25 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/3784/22 пров. № А/857/11923/22
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Кузьмича С.М., Матковської З.М.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «ВІК СОЛЮШЕН» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 року (рішення ухвалене у м. Луцьку судом у складі головуючого судді Дмитрука В.В.) у справі за позовом приватного підприємства «ВІК СОЛЮШЕН» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-
У травні 2022 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 28.01.2022 №UA205150/2022/000001/2.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що декларантом позивача для митного оформлення товару легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ, моделі - Е220, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , загальна кількість місць включаючи місце водія - 5, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 1950 см3, потужність - 143 kW, тип кузову - седан, колісна формула - 4x4, бувший у використанні, модельний рік виготовлення 2020, календарний рік виготовлення 2020 року, вартістю 33 900,00 Євро, подано митну декларації (МД) №UA205150/2022/001142, в якій вартість ввезеного товару визначено за основним методом (за ціною договору/контракту). Декларант подав митному органу документи, необхідні для підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації UA205150/2022/001142 митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: інвойс 220125.2 - WIN/VIKS від 25.01.2022; міжнародну товарно-транспортну накладну від 25.02.2022; сертифікат з перевезення EUR.1 №PL/MF/AS 0251106 від 26.01.2022; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 16.11.2020; висновок про якісні характеристики товарів - експертна довідка №1389/22 від 27.01.2022; контракт №16/21-WVI від 06.07.2021; договір - доручення №07/07-21 на надання митно-брокерських послуг від 07.07.2021; митна декларація країни відправлення. На вимогу митного органу позивачем надано пояснення №27/01-22 від 27.01.2022 та звіт №22/22 про оцінку транспортного засобу від 27.01.2022. Вважає оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів таким, що не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Просив позов задоволити.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржило приватне підприємство «ВІК СОЛЮШЕН». Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 06.07.2021 між ПП «ВІК СОЛЮШЕН» (Покупець) та Компанією «Winforta OU» (Продавець) укладено контракт №16/21-WVI, за умовами якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити згідно інвойсів автомобілі легкові нові та бувші у використанні (далі - Товар).
Для митного оформлення товару декларантом 27.01.2022 в інтересах ПП «ВІК СОЛЮШЕН» подано митну декларацію №UA205150/2022/001142 на товар «Легковий автомобіль марки - MERCEDES-BENZ, моделі - Е220, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна невизначений, тип двигуна дизельний, робочий об'єм циліндрів 1950 см3, потужність 143 kW».
Для підтвердження походження товару та для застосування тарифної пільги в оподаткуванні ввізним митом декларантом надано:
інвойс 220125.2 - WIN/VIKS від 25.01.2022; міжнародну товарно-транспортну накладну від 25.02.2022 (а.с.27);
сертифікат з перевезення EUR.1 №PL/MF/AS 0251106 від 26.01.2022 (а.с.30-31);
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 16.11.2020 (а.с.35-38);
висновок про якісні характеристики товарів - експертна довідка №1389/22 від 27.01.2022 (а.с.39);
контракт №16/21-WVI від 06.07.2021 (а.с.40-43);
договір - доручення №07/07-21 на надання митно-брокерських послуг від 07.07.2021 (а.с.44-46);
митна декларація країни відправлення (а.с.47).
Однак, відповідачем, було оформлено картку відмови в митному оформленні (випуску) товарів №UA205150/2022/000009 від 28.01.2022 (а.с.17-18).
Підставою її прийняття вказано, що митна вартість товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з відсутністю у поданих до митного оформлення документах належних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за ці товари та неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних митним органом, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України.
Відповідачем 28.01.2022 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205150/2022/000001/2 (а.с.19-20).
Підставою для прийняття рішення, як зазначено в останньому, слугувало наступне:
«Митна вартість товару, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а саме: в декларації країни відправлення №22PL301010E0066961 від 25.01.2022 числове значення становить 156667 Злотих, а в інвойсі №220125.2-WIN/VIKS від 25.01.2022 -33900 Євро. З даними сайту www.money.pl курс сеlnу (митний) Євро на день складання декларації країни відправлення становив 4,6244 Злотих. Тобто загальна вартість по декларації країни відправлення №22PL301010Е0066961 від 25.01.2022 становить 33787 Євро, що відрізняється від суми інвойсу. Транспортний засіб придбано на підставі інвойсу від 25.01.2022 №220125.2-WIN/VIKS, згідно якого транспортний засіб було придбано за 33900 EUR.
У технічному паспорті № НОМЕР_3 від 16.11.2020 в графі С.1.1 та С 1.2 зазначений інший власник транспортного засобу OULKOUH MOHAMED. B інвойсі зазначений термін оплати 0 днів, тобто фактично попередня оплата, проте декларантом до митного оформлення не подано банківський платіжний документ. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання транспортного засобу.
Згідно статті 54 МК України митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов'язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» та згідно ст. 53 та ст.54 МКУ декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту); - банківський платіжний документ проведений по міжнародній платіжній системі SWIFT; - рахунок-проформа згідно якого був здійснений платіж; - висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Пунктом 6 ст. 53 передбачено, що декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.
Декларантом подано наступні додаткові документи: платіжне доручення в іноземній валюті №3 від 17.01.2022, звіт про оцінку транспортного засобу №22/22 від 27.01.2022, рахунок-проформа №PROF/220112.4- WIN/VIKS від 12.01.2022, інформаційна довідка №27/01-22 від 27.01.2022.
Після їх опрацювання повідомляємо наступне: В звіті про оцінку транспортного засобу №22/22 від 27.01.2022 в таблиці №1 експерт описує колісний транспортний засіб, який має пошкодження кузову, а саме: деформація без пошкодження лакофарбового покриття, оббивка салону, оббивка сидінь. На двигуні автомобіля є сліди підтікання мастила. Проте, експертом не додано до звіту підтверджуючих ці факти фотографій. В свою чергу, експерт в таблиці 1 приймає максимальне значення додаткового зменшення ринкової вартості у 18%. Проте в акті митного огляду та на зроблених фотографіях під час огляду не зафіксовано жодного факту пошкоджень; а навпаки видно що ТЗ в ідеальному стані з досить малим пробігом 27170 км.
Відповідно до технічного паспорта № FX701898 від 16.11.2020 дата першої реєстрації оцінюваного транспортного засобу 16.11.2020.
За основу для розрахунку ціни оцінюваного Транспортного засобу експертом взято ціну 41100 Євро з довідникової літератури, що відображає ціни колісних транспортних засобів в провідних країнах-експортерах.
Проте, експертом не наведено джерело з якого взято таку вартість, відсутні додатки та фотоматеріали, на які спирався експерт. Декларантом не надано банківський, платіжний документ проведений по міжнародній платіжній системі SWIFT, договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту), який витребовувала митниця.
В свою чергу декларант відмовився від надання інших додаткових документів для підтвердження митної вартості, про що повідомив листом №27/01-22 від 27.01.2022. Митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. У зв'язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, також, вимогами ч. 6 ст. 54 МКУ передбачено, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. За умови надання, згідно ст. 53 МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об'єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано.
У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст. 60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації щодо вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено на товар на рівні - 46000 Євро за МД №UA100230/2021/332017 від 18.10.21. Декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 Митного кодексу або в судовому порядку.».
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша).
Відповідно до статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною другою статті 52 МК України передбачено, що декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частин другої, третьої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару «Легковий автомобіль марки - MERCEDES-BENZ, моделі - Е220, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна невизначений, тип двигуна дизельний, робочий об'єм циліндрів 1950 см3, потужність 143 kW» та ненадання відповідачу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.
До митної декларації декларантом додано, зокрема: інвойс 220125.2 - WIN/VIKS від 25.01.2022; міжнародну товарно-транспортну накладну від 25.02.2022; сертифікат з перевезення EUR.1 №PL/MF/AS 0251106 від 26.01.2022; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 16.11.2020; висновок про якісні характеристики товарів - експертна довідка №1389/22 від 27.01.2022; контракт №16/21-WVI від 06.07.2021; договір - доручення №07/07-21 на надання митно-брокерських послуг від 07.07.2021; митна декларація країни відправлення.
