Справа № 640/33910/21 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.
18 жовтня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Бєлової Л.В., Безименної Н.В.,
за участю секретаря Мельник К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" до Міністерства інфраструктури України, третя особа - Акціонерне товариство "Укрзалізниця" про визнання протиправним та нечинним наказу,-
Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства інфраструктури України про визнання протиправним та нечинним Наказу Міністерства інфраструктури України №586 від 29.10.2021 року "Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги".
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року у справі №640/33910/21 та направити справу до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання на 24.01.2022 року.
24.01.2022 року згідно протоколу судового засідання Окружного адміністративного суду м. Києва, суд оголосив перерву до 28.02.2022 року.
28.02.2022 року згідно довідки Окружного адміністративного суду м. Києва (т. 2, а.с. 33) судове засідання не проводилось. Наступне судове засідання було призначено на 11.07.2022 року (т. 2, а.с. 34-35).
11.07.2022 року згідно протоколу судового засідання Окружного адміністративного суду м. Києва, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 08.08.2022 року.
У зв'язку з неявкою представника позивача у судове засідання 08.08.2022 року, Окружний адміністративний суд міста Києва, на підставі пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2022 року адміністративний позов залишено без розгляду.
Колегія суддів надаючи оцінку спірним правовідносинам зазначає наступне.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом - визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
Частиною 1 ст. 205 КАС України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Виходячи з аналізу вказаних норм, серед підстав для застосування передбаченого цими статтями наслідку виокремлено як альтернативні:
- неявка позивача в судове засідання без поважних причин або
- неповідомлення позивачем про причини неявки в судове засідання.
В свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:
а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;
б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;
ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Таким чином, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з'ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Водночас, рішення суду першої інстанції не містить жодних висновків щодо неможливості розгляду справи по суті за відсутності позивача.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 826/10538/17.
Відповідно до вимог статті 173 КАС України підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі. Завданням підготовчого провадження є:
1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;
2) з'ясування заперечень проти позовних вимог;
3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;
4) вирішення відводів;
5) визначення порядку розгляду справи;
6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Статтею 179 КАС України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначається судом з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 2 ст. 183 КАС України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:
1) залишення позовної заяви без розгляду;
2) закриття провадження у справі;
3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Згідно ч. 3 ст. 183 КАС України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно з ч.1 ст.180 КАС України підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 124 КАС України судовий виклик учасників справи здійснюється за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Порядок доставки поштових відправлень визначений Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила), згідно з пунктом 2 якого повідомлення про вручення поштового відправлення - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення та прізвище одержувача.
Пунктом 17 зазначених Правил передбачено, що рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення.
Відповідно до п. 105 Правил, у разі отримання інших реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів одержувач заповнює відповідний бланк повідомлення: зазначає найменування, серію та номер пред'явленого документа, дату одержання та ставить свій підпис. Відповідно до п. 106 Правил, на бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою «Вручити особисто», внутрішнього рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» одержувач розписується та зазначає прізвище та ініціали або ім'я та прізвище. Відповідні дані на бланку повідомлення про вручення також зазначаються про особу, уповноважену на одержання внутрішнього рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», адресованого юридичній особі або фізичній особі за місцем роботи. Бланк повідомлення про вручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертається до суду.
Отже, особливістю рекомендованих поштових відправлень є те, що у відправника такого поштового відправлення є можливість підтвердити не лише факт відправлення поштового повідомлення, але й відстежити його подальший рух, підтвердити факт вручення такого відправлення адресату, ідентифікувати особу - отримувача, а також дату та час вручення.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначає, що позивач не з'явився у судове засідання 11.07.2022 року, повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином (згідно інформації з сайту АТ "Укрпошта" поштове відправлення за № 0315077392867 з повісткою на 11.07.2022 вручено позивачу особисто 17.06.2022); клопотань та звернень щодо відсутності в судовому засіданні, а також щодо розгляду справи за відсутності позивача не подано.
Водночас, судом першої інстанції не долучено до матеріалів справи повідомлення про вручення рекомендованого листа АТ "ДТЕК Західенерго" з позначкою «Судова повістка» на 11.07.2022 року.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що витяг трекінгу № 0315077392867, на який суд першої інстанції посилається, як на належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, містить час перевірки статусу відстеження: 2022-08-09 08:43, тобто, на момент винесення ухвали у суду була відсутня інформація про належне повідомлення позивача про дату та час розгляду справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 у справі №9901/79/19 зазначено, що неналежне повідомлення позивача про судове засідання не дає підстав стверджувати, що позивач повторно не прибув в судове засідання, що свідчить про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Щодо неявки представника АТ "ДТЕК Західенерго" у судове засідання 08.08.2022 року, суд першої інстанції зазначив, що позивач не з'явився у судове засідання, повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином (згідно інформації з сайту АТ "Укрпошта" поштове відправлення за № 0315077712101 з повісткою на 08.08.2022 вручено позивачу особисто 20.07.2022); клопотань та звернень щодо відсутності в судовому засіданні, а також щодо розгляду справи за відсутності позивача не подано.
В свою чергу колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи міститься клопотання АТ "ДТЕК Західенерго" про відкладення розгляду справи, подане АТ "ДТЕК Західенерго" 04.08.2022 року через Електронний суд, яке взагалі не розглянуто судом першої інстанції (т. 2, а.с. 61).
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Частиною 8 ст. 18 КАС України передбачено, що особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 18 КАС України позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Також, слід зазначити, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не містить жодних висновків щодо неможливості розгляду справи по суті за відсутності позивача та не містить думки відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів за відсутності позивача.
Таким чином, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з'ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 05.03.2021 року у справі №682/210/17.
Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про залишення адміністративного позову без розгляду, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не з'ясовано наведені обставини та залишаючи позов без розгляду, допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Відповідно до вимог ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року - скасувати.
Справу направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
Н.В. Безименна
Повний текст постанови складено «24» жовтня 2022 року.