печерський районний суд міста києва
Справа № 757/27758/22-ц
20 жовтня 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді - Бусик О.Л.
при секретарі - Дибі І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , заінтересована особа - ОСОБА_3 , третя особа - Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження,-
Представник заявника звернувся до суду із заявою про встановлення факту народження.
Заявник зазначає, що відповідно до свідоцтва про народження, виданого Міністерством юстиції Республіки Крим від 16.06.2020 № НОМЕР_1 про народження ОСОБА_4 , батьками останнього є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Заява обґрунтована тим, що отримані офіційні документи на підтвердження факту народження дитини є недійсними на території України, оскільки видані незаконно створеними органами на тимчасово окупованій території України, а відомості про народження особи не внесенні до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Оскільки свідоцтво про народження видане незаконним органом та не є документом, на підставі якого можливо провести державну реєстрацію народження дитини, а отже не створює жодних юридичних наслідків, просить суд встановити факт народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявник в судове засідання не з'явився, просив слухати справу у його відсутність.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 223 та ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами за відсутності учасників справи на підставі доказів, які наявні в матеріалах справи. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які заявник посилається, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження, виданого Міністерством юстиції Республіки Крим 16.06.2020 № НОМЕР_1 про народження ОСОБА_4 , батьками останнього є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
За змістом ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім'ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту народження дітей, заявниця зазначає, що у неї відсутні документи про народження дітей, видані компетентною установою України, у зв'язку з чим відсутня можливість зареєструвати факт народження компетентними органами держави Україна.
За приписами ч. 2 та ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зі змінами, які набули чинності з 07.05.2022, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Отже, вказаною нормою Закону передбачено виключення, у тому числі для документів, які видані органами та/або особами створеними, обраними чи призначеними у порядку, не передбаченому законом, зокрема, для документів, які підтверджують факт народження і повинні додаватися до заяви про державну реєстрацію народження дитини.
За таких обставин, доводи заявника про те, що у нього відсутня можливість зареєструвати народження дитини в компетентних органах держави Україна, оскільки у нього відсутній документ про народження, виданий компетентною установою України, є безпідставними.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», органами державної реєстрації актів цивільного стану є: 1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; 2) відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських, міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану); 3) виконавчі органи сільських, селищних і міських рад.
Статтею 6 цього ж Закону передбачено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.
Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 за № 52/5 підставами для проведення державної реєстрації народження є один із документів:
а) медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров'я відповідно до Порядку формування та видачі медичних висновків про народження в Реєстрі-медичних висновків електронної системи охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.09.2020 за № 2136, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.09.2020 за № 953/35236.
б) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 за № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024;
в) медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024;
г) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (форма № 106-2/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 за № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024;
ґ) медичний документ, виданий компетентним суб'єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Таким чином, підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є відповідний медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження.
При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження такою жінкою.
Звертаючись до суду із заявою заявником зазначено місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , тобто вона перебуває на тимчасово окупованій території з березня 2014 року.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 за № 75 у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 01.06.2022 за № 105, затверджено перелік територіальних громад, які розташовані в районні проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) станом на 20.10.2022 Євпаторія, АРК визнаний таким.
Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території заявник надав свідоцтво про народження, видане Міністерством юстиції Республіки Крим 16.06.2020 № НОМЕР_1 про народження ОСОБА_4 , батьками останнього є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 й копію виписки з медичної картки від 09.06.2020 р., на підставі якої та в силу ч. 2 та ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зі змінами, які набули чинності з 07.05.2022, повинен визнаватися та подаватися до органів РАЦС для реєстрації факту народження дитини, який є підставою для проведення державної реєстрації народження.
Доказів про те, що заявник звертався до органів реєстрації актів цивільного стану в Україні, з метою реєстрації народження, та йому у реєстрації було відмовлено, заявником до суду не подано.
Сам по собі факт народження дитини у м. Євпаторія, АРК та відсутність на теперішній час на території м. Євпаторія, АРК функціонуючого органу РАЦС не є перешкодою для здійснення державної реєстрації народження дитини у будь-якому іншому органі РАЦС, тож не є достатньою підставою для звернення до суду.
Отже, заявником у заяві не обґрунтовано та не надано доказів неможливості здійснити реєстрацію народження за умови подання до органу РАЦС оригіналу відповідного медичного документу, який видано органами та/або особами створеними, обраними чи призначеними у порядку, не передбаченому законом, які, відповідно до положень ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зі змінами, які набули чинності з 07.05.2022, мають бути прийняті відповідним органом РАЦС, як документи, що підтверджують факт народження дитини.
Суд не приймає до уваги лист-роз'яснення Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 за № 985/0/208-21 щодо скасування вимоги отримання відмови від органів державної реєстрації актів цивільного стану, оскільки зазначена судова практика значно застаріла з огляду на вищезазначені законодавчі акти.
Вказані обставини свідчать про те, що заявник має можливість зареєструвати народження дитини у відділі РАЦС на території України, за умови дотримання порядку подання відповідної заяви про державну реєстрацію народження та долучення до вказаної заяви оригіналів відповідних документів.
Суд не може підміняти державний орган, приймаючи рішення, та вирішувати питання, які належать до компетенції іншого суб'єкта владних повноважень.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19) зазначено, що «для розгляду справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян, але тільки якщо воно не пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би факт, що має юридичне значення, але йому в цьому було відмовлено (із зазначенням причин відмови)».
У цьому контексті суд зауважує, що п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачає можливість встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження. При вирішенні питання можливості (неможливості) здійснення державної реєстрації народження визначальним є питання належності документів для здійснення такої реєстрації.
Оскільки заявником не доведено, що він не має належних документів для здійснення державної реєстрації народження в органі РАЦС і відповідно не має можливості зареєструвати народження дитини у компетентних органах України, а також враховуючи, що законом визначено інший порядок їх встановлення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 263-265, 315, 317, 319, 354 ЦПК України,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , заінтересована особа - ОСОБА_3 , третя особа - Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. Л. Бусик