18 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/6393/22 пров. № А/857/10652/22
Восьмий апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Глушка І.В., Матковської З.М.,
за участю секретаря Пославського Д.Б.
представника апелянта Флис Р.М.,
представника позивача Крет О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року (ухвалене головуючим - суддею Кравців О.Р. у м. Львові, о 16 год. 19 хв., повне судове рішення складено 13 червня 2022 року) у справі № 380/6393/22 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним дій,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив:
визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці Державної митної служби України № UА209160/2021/000218;
визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UА209000/2021/700140/2 від 09.11.2021;
визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці Державної митної служби України № UА209160/2021/000237;
визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UА 209000/2021/700157/2 від 16.11.2021.
В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що в оскаржуваних в межах даної справи рішеннях відповідач не вказав на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеність кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов'язковою при обчисленні такої вартості. Зазначення митним органом загального посилання на прийняте рішення про коригування митної вартості товару і не зазначення чітких причин для відмови в митному оформленні у відповідності до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України (далі - МК України), є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження прав платника податків бути повідомленим про причини відмови в митному оформленні.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці Державної митної служби України № UА209160/2021/000218. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UА 209000/2021/700140/2 від 09.11.2021. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці Державної митної служби України № UА209160/2021/000237. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UА209000/2021/700157/2 від 16.11.2021. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 6539 грн 52 коп.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не вказав на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно непідтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов'язковою при обчисленні такої вартості.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що декларант у наданих документах не зміг продемонструвати, що заявлена вартість товару наближена до однієї з вартостей, визначених ч. 18 ст. 58 МК України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 58 МК України основний метод не міг бути використаний для декларування митної вартості.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представників апелянта та позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що позивач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20.09.2016; є платником податку на додану вартість, основний вид господарської діяльності позивача згідно КВЕД: 46.62 Оптова торгівля верстатами (т. 1, а.с. 33, 34).
Щодо картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209160/2021/000218 та рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2021/700140/2 від 09.11.2021 (т. 1, а.с. 88-92) встановлено таке.
26.09.2010 між «ITAPOL Sp.z.o.o.», з однієї сторони (продавець), та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (покупець) уклали контракт № 1 від 26.10.2016, за яким продавець продає, а покупець купує обладнання і верстати бувші у використанні і нові для обробки деревини.
Згідно з п. 2 контракту, одиницею виміру товару встановлюється шт. Якісні характеристики товару мають відповідати вимогам державних стандартів країни-виробника відповідного товару.
Відповідно до п. 5 контракту, розрахунок за отриманий товар проводиться покупцем шляхом банківського переказу на валютний рахунок продавця. Згідно з правилами переказу, установленими уповноваженим банком, покупець зобов'язується провести попередню оплату згідно фактури-проформи, або за згодою сторін провести оплату після отримання товару, але не пізніше 45 днів. Допускається внесення попередньої оплати.
Згідно з п. 6 контракту, підтвердженням отримання товару по кількості служать товарно-транспортні накладні, CMR, специфікація підписані відповідальними особами (т. 1, а.с. 35-37).
Надалі додатковими угодами до вказаного контракту, його дія продовжувалася зокрема угодою від 10.12.2020, строк дії контракту продовжено до 31.12.2021 (т. 1, а.с. 43).
За даним контрактом фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 придбано в «ETAPOL Sp.z.o.o.» товар (уживані столярні верстати, розібрані з комплектуючими) згідно з фактурою VAT 106/2021 (т. 1, а.с. 44, 45).
08.11.2021 з метою переміщення через митний кордон вказаного товару, позивач подав до Львівської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію № UA209160/2021/013564 до якої долучив такі документи: контракт № 1 від 26.10.2016; додаткова угода від 14.04.2017; додаткова угода від 12.10.2017; додаткова угода від 03.12.2018; додаткова угода від 16.10.2019; додаткова угода від 05.08.2020; додаткова угода від 10.12.2020; faktura VAT 106/2021 (Фактура ПДВ 106/2021) від 05.11.2021; специфікація до фактури ПДВ 106/2021 від 05.11.2021; додаткова інформація для митних органів щодо фактури №106/2021 від 05.11.2021; лист від ФОП ОСОБА_1 вих. №20 від 22.10.2021; інформація для митних органів України щодо співпраці між ТОВ «Етаполь» та ОСОБА_2 від 21.10.2021; митна декларація країни відправлення № 21PL301010Е1257816 від 06.11.2021; автотранспортна накладна (CMR) від 05.11.2021; висновок експерта № 21/1/418 з додатками; платіжне доручення № 35 від 04.11.2021; лист вих. № 25 від 09.11.2021; видаткова накладна № 19 від 20.08.2021; видаткова накладна № 17 від 13.09.2021; рахунок-фактура № 4 від 05.08.2021; рахунок-фактура № 2 від 06.09.2021; товарно-транспортна накладна № 10 від 20.08.2021; товарно-транспортна накладна № 5 від 13.09.2021; податкова накладна № 12 від 06.09.2021; податкова накладна № 7 від 05.08.2021; податкова накладна № 21 від 20.08.2021; платіжне доручення № 23547 від 05.08.2021; платіжне доручення № 23813 від 20.08.2021; платіжне доручення № 6652 від 06.09.2021; декларація про походження товару 106/2021 від 05.11.2021; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів № 7784165 від 07.11.2021.