Позивачем при поданні відповідачу митної декларації на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару не надано банківський платіжний документ.
Згідно пункту 3.1. розділу 3 контракту від 06.07.2021 №16/21-WVI покупець здійснює оплату вартості окремої поставки Товару, обумовленої Сторонами, протягом 180 календарних днів з моменту поставки.
В разі досягнення домовленостей між Сторонами, можлива попередня оплата вартості Товару протягом 10 календарних днів з моменту формування відповідного інвойсу (та/або проформі інвойс).
Як вбачається із проформи №PROF/220112.4- WIN/VIKS від 12.01.2022 та розрахунку-фактури від 25.01.2022 №220125.2-WIN/VIKS (інвойс) сторонами узгоджено вартість товару - легкового автомобіля марки - MERCEDES-BENZ, моделі - Е220, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_4 , вартістю 33 900,00 Євро.
Згідно пункту 2.2. розділу 2 контракту від 06.07.2021 №16/21-WVI ціни на товар будуть зазначені в інвойсі (та/або проформі інвойс) для відповідної поставки і встановлюються в Євро.
Позивач надав суду платіжне доручення в іноземній валюті №3 від 17.01.2022, відповідно до якого ПП «ВІК СОЛЮШЕН» здійснено оплату за призначенням: PREPAYMENT FOR CARS, CONTR 16/21-WVI DD 06.07.2021, W1K2130051A904397 WAUZZZ8R6AA032187, на суму 38 400,00 Євро.
Однак, згідно проформи №PROF/220112.4- WIN/VIKS від 12.01.2022 та розрахунку-фактури від 25.01.2022 №220125.2-WIN/VIKS (інвойс) вартість товару сторонами узгоджено в сумі 33 900,00 Євро, що суперечить пункту 2.2. розділу 2 контракту від 06.07.2021 №16/21-WVI.
Згідно пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Україна 15.09.2011 року приєдналася до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (у зміненій редакції) (Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» від 15.02.2011 №3018-VI).
Згідно Стандартного правила 6.4 Додатка II до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Загальний додаток) «Митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначення осіб та товарів, у тому числі транспортних засобів, що підлягають перевірці, та ступеня такої перевірки». Із цього правила, зокрема, випливає, що «для цільового добору конкретних операцій вибірка товарів, транспортних засобів чи документів з метою перевірки повинна ґрунтуватися на профілях ризику. Така заснована на вибірковості процедура допускає також випадковий добір на основі статистичної вибірки чи ініціативи співробітника митниці, заснованої на його досвіді чи інтуїції» (пункт 7.1 Рекомендацій до Загального додатка до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (у зміненій редакції)). Тобто наведене Стандартне правило передбачає, що поглибленій перевірці підлягають документи, стосовно яких спрацювала система управління ризиками, або документи, відібрані співробітниками митниці.
Відповідно до частини першої статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.
Згідно з частиною другою статті 361 цього ж Кодексу органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.
Пунктом 3.5 передбачено, що Положення про систему аналізу й селекції факторів ризику при визначенні окремих форм митного контролю, затвердженого наказом Державної митної служби України від 27.05.2005 №435, одним із критеріїв ризику закріплено факт того, що «заявлена митна вартість товарів значно відрізняється від ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів при їх увезенні на митну територію Україну».
За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками (пункт 7.1 Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №597).
При декларуванні товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України, у процесі оформлення МД використовується Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, та відомчі класифікатори інформації з питань державної митної справи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011, якими, зокрема, передбачені різні форми перевірки документів та матеріалів: контроль правильності визначення митної вартості товарів (код митної формальності - 105-2); витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів (код митної формальності - 106-2).
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що поглиблена перевірка документів, доданих до митної декларації, на предмет їх достовірності та правильності визначення митної вартості товару здійснюється виключно при спрацюванні системи управління ризиками або у випадках, які визначаються співробітниками митниці на основі власного досвіду чи інтуїції.
