"11" вересня 2007 р.
Справа № 7а/36-1679
11 год. 20 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області у складі
судді Стадник М.С.
розглянув справу
за позовом: Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго», м. Тернопіль, вул. Київська, 3а, 46016
до відповідача: Управління Пенсійного Фонду України в м. Тернополі, м. Тернопіль, вул. Руська, 17, 46008.
за участю представників сторін:
позивача: Їжак Наталія Петрівна -доручення № 470/01 від 13.04.07р..;
Цалин Ольга Василівна -доручення № 470/01 від 13.04.07р;
відповідача: Калашник Наталія Ярославівна -довіреність № 2803/04 від 19.03.07р..
Суть спору:
Тернопільське обласне комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго» звернулося з позовом про скасування рішень про застосування до підприємства фінансових санкцій № 1079 від 26.12.2006р. у справі № 7а/36-1679, № 1078 від 26.12.2007р. у справі № 7а/37-1681, № 1080 у справі № 7а/38-1682 та № 1081 від 26.12.2006р. у справі № 7а/39-1683 прийнятих Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Тернополі.
Приймаючи до уваги, що порушені судом справи однорідні і в них беруть участь ті ж самі сторони, тому господарський суд на підставі ст. 116 КАС України об'єднує їх в одну справу з присвоєнням їй номера 7а/36-1679.
Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України).
Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що рішення прийняті у відповідності до чинного законодавства у зв'язку з несвоєчасною сплатою позивачем страхових внесків.
В засіданні з 17.07.2007р. по 11.09.2007р., на підставі ст. 150 КАС України, оголошувалися перерви для надання можливості сторонам провести звірку розрахунків по строках проведених платежів на які управлінням нараховані санкції та подати додаткові матеріали в обґрунтування заявлених вимог та заперечень.
Сторони звірку розрахунків не провели.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановлено:
- Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Тернополі 26.12.2006р. на підставі пп.17.1.7.п.17.1.ст. 17 Закону України» Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» , п. 2. ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон України) прийняті рішення №№ 1078, 1079, 1080 та 1081 про застосування до Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго» фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, а саме:
- Рішенням № 1078 застосовано 55564,31 грн. штрафу, що складає 10 % від суми простроченого платежу та 9060,76 грн. пені;
- Рішенням № 1079 застосовано 83097,24 грн. штрафу, що складає 20 % від суми простроченого платежу та 22928,38 грн. пені;
- Рішенням № 1080 застосовано 9840,70 грн. штрафу, що складає 50 % від суми простроченого платежу та 2618,57 грн. пені;
- Рішенням № 1081 застосовано 99308,73 грн. штрафу, що складає 50 % від суми простроченого платежу та 158305,14 грн. пені;
Відповідач заперечуючи позовні вимоги, посилається на те, що страхові внески у відповідності до вимог ст. 19 Закону України нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці незалежно від того, чи були вони виплачені працівникам після їх нарахування до сплати, а тому повинні сплачуватися роботодавцями в повному обсязі. В обґрунтування застосованих санкцій та нарахування пені посилається на дані картки особового рахунку підприємства по Розділу 1 (31,8%,32,3%,32%,4%) та Розділу 1 (1-2%), які заносяться на підставі поданих платником Розрахунків страхових внесків та розрахункових документів, які підтверджують прострочення платником строків оплати внесків, що стало підставою для прийняття спірних рішень по періодах: по рішенню № 1078 за період з 20.05.2004р. по 20.10.2006р.; по рішенню № 1079 за період з 21.06.2004р. по 21.07.2006р.; по № 1080 за період з 20.04.2004р. по20.10.2004р. та по рішенню № 1081 за період з 30.10.2003р.по 05.01.2004р.. Також, звертає увагу суду на те, що сплачені платником поточні платежі зараховувалися в рахунок сплати недоїмки ,пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.
Позивач оспорюючи позовні вимоги посилається на те, що підприємством страхові внески до Пенсійного фонду сплачуються відповідно до вимог п. 6 ст. 20 Закону України, а саме одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці в пропорційних розмірах, а тому жодного порушення термінів сплати платежів підприємством не допущено, у зв'язку з чим застосування штрафних санкцій та нарахування пені оскаржуваними рішеннями є безпідставними. Просить суд врахувати, що управління не направляло на адресу жодного повідомлення про перерозподіл сплаченої ним суми внесків в рахунок наявної заборгованості, у зв'язку з чим не можливо звірити розрахунки по здійснених платежах, так як спірними рішеннями охоплено значний період розрахунків.
Суд, керуючись ст. 86 КАС України, заслухавши пояснення представників сторін, давши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним доводам, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При цьому суд виходив із наступного:
- згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
- відповідно до ст. 64 Закону України, контролюючим органом стосовно нарахування, обчислення та сплати страхових внесків є головні управління та управління Пенсійного фонду (територіальні органи виконавчої дирекції Пенсійного фонду України), які уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати зобов'язань платниками страхових внесків та застосовувати фінансові санкції за порушення строків сплати внесків.