З результатами розгляду декларації та доданих до неї документів Львівською митницею Державної митної служби України було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209160/2021/000218, з таких причин: неможливість завершення м/о по причині внесення змін у гр. 12, 43, 44, 45, 46 ВМД (у зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару) cт. 55 МК України, ПКМ України від 21.05.12 №450 (т. 1, а.с. 88-90).
Роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме необхідність подання нової ВМД із змінами у графах 12, 43, 44, 45, 46 ВМД відповідно до рішення про визначення митної вартості товару № UA209000/2021/700140/2 від 09.11.21. Відповідно до cт. 256 МК України дане рішення може бути оскаржене у порядку встановленому главою 4 МК України (т. 1, а.с. 88, 89).
Відповідачем надіслано декларанту повідомлення з проханням надати додаткові документи.
09.11.2021 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2021/700140/2 (т. 1, а .с.91-92).
10.11.2021 позивач подав нову митну декларацію № UA209160/2021/013656 з визначенням митної вартості за резервним методом з врахуванням рішення про коригування митної вартості, після чого, у зв'язку із забезпеченням сплати гарантійних митних платежів згідно з розділом X Митного кодексу України, товар було випущено на митну територію України.
29.11.2021 позивач скерував до відповідача заяву до якої додав висновок експерта за результатами проведення товарознавчого дослідження відповідно до договору про надання послуг № 21/1/475 від 22.11.2021 з додатками. Просив прийняти рішення про визнання первинно заявленої позивачем митної вартості.
Листом від 15.12.2021 відповідач повідомив про залишення без змін рішення № UA209000/2021/700140/2.
Щодо картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці Державної митної служби України № UА209160/2021/000237 та рішення про коригування митної вартості товарів № UА 209000/2021/700157/2 від 16.11.2021 (т. 1, а.с. 157-163) то тут варто зазначити наступне.
За Контрактом від 26.10.2016 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 придбано в «ETAPOL Sp.z.o.o.» товар (уживані столярні верстати, розібрані з комплектуючими) згідно з фактурою VAT 108/2021 (т. 1., а.с. 135, 136).
16.11.2021 з метою переміщення через митний кордон вказаного товару, позивач подав до Львівської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію № UA209160/2021/013970 до якої додав такі документи: контракт №1 від 26.10.2016; додаткова угода від 14.04.2017; додаткова угода від 12.10.2017; додаткова угода від 03.12.2018; додаткова угода від 16.10.2019; додаткова угода від 05.08.2020; додаткова угода від 10.12.2020; faktura VAT 108/2021 (Фактура ПДВ 108/2021) від 13.11.2021; специфікація до фактури ПДВ 108/2021 від 13.11.2021; додаткова інформація для митних органів щодо фактури №108/2021 від 13.11.2021; лист від ФОП ОСОБА_1 вих. №20 від 22.10.2021; лист вих. №25 від 09.11.2021; інформація для митних органів України щодо співпраці між ТОВ «Етаполь» та ОСОБА_2 від 21.10.2021; митна декларація країни відправлення № 21PL301010E1292293 від 13.11.2021; автотранспортна накладна (CMR) від 13.11.2021; висновок експерта № 21/1/418 з додатками; заява ТОВ «Етаполь»; платіжне доручення № 35 від 04.11.2021; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 72/11/2021 від 14.11.2021; декларація про походження товару 108/2021 від 13.11.2021; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів № 7826641 від 15.11.2021; платіжне доручення № 35 від 04.11.2021; видаткова накладна № 19 від 20.08.2021; видаткова накладна 17 від 13.09.2021; рахунок-фактура № 4 від 05.08.2021; рахунок-фактура № 2 від 06.09.2021; товарно-транспортна накладна № 10 від 20.08.2021; товарно-транспортна накладна № 5 від 13.09.2021; податкова накладна № 12 від 06.09.2021; податкова накладна № 7 від 05.08.2021; податкова накладна № 21 від 20.08.2021; платіжне доручення № 23547 від 05.08.2021; платіжне доручення № 23813 від 20.08.2021; платіжне доручення № 6652 від 06.09.2021.
