Справа № 580/4770/21 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ
24 жовтня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О.,
Ключковича В.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 січня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач) з позовом до військової частини НОМЕР_1 (надалі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення невірного розрахунку індексації грошового забезпечення за з 01.12.2015 по 02.02.2019 включно;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з урахуванням проведених виплат, в сумі 53764,30 грн;
- зобов'язати відповідача визначити підвищення грошового забезпечення, що склалося у березні 2018 року, з порівнянням грошового забезпечення нарахованого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 та постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007.
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 02.12.2019 з урахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з урахуванням виплачених сум, в сумі 86055,64 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Станом на день прийняття наказу про виключення позивача зі списків відповідач не провів з ним усіх розрахунків, зокрема щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 02.02.2019 у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду. На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 у справі №580/3716/20 військова частина НОМЕР_1 виплатила позивачу індексацію грошового забезпечення у сумі 31 405, 65 грн. На переконання позивача, при обчисленні індексації грошового забезпечення за спірний період відповідач порушив вимоги пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення". Позивач вважає вказаний розрахунок індексації грошового забезпечення протиправним та таким, що порушує його права.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06 січня 2022 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із встановленням базового місяця - січень 2008 року;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, застосувавши для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяці) - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум;
- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період за період з 01.03.2018 по 02.12.2019 з урахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 02.12.2019 з урахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з урахуванням виплачених сум;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач (надалі - апелянт) подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що підстави для нарахування індексації грошового забезпечення позивачу із встановленням базового місяця січня 2008 року відсутні, оскільки Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року застосовується з січня 2016 року, а тому приписи вказані в ньому повинні бути застосовані з моменту початку його дії. Щодо виплати фіксованої суми індексації вказано, що підстави для такої виплати відсутні, оскільки розмір підвищення грошового доходу позивача в березні 2018 року після підвищення посадових окладів перевищив суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Вважає, що нарахування індексації грошового забезпечення є його дискреційними повноваженнями. За вказаних обставин просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині та згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №272 від 02.12.2019 виключений зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.
У грудні 2015 року позивачу була виплачена індексація грошового забезпечення у сумі 71 грн. 08 коп., січні 2019 року - 71 грн. 08 коп., лютому 2019 року - 71 грн. 08 коп., березні 2019 року - 134 грн. 47 коп., квітні 2019 року - 134 грн. 47 коп., травні 2019 року - 134 грн. 47 коп., червні 2019 року - 134 грн. 47 коп., липні 2019 року - 206 грн. 72 коп., серпні 2019 року - 206 грн. 72 коп., вересні 2019 року - 206 грн. 72 коп., жовтні 2019 року - 206 грн. 72 коп., листопаді 2019 року - 206 грн. 72 коп., грудні 2019 року - 206 грн. 72 коп.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 у справі №580/3716/20, яке набрало законної сили 16.03.2021 визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до законодавства індексацію грошового забезпечення за період 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 у справі №580/3716/20 позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у сумі 31 405, 65 грн, розрахунок індексації проведено із урахуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - серпень 2014 року.
Вважаючи дії відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення в повному обсязі протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог частково, суд першої інстанції виходив з того, що індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом не виділення на такі цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Щодо визнати протиправними дії відповідача щодо застосування січня 2015 року, як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року в сумі 62 886,44 грн із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення".
Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг, а поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Згідно абз. 4 ч. 1 ст. 2 Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Приписи ч. 6 ст. 2 Закону визначають, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
За правилами ч. 1 ст. 4 Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 21.07.2016 - 103 відсотка).
При цьому відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком №1078.
Приписи п. 1-1 Порядку №1078 визначають, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 21.07.2016 - 103 відсотка).
Згідно абз. 5 п. 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, у тому числі грошове забезпечення військовослужбовців.
При цьому підпунктом 2 пункту 6 Порядку №1078 передбачено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню - підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Із змісту наведеного вбачається, що пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, а отже поширюється і на військовослужбовців.
Відповідно до повідомлення Державної служби статистики України від 09.01.2016 за 2015 рік індекс споживчих цін (індекс інфляції) загалом становив - 143,3 %.
За повідомленням Державної служби статистики України від 11.01.2017 індекс споживчих цін (індекс інфляції) за 2016 рік у цілому - 112,4 %.
Згідно з повідомленням Державної служби статистики України від 11.01.2018 у 2017 році індекс споживчих цін (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції) становив 113,7%.
Відповідно до повідомлення Державної служби статистики України від 11.01.2019 у 2018 році індекс споживчих цін (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції) становив 109,8 %.
За повідомленням Державної служби статистики України від 11.01.2020, індекс споживчих цін (індекс інфляції) за 2019 рік у цілому становив 104,1 %.
Таким чином, у 2015-2019 роках грошове забезпечення позивача підлягало обов'язковій індексації відповідно до норм Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", оскільки величина індексу споживчих цін за цей період перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
В той же час, відповідно до абз.1, 2 п.5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 №1294 (надалі - Постанова № 1294), якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до п.13 Постанови №1294 вона набрала чинності з 01.01.2008.
Тобто, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців з 01.03.2018.
Отже, саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 до березня 2018, оскільки підвищення розміру грошового забезпечення позивача за рішенням Уряду відбулось саме з 01.03.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, за результатом чого з 01.03.2018 базовим місяцем для розрахунку індексації став березень 2018 року.
Наведене свідчить про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити позивачу розрахунок індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2017 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця для індексації - січень 2008 року та в період з 01.03.2018 по 24.12.2019 з урахуванням базового місяця індексації - березень 2018 року.
Згідно із ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Колегія суддів застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні "Кечко проти України" від 08.11.2005, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі "Суханов та Ільченко проти України" (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine) від 26.09.2014, за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися ст. 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.
В той же час, п. 6 наказу Міністерства оборони України від 27.01.2016 № 44 "Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році" передбачено виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовців здійснювати відповідно до вимог законодавства України.
Згідно з п. 10 наказу Міністерства оборони України від 09.02.2017 № 88 "Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2017 рік" визначено нарахування і виплату індексації здійснювати відповідно до вимог законодавства України.
Відповідно до п. 10 наказу Міністерства оборони України від 15.02.2018 № 65 "Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2018 рік" нарахування і виплату індексації здійснювати відповідно до вимог законодавства України.
Згідно з п.10 наказу Міністерства оборони України від 25.01.2019 №30 "Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2019 рік", встановлено, що витрати працівникам на заробітну плату (за всіма бюджетними програмами) здійснювати за нормами, установленими нормативно-правовими актами, у межах виділених асигнувань на оплату праці та дотримуватися такого порядку: у першу чергу виплачувати посадові оклади та гарантовані надбавки і доплати, індексацію заробітної плати.
З огляду на викладені обставини колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог в частині визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення позивача та наявності підстав зобов'язати його нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за спірний період з урахуванням відповідних базових місяців для її нарахування.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2020 року по справі № 825/565/17, від 30.04.2020 року по справі № 140/2006/19, від 27.04.2021 року по справі №380/1513/20 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду в частині задоволення позовних вимог прийнято у відповідності до вимог законодавства, а отже апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів вважає, що рішення суду в даній частині прийнято обґрунтовано, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Частиною 1 ст. 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишаються без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 січня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: І.О. Грибан
В.Ю. Ключкович