печерський районний суд міста києва
Справа № 757/26948/22-к
04 жовтня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5.,
при секретарі судових засідань ОСОБА_6,
за участі сторін кримінального провадження:
підозрюваного ОСОБА_1 , захисника ОСОБА_7., процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12019000000000497 від 04 червня 2019 року ОСОБА_1 ,
04.10.2022 старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України підполковник поліції ОСОБА_10., за погодженням прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11., про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12022000000000831 ОСОБА_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудове розслідування не можливо закінчити до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.08.2022, тобто до 06.10.2022, оскільки для цього необхідно вчинити ряд слідчих та процесуальних дій з метою повного та всебічного дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 та іншими учасниками злочинної організації кримінальних правопорушень, виявлення обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, причетних до вчиненого злочину. При цьому, ризики, передбачені ст. 177 КПК України та встановлені у ході досудового розслідування, що виправдовують обраний запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не зменшилися та продовжують існувати, а відтак виникла необхідність у продовженні тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою, оскільки запобігти їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.
Захисник та підозрюваний проти задоволення клопотання заперечували, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням НП України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12019100000000497 від 04.06.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
06.07.2022 о 12 год. 14 хв ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Бердянськ, Запорізької області, проживаючого за адремою: АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого затримано в порядку ст. 208 КК України, 07.07.2022 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
08.07.2022 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_1 , було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03 вересня 2022 року включно з можливість внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
23.08.2022 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні було продовжено до 3 місяців.
29.08.2022 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у вигляді 80 прожиткових мінімумів відносно підозрюваних ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також строк дії обов'язків по заставі відносно ОСОБА_3 було продовжено до 06.10.2022 року включно.
03.10.2022 строк досудового розслідування, у даному кримінальному провадженні, було продовжено ухвалою слідчого судді через неможливість завершити досудове розслідування у 3 місячний строк, а саме до 6 місяців, тобто до 07.01.2023.
Під час досудового розслідування встановлені обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому вищевказаних кримінальних правопорушень, які підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а саме:
- протоколом огляду телеграм каналів від 27.07.2020 року згідно із яким установлена наявність рядку телеграм каналів, що здійснюють незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин,
- протоколами допиту свідка ОСОБА_4 , який приймав участь у оперативній закупівлі наркотичних засобів та психотропних речовин,
- протоколом огляду поштового відправлення ТОВ «Нова пошта» ТТН 20450387277532 від 13.05.2021 року, згідно із яким у поштовому відправленні ОСОБА_1 , знаходилась речовина, зразок якої вагою 0,1821г містить у собі психотропну речовину обіг якою обмежено амфетамін масою 0,0548 г.
- протоколом огляду поштового відправлення ТОВ «Нова пошта» ТТН 20450387252266 від 13.05.2021 року, згідно із яким у поштовому відправленні ОСОБА_1 , знаходилась речовина, зразок якої вагою 0,0854г містить у собі психотропну речовину обіг якою обмежено амфетамін масою 0,0169 г,
- висновками судової експертизи матеріалів, речовин та виробів від 24.06.2021 року № СЕ-19-21/19010-НЗПРАП,
- висновками судової експертизи матеріалів, речовин та виробів від 24.06.2021 року № СЕ-19-21/19011-НЗПРАП,
- протоколами тимчасового доступу до ТОВ «Нова пошта» згідно із якими отримано інформацію про відправлення та номери ТТН, відеозаписи з камер спостереження у відділеннях з яких відбувались відправки посилок,
- протоколами НСРД, що свідчать про факти здійснення ОСОБА_1 незаконної діяльності, пов'язаної із відправленнями наркотичних засобів та психотропних речовини поштою,
- протоколом обшуку в помешканні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 а саме кв. АДРЕСА_2 під час якого виявлено та вилучено: зіп-пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору, прозорий зіп-пакет із кристалічною речовиною круглої форми, скляний предмет, схожий на пристрій для куріння із нашаруваннями речовини коричневого кольору, скляну пляшку без дна із нашаруваннями речовини темного кольору, та наперстком із залишками речовини, металеву коробку із пристроєм для куріння із залишками речовини темного кольору, полімерний зіп-пакет із залишками порошкоподібної речовини, прозорий полімений зіп -пакет із порошкоподібною речовиною, фрагмент картону на поверхні якого знаходиться подрібнена речовина зеленого кольору рослинного походження, фрагмент полімерної пластини із нашаруваннями речовини білого кольору, картка «Ашан» із нашаруваннями речовини білого кольору, прозорий полімерний пакет із написом «Мор стар» із білою кристалічною речовиною в середині, прозорий зіп-пакет із порошкоподібною речовиною світлого кольору, прозорий зіп пакет із порошкоподібною речовиною, із написом «Combadian» із спорами псилоцинових грибів, електронні ваги у корпусі чорного кольору із нашаруваннями речовини, один зіп пакет із кристалічною речовиною зеленого кольору, два прозорі полімерні зіп пакети із кристалічною речовиною у вигляді грудок, електронні ваги із нашаруваннями речовини.
- висновками експертиз по речовинам, придбаних під час закупок,
- протоколом огляду мобільного телефона ОСОБА_1 , у якому виявлено переписку із ОСОБА_2 та неустановленими особами щодо незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, шляхом поштових підправлень, закладок та перевезення на таксі, іншими матеріалами в сукупності.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_1 запобіжного заходу або його зміни на менш м'який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що він має міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий, не працює, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає, а відтак доказів того, що стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_1 не допускає тримання його під вартою слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод не має.
Так, слідчий суддя у відповідність до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_1 , за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, характер та обставини вчинення злочину, так як вони сформульовані в повідомлені про підозру та приходить до висновку про доведеність ризиків.
За таких обставин, клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки слідчий суддя також враховує обґрунтованість наведених у клопотанні ризиків, тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 та вважає, що для їх запобігання є недостатнім застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує конкретні обставини інкримінованого діяння, тяжкість кримінальних правопорушень, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, та вважає за належне залишити без змін визначений ухвалою слідчого судді розмір застави, а саме, 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 208 000, 00 грн, який зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов'язків.
Крім цього, обираючи відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на нього наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 02.12.2022 включно, але не більше строку досудового розслідування.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Одночасно слідчий суддя звертає увагу на те, що у вступній частині ухвали слідчого судді (короткому тексті ухвали), постановленій за результатами розгляду даного клопотання, помилково зазначено, що з клопотанням звернувся прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12, замість старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_13., тому слід вважати написаним у вступній частині ухвали, що з клопотанням звернувся старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_14.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12019000000000497 від 04 червня 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у межах строку досудового розслідування кримінального провадження, а саме до 02 грудня 2022 року включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає в сумі 208 000, 00 грн, зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_1 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:
р/р № UA128201720355259002001012089
Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ.
Строк обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 02 грудня 2022 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_5