З результатами розгляду декларації та доданих до неї документів Львівською митницею Державної митної служби України було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209160/2021/000237, з таких же причин, що і картку відмови № UА209160/2021/000218. Декларанту роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (т .1, а.с. 157-159).
Як і у попередньому випадку, митним органом скероване декларанту повідомлення наступного змісту: проведено процедуру консультацій з декларантом. За результатом проведеної консультації, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України. Митна вартість товару визначена за резервним методом згідно з ст. 64 МК України. Для визначення митної вартості товару використано інформацію: товар № 1 - МД від 06.10.2021 № UА205140/2021/66490, де митна вартість такого товару становить 2,65 дол. США за кг; товар № 2 - МД від 06.11.2021 № UА305160/2021/74988, де митна вартість такого товару становить 2, 3379 дол. США за кг; товар №3 - МД від 02.07.2021 № UА400030/2021/000046, де митна вартість такого товару становить 2, 2069 дол. США за кг; товар № 4 - МД від 18.08.2021 № UА807180/2021/5975, де митна вартість такого товару становить 2, 2566 дол. США за кг; товар № 5 - МД від 01.09.2021 № UА305110/2021/15037, де митна вартість такого товару становить 2, 7055 дол. США за кг; товар № 6 - МД від 30.09.2021 №UА205030/2021/23898, де митна вартість такого товару становить 2, 1871 дол. США за кг.
09.11.2021 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2021/700157/2 (т. 1, а.с. 160-163).
16.11.2021 позивач подав нову митну декларацію № UА209160/2021/014000 з визначенням митної вартості за резервним методом з врахуванням рішення про коригування митної вартості, після чого, у зв'язку із забезпеченням сплати гарантійних митних платежів згідно з розділом X МК України, товар було випущено на митну територію України.
Позивач вважаючи, що спірні рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до ст. 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 2 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до частини 1 та 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Положеннями частин 2 та 3 ст. 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов'язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Колегія суддів встановила та таке підтверджується матеріалами справи, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 08.11.2021 № UA209160/2021/013564 (далі - МД) було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено наступне:
задекларовано верстати деревообробні в асортименті, що були у використанні, на умовах поставки DAP- м. Радехів. У CMR від 05.11.2021 б/н відсутні відомості у графі 14, що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева,19травня 1956) та Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 №57-V, а саме відомості щодо умов поставки товару, що суттєво для правильності визначення митної вартості на умовах DAP;
у рахунку-фактурі (інвойсі) від 05.11.2021 № 106/2021 відсутні реквізити зовнішньоекономічної угоди. За умовами контракту від 26.10.2016 № 1 розділом 3 передбачено, що всі витрати, пов'язані з митними формальностями, кожна сторона несе на своїй території, однак документи подані до митного оформлення не містять відомостей, що підтверджують числові значення таких складових ціни товару. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень ч. 21 ст. 58 Митного кодексу України;
висновок експерта від 22.10.2021 № 21/1/418 про вартісні характеристики товару, не стосується оцінюваного товару. Поданий до митного оформлення товар заявлено як такий, що використовувався, відповідно до положень наказу Державної Митної Служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», для підтвердження митної вартості обладнання, яке було в користуванні, необхідно надати документальне підтвердження його технічного стану, ступінь зносу, ліквідаційну вартість, а також: дата початку експлуатації, інтенсивність експлуатації, відомості про консервацію і види ремонту (профілактичний, поточний, капітальний), фізичний знос, повна та залишкова балансова вартість, технічний стан (наявність дефектів), вироблений ресурс і ресурс до списання. Такі відомості відсутні у поданих та додатково доданих документах. Документи подані до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості.
Зважаючи на виявлені розбіжності та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 54 та ч. 3-4 ст. 53 МК України, декларанту було надіслано вимогу про надання додаткових документів.
На вимогу декларантом надіслано:
фактури, які за твердженням декларанта, засвідчують купівлю техніки продавця: № 53 від 04.08.2021, № 177/Е від 28.05.2021. Фактури не містять серійних номерів обладнання. Тому встановити факт, що надані документи стосуються імпортованого в Україну товару та/або такі машини ввозились в Україну у незмінному стані, неможливо;
платіжне доручення № 35 від 04.11.2021. Визначити отримувача коштів з даного документу неможливо;
видаткові накладні.
Щодо здійснення митного контролю за МД від 16.11.2021 № UA209160/2021/013970 то було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах.
За результатами опрацювання було встановлено наступне:
у поданій до митного оформлення CMR від 13.11.2021 № б/н відсутні відомості у графі 14, що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева,19травня 1956) та Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 № 57-V, а саме відомості щодо умов поставки товару, що суттєво для правильності визначення митної вартості на умовах поставки DAP- Україна;
в копії митної декларації країни відправлення від 13.11.2021 № 21PL301010E1292293 також відсутні відомості про умови поставки даного товару;
поданий до митного оформлення рахунок-фактура про надання транспортно- експедиційних послуг від 14.11.2021 № 72/112021 не містить реквізитів поставки оцінюваного товару;
документ, заявлений у графі 44 митної декларації за кодом 3001 - банківський платіжний документ, що стосується товару, від 04.11.2021 № 35 містить посилання на фактуру проформу від 03.11.2021, яка не подана до митного оформлення, та сума платежу у ньому не відповідає сумі у рахунку фактурі;
у рахунку-фактурі (інвойсі) від 13.11.2021 № 108/2021 відсутні реквізити зовнішньоекономічної угоди згідно з умовами якої здійснюється дана поставка товару. За умовами контракту від 26.10.2016 № 1 розділом 3 передбачено, що всі витрати, пов'язані з митними формальностями, кожна сторона несе на своїй території, однак документи подані до митного оформлення не містять відомостей, що підтверджують числові значення таких складових ціни товару;
висновок експерта від 22.10.2021 №21/1/418 про вартісні характеристики товару, не стосується оцінюваного товару. Поданий до митного оформлення товар заявлено як такий, що використовувався, відповідно до положень наказу Державної Митної Служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», для підтвердження митної вартості обладнання, яке було в користуванні, необхідно надати документальне підтвердження його технічного стану, ступінь зносу, ліквідаційну вартість, а також: дата початку експлуатації, інтенсивність експлуатації, відомості про консервацію і види ремонту (профілактичний, поточний, капітальний), фізичний знос, повна та залишкова балансова вартість, технічний стан (наявність дефектів), вироблений ресурс і ресурс до списання. Такі відомості відсутні у поданих та додатково доданих документах. Документи подані до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості.
Зважаючи на виявлені розбіжності та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 54 та ч. 3-4 ст. 53 МК України, декларанту було надіслано вимогу про надання додаткових документів.
На вимогу декларантом надіслано фактури, які за твердженням декларанта, засвідчують купівлю техніки продавця: № 75 від 11.11.2021, № 65 від 14.10.2021, № 49 від 22.09.2021, №3 59/Е від 28.10.2021, № 356/Е від 27.10.2021, № 370/Е від 08.11.2021, № 60 від 04.11.2021, №74 від 09.11.2021. Фактури не містять серійних номерів обладнання. Тому встановити факт, що надані документи стосуються імпортованого в Україну товару та/або такі машини ввозились в Україну у незмінному стані, неможливо.
Апеляційний суд вважає, що оскільки митниця мала підстави вважати, що декларант у наданих документах не зміг продемонструвати, що заявлена вартість товару наближена до однієї з вартостей, визначених ч. 18 ст. 58 МК України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 58 МК України основний метод не міг бути використаний для декларування митної вартості.
Крім цього, колегія суддів вважає помилковим твердження суду першої інстанції, що висновок експерта від 22.10.2021 № 21/1/418 про вартісні характеристики товару, додатково, підтверджує правомірність визначення митної вартості. Так, згідно висновку слідує, що він досліджував аналогічний товар, який ввозився позивачем, проте суд зазначає, що безпосередньо деревообробні верстати, що імпортувалися позивачем, об'єктом дослідження не були. Зважаючи на те, що такий товар є таким, що був у використанні, не можливо стверджувати про повну їх тотожність із аналогічними верстатами.
Щодо висновку суду, що сам по собі факт пов'язаності осіб між собою не може бути підставою для невизнання заявленої митної вартості, то апеляційний суд зазначає таке.
У декларації митної вартості від 16.11.2021 № UA209160/2021/013970 декларантом зазначено, що ФОП ОСОБА_1 та «ETAPOL» SP. Z O.O. є пов'язаними особами, а також беручи до уваги той факт, що одним із засновників «ETAPOL» SP. Z O.O. є ОСОБА_3 (сайт міністерства юстиції РП www.ekrs.ms.gov.pl), митний орган дійшов висновку, що продавець та покупець є пов'язаними особами в розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року.