До суб'єктів підприємницької діяльності, за порушення норм чинного законодавства, органи Пенсійного фонду застосовують заходи передбачені Законом України шляхом прийняття рішень в порядку передбаченому п. 9.3.2. «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» прийнятої на виконання Закону України (далі Інструкція).
Так, відповідно до п. 2 частини 9 ст. 106 Закону України та пп. 9.3.2 п. 9 Інструкції, у разі, коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, органи пенсійного фонду накладають штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно -10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум; при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно -20 відсотків зазначених сум; при затримці їх сплати понад 90 календарних днів -50 відсотків зазначених сум. Розрахунок фінансової санкції, відповідно до даної норми закону, здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника. При цьому рішення про застосування штрафних санкцій складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків та виноситься на наступний день після закінчення відповідного граничного строку (30, 90 календарних днів).
Одночасно на суми своєчасно не сплачених страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу (п. 9 ст. 106 Закону про пенсійне страхування).
Відповідно до п. 10.5 Інструкції, рішення про нарахування пені та про застосування фінансових санкцій зазначених у підпункті 9.3.2 пункту 9.3 Інструкції виноситься одночасно посадовими особами органів Пенсійного фонду за встановленою формою згідно додатку №14 до Інструкції та протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається страхувальнику з повідомленням про вручення (п. 13 ст. 106 Закону України).
Як випливає з тексту прийнятих спірних рішень вони не відповідають формі затвердженій постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, а саме не містять обовязкової графи в якій зазначається період стягнення, що є порушенням вимог Інструкції та унеможливлює дослідити несвоєчасне проведення оплати підприємством сум внесків та правомірність застосування санкцій у розмірах 10, 20 та 50 відсотків та нарахування пені.
Також унеможливлює встановити правомірність нарахування відповідачем санкцій та застосованої пені факт винесення ним рішень за період платежів здійснених підприємством на протязі двох і більше років, а не в залежності від терміну затримки сплати страхових внесків, а саме на наступний день після закінчення 30 та 90 календарних днів, що не відповідає вимогам п. 9.3.2. Інструкції.
Не підтвердив відповідач належними доказами, дані сум боргу та сум проведеного зарахування платежів, зазначені в Розрахунках сум нарахованих санкцій, враховуючи доводи представника щодо застосування методу календарної черговості погашення платежів.
Так, відповідно до пп. 10.11. п. 10 Інструкції, у разі коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. При цьому протягом п'яти робочих днів після закінчення базового звітного місяця орган Пенсійного фонду складає повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 22 Інструкції, яке вважається надісланим (врученим) платнику, якщо його передано посадовій особі юридичної особи або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Відповідачем не надано суду доказів надіслання таких повідомлень Комунальному підприємству про розподіл сум сплачених ним коштів за період, за який застосовані санкції та нарахована пеня.
Неоформлення та ненаправлення платнику у визначені Інструкцією терміни вищезазначених повідомлень і рішень, унеможливило провести між сторонами звірку розрахунків на предмет своєчасності проведених платежів за період з 30.10.2003р. по 20.10.2006р. та їх відповідності даним бухгалтерського обліку зазначених у платника на підставі Розрахунків страхових внесків та розрахункових документів про їх сплату та даних внесених управлінням в картку особового рахунку підприємства по Розділу 1 (31,8 %, 32,3 %, 32 %, 4 %) та Розділу 1 (1-2%).
Відповідно до ч. 1. ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача.
Управлінням Пенсійного фонду України в м. Тернополі не доведено правомірність прийняття рішень № 1079, № 1078, № 1080 та № 1081 про застосування санкцій та нарахування пені, у зв'язку з чим останні підлягають скасуванню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 2, 6 ,7, 86, 160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Об'єднати справи № 7а/36-1679, № 7а/37-1681, № 7а/38-1682 та № 7а/39-1683 в одну, присвоївши їй номер 7а/36-1679.
2.Позовні вимоги задовольнити.
3.Скасувати рішення № 1079, № 1078, № 1080 та № 1081 прийняті Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Тернополі 26.12.2006р. про застосування до Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго» штрафних санкцій та нарахування пені.
4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго», м. Тернопіль, вул. Київська, 3а, код 03353590 -85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
5.Повернути з Державного бюджету України на рахунок Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго», м. Тернопіль, вул. Київська, 3а, код 03353590, 4323,50 грн. державного мита надмірно сплаченого платіжним дорученням № 278 від 21.03.2007р., яке знаходиться у справі № 7а/36-1679, платіжними дорученням № 279 від 21.03.2007р., яке знаходиться у справі № 7а/37-1681, платіжним дорученням № 277 від 21.03.2007р., яке знаходиться у справі № 7а/38-1682, платіжним дорученням № 280 від 21.032.007р,. яке знаходиться у справі № 7а/39-1683.
Копію постанови направити сторонам.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі (24.10.2007р.) до Львівського апеляційного адміністративного суду, а протягом 20 днів після подання заяви - подати апