"23" жовтня 2007 р.
Справа № 17/213-3969
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі
при секретарі судового засідання
Розглянув адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі, м. Теребовля Тернопільської області
до відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Теребовлянському районі, м. Теребовля Тернопільської області
за участю представників сторін:
позивача: Гук М.В., головний спеціаліст-юрисконсульт, доручення №4679/04 від 08.10.2007р.;
відповідача: Гринів А.В., головний спеціаліст з правової роботи, доручення №5 від 14.08.2007р.;
Суть справи:
Справа розглядається господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України у відповідності до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень якого до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року вирішуються відповідним господарським судом за правилами КАС України.
Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі м. Теребовля Тернопільської області звернувся до господарського суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Теребовлянському районі м. Теребовля Тернопільської області, про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання Фонд соціального страхування прийняти до відшкодування 2571,19 грн. витрат, понесених Управлінням Пенсійного фонду України у зв'язку з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які відобразити в щомісячному акті звірки.
На обґрунтування позовних вимог позивачем надано розрахунок суми заборгованості; довідки про суму виплачених пенсій; акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за квітень-серпень 2007р.; списки осіб, які не прийняті до заліку Фондом за квітень-серпень 2007 року; інші матеріали.
Ухвалою суду від 19.09.2007р. відкрито провадження в адміністративній справі № 17/213-3969 та з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду, забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи, на підставі ст. 110 Кодексу адміністративного судочинства України, в межах підготовчого провадження, призначено попереднє засідання на 09.10.2007р., про що сторін повідомлено у відповідності до вимог ст. 33 КАС України.
В порядку п. 5 ст. 111 КАС, ст. 150 КАС України в попередньому судовому засіданні оголошувалася перерва до 12 год. 20 хв. до 23.10.07р., про що представників сторін ознайомлено під розписку.
В попередньому судовому засіданні 23.10.2007р. позивач подав суду узгоджене з відповідачем клопотання б/н від 23.10.2007р. про закриття провадження у справі, оскільки сторони досягли примирення.
На підтвердження даних обставин відповідачем подано суду довідку б/н від 10.10.2007р. про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Управлінню Пенсійного фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в Теребовлянському районі за 2007р., підписану повноважними представниками Управління ПФУ в Теребовлянському районі та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Теребовлянському районі, підписи яких скріплено печатками, лист Виконавчої дирекції Фонду №1766-08-1 від 03.10.2007р., з яких вбачається, що спірна сума виплачених пенсій погоджена сторонами та прийнята до заліку відділенням виконавчої дирекції Фонду і складає 2571,19 грн. Як зазначено відповідачем в поданому суду клопотанні від 23.10.2007 р., зазначена сума виплачених пенсій буде відшкодована Пенсійному фонду України на центральному рівні.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, оцінивши подані суду докази, беручи до уваги погоджене сторонами клопотання, суд дійшов до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю. При цьому суд виходив з такого.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ, в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:
- пенсійне страхування;
- страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
- медичне страхування;
- страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
- страхування на випадок безробіття.
Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (стаття 12 Основ).
Пунктом 2 ст. 7 (Прикінцеві положення) Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, встановлено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає: соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників .(членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та Професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 року № 5-4/4, визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків і не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
Таким чином, виходячи з аналізу вищенаведених положень закону, суд вважає заявлену позовну вимогу щодо визнання неправомірними дій відповідача та про спонукання до вчинення дій, а саме: про зобов'язання відповідача прийняти до заліку виплачені суми пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з квітня по серпень 2007 року та відобразити їх у щомісячному акті звірки на загальну суму 2571,19 грн., неправомірною, оскільки така вимога не врегульовує спірних відносин.
Позатим, враховуючи, що згідно ч. 3 ст. 51 КАС України, сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, а відповідно до норм статті 113 цього Кодексу сторони під час підготовчого провадження вправі повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок у випадку, якщо умови примирення не суперечать закону та не порушують чиїх-небудь прав, свобод або інтересів. При цьому примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову, тому суд, зважаючи на подання сторонами погодженої заяви у відповідності до вимог чинного процесуального законодавства, беручи до уваги, що така заява не суперечать закону, постановляє ухвалу, якою, відповідно до ст. 113 КАС України, закриває провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 95, статті 98 КАС України судові витрати відповідачем не відшкодовуються.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4, 7-12, 23, 49, 51, 58, 79, 86, 95, 98, 111, 113, 121, 127, 130, 133, 138, 143, 157, 160 ч. 4, 165 КАС України, господарський суд, -
Закрити провадження у справі.
Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя