Справа № 562/778/22
(ЗАОЧНЕ)
"15" вересня 2022 р. Здолбунівський районний суд
Рівненської області в складі:
головуючого судді Саган Л.В.
за участю секретаря судового засідання Аврамчук Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Здолбунові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, вказуючи, що з 18 квітня 2015 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від спільного життя мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стверджує, що одруження з відповідачем виявилося невдалим. Спільне подружнє життя, яке б грунтувалося на почуттях взаємної любові та поваги, не склалося. Між ними відсутні взаєморозуміння та взаємоповага. У них різні погляди на життя та сімейні обов'язки. Це призвело до того, що протягом тривалого часу вони фактично не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільне господарство, проживають окремо.
Прийшла до висновку, що примирення неможливе, сім'я існує формально. Просить шлюб з відповідачем розірвати, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище " ОСОБА_4 " та стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Мікосянчик І.Ю. подали до суду заяви, в яких позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять розглянути справу без їх участі та задовольнити позов. Не заперечують щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 на неодноразові виклики в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових повісток. Про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони упродовж тривалого часу не проживають як сім'я, не ведуть спільне господарство, не підтримують подружні стосунки, проживають окремо. При взаємовідносинах, які склалися між сторонами, суд вважає, що сім'я існує формально, збереження її неможливе.
Згідно з ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки та жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися та засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст.110 Сімейного Кодексу.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що причини, які спонукали позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обгрунтованими, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
Статтею 113 Сімейного кодексу України встановлено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
З урахуванням викладеного, суд вважає доведеними вимоги позивача в частині розірвання шлюбу та права на вибір прізвища після розірвання шлюбу.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат, суд виходить з наступного.
Пунктом 1 ч.2 ст.141 ЦПК України встановлено, що у разі задоволення позову, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Згідно положень ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 року у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 року у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.
На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу адвоката, пов'язану зі справою, позивачем ОСОБА_1 надано суду договір №8 про надання професійної правничої допомоги від 17 лютого 2022 року та копії квитанцій № 0.0.2520877995.1 від 19.04.2022 на суму 4000 (Чотири тисячі) гривень та № 0.0.2520876401.1 від 19.04.2022 на суму 12000 (Дванадцять тисяч) гривень, сплачених адвокату Мікосянчику І.Ю. за юридичні послуги.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, складність справи, яка розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження, критерій реальності адвокатських витрат, позов, поданий позивачем невеликого змісту, не потребує значного часу для його виготовлення, виходячи з конкретних обставин справи, обсяги виконаної роботи є незначними, розгляд справи проведено без участі сторін, з урахуванням принципів пропорційності, співмірності та розумності судових витрат, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2000 (Дві тисячі) гривень витрат на правничу допомогу адвоката та 992 (Дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. витрат по оплаті судового збору.
Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 211, 263-265, 280-284 ЦПК України, на підставі ст.ст.105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Шлюб, зареєстрований 18 квітня 2015 року в Рівненському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), актовий запис № 336, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище" ОСОБА_4 ".
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по оплаті судового збору в розмірі 992 (Дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. та 2000 (Дві тисячі) гривень витрат на правничу допомогу адвоката.
У решті позовних вимог - відмовити.
Відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - відомості відсутні.