Зазначений Класифікатор митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками, передбачає, що одним із наслідків спрацювання системи управління ризиками може бути проведення такої формальності, як «витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів» (код митної формальності - 106-2). Проте, митний контроль та митне оформлення як складові митної процедури є частиною адміністративних процедур із провадження справи декларанта щодо пропуску його товарів через митний кордон України. Факт відхилення рівня задекларованої митної вартості від рівня митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не стосується обставин справи; він стосується фактів, які були зафіксовані під час провадження справ щодо інших товарів. Факт відхилення рівня митної вартості є лише приводом для вчинення певних адміністративних процедур, проте сам собою не є доказом у справі, у якій провадяться адміністративні (митні) процедури.
Відтак, правові акти суб'єкта владних повноважень, в тому числі процедурне рішення митного органу про витребування додаткових документів, може бути ухвалене ґрунтуючись лише на доказах у справі, а такими доказами передусім є документи, додані до митної декларації.
Рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів, і лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.
Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 №689. Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 МК України здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МК України та частиною першою статті 55 цього Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Тобто, при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи.
Згідно частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина четверта статті 53 МК України).
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадках: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Такі сумніви щодо митної вартості товару можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Згідно пункту 2 частини четвертої статті 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.
Вказана норма законодавства спрямована на те, щоб декларант був обізнаний з недоліками, які виявлені митним органом, та які в свою чергу перешкоджають митному органу підтвердити задекларовану митну вартість товарів, з метою надання декларанту реальної можливості їх усунути шляхом подання додаткових документів.
Митниця вказала, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, у відповідності до статті 53 МК України, містять окремі неточності та розбіжності. При цьому, митниця володіла інформацією щодо рівня митної вартості товару, подібного із імпортованим за призначенням, виробником, країною виробництва, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару, у відповідності до чого митну вартість визначено з врахуванням МД №UA100230/2021/332017 від 18.10.2021.
Внаслідок цього здійснено випуск імпортованого товару у вільний обіг за МД від 28.01.2022 №UA205150/2022/001236, з врахуванням частини сьомої статі 55 МК України.
Згідно приписів статті 53 МК України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений частиною 2 даної статті.
Витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №808/9123/15, від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.
Таким чином, позивач надав документи, які містять розбіжності і неточності щодо оплати за імпортований товар, що не відповідає умовам контракту №16/21-WVI від 06.07.2021 та не суперечить йому.
Позивачем в порушення вимог статей 52, 53 МК України не подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України, і в митного органу.
Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Частиною другою статті 64 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Законом України №250-VІ ратифіковано протокол про вступ України до Світової організації торгівлі та про приєднання України до угоди про Світову організацію торгівлі.
Визначення митної вартості оцінюваних товарів з використанням резервного методу має відповідати принципам та положенням статті VII ГАТТ «Оцінка товару для митних цілей» та Угоди про застосування статті VII ГАТТ.
Згідно статті VІІ п. 2 (а) Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1947 року оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних цінах.
Пунктом 2 (b) даної статті Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1947 року передбачено, що під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Якщо дійсна вартість може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений (пункт 2 (с)).
Згідно додатка 1 до статті VII формування пунктів (a) і (b) дозволяє стороні, що домовляється, одноманітно визначати вартість для митних цілей або на підставі цін окремого експортера на імпортний товар, або на підставі загального рівня цін на подібний (аналогічний) товар.
За правилами ГАТТ для цілей митного оформлення товару за резервним методом під митною вартістю товару розуміється ціна такого товару, за яку він продається чи пропонується до продажу в імпортуючій країні.
Частиною шостою статті 54 МК України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною другою статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Згідно частини четвертої статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Відтак, відповідач виконав обов'язок щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що відповідачем обґрунтовано ціну, яка визначена ним щодо товару у розмірі 46 000,00 Євро, а тому, використані декларантом відомості не підтверджені документально.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволені адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу приватного підприємства «ВІК СОЛЮШЕН» залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 року у справі №140/3784/22 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді С. М. Кузьмич
З. М. Матковська