допомогою.
Незгода позивача з притягненням його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати транспортним засобом, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування транспортним засобом може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати транспортними засобами, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Отже, водій при керуванні транспортним засобом зобов'язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог ПДР.
Таким чином, при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, апеляційний суд вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат судом не змінюється.
Керуючись статтями 286, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 02 серпня 2022 року у справі № 568/697/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 25.10.2022