У графі 9(а) форми ДМВ від 16.11.2021 декларантом вказано, що продавець та покупець є пов'язаними особами у розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ.
У ході здійснення митного контролю була виявлено вартість товарів з подібними характеристиками раніше ввезених в Україну, яка міститься ЄАІС, яка є значно вищою за заявлену декларантом. У зв'язку з цим Львівська митниця мала обґрунтовані підстави вважати, що така взаємозалежність вплинула на ціну оцінюваних товарів.
Частиною 2 ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
Пунктом 1.10 «Правил заповнення декларації митної вартості» затверджених наказом Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012, прямо передбачено, що декларант або уповноважена на особа самостійно заповнює всі графи ДМВ відповідно до порядку їх заповнення, за винятком граф, призначених для відміток митного органу.
Відповідно ця форма заповнюється самим декларантом, тобто декларант при заповненні ДМВ, вважав що має місце пов'язаність осіб і повідомив цю інформацію митному органу.
Згідно до п. 4 ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів
Частиною 16 ст. 58 МК України вказано, що для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Частиною 4 ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - Угода) передбачено, що для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо:
вони є службовцями або директорами підприємств один в одного;
вони юридично визнані партнерами по бізнесу;
вони є роботодавцем і працівником;
будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;
один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;
обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою;
разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу;
вони є членами однієї й тієї самої сім'ї.
У зв'язку із наявністю в Львівській митниці інформації, що продаж подібних товарів між непов'язаними суб'єктами здійснюється за вищою митною вартістю, митний орган мав підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на ціну оцінюваних товарів.
В пункті 22 постанови від 12.03.2019 по справі № 826/1857/16 Верховний Суд висловив наступну правову позицію: «Тобто позивач заявляючи митну вартість товару, що був придбаний у пов'язаної особи, факт чого Товариством не заперечується, за основним методом - за ціною договору (контракту), мав би при декларуванні такого товару з власної ініціативи надати митному органу докази того, що така вартість є близькою до вартості операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами з непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів чи ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статей 62, 63 Митного кодексу України.
Отже саме позивач на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов'язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари придбані у пов'язаної особи за основним методом - за ціною договору (контракту), і лише у разі надання таких документів, контролюючий орган, у разі наявності у нього сумнівів щодо впливу взаємозв'язку на ціну товарів, має надати декларанту свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце та витребувати додаткові документи, що передбачені ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України.
ФОП ОСОБА_1 не довів митному органу того, що він має право декларувати товари придбані у пов'язаної особи за основним методом - за ціною договору (контракту).
Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що на формування ціни імпортованого товару придбані у пов'язаної особи, впливає вартість транспортування.
Так під час судового засідання встановлено, що між позивачем та фірмою «ETAPOL Sp.z.o.o.» не укладався договір перевезення вантажу. Договір про надання транспортно - експедиційних послуг укладався між фірмою «ETAPOL Sp.z.o.o.» та «AGROFARV Sp.z.o.o.» (м. Вроцлав, Польща). Доводи позивача зводяться до того, що він не є стороною укладеного договору перевезення, а тому не може зазначати будь - яких негативних наслідків. Разом з цим на переконання суду такі доводи є помилковими, оскільки конструкція правовідносин «ETAPOL Sp.z.o.o.» - «AGROFARV Sp.z.o.o.» - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , щодо транспортування товару, вплинула на визначення вартості такого та була спрямована на зменшення вартості імпортованого товару.
А тому, оскільки подані декларантом документи містили розбіжності та позивачем не спростовано сумнівів митного органу у правильному визначенні митної вартості товару декларантом, позивачу правомірно було відмовлено у митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю відповідно до вимог митного законодавства.
При цьому, прийняттю рішень про коригування передувала процедура консультацій щодо обрання методу визначення митної вартості товару та обмін наявною інформацією, в ході якої митний орган прийшов до обґрунтованого висновку, що митна вартість товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.
З урахуванням наведеного, у зв'язку з наявними розбіжностями та відсутністю обґрунтувань цих розбіжностей, митним органом цілком обґрунтовано прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару.
Відтак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, щодо задоволення позовних вимог позивача.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити і рішення суду першої інстанції - скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Львівської митниці задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року у справі № 380/6393/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді І. В. Глушко
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 25 жовтня 2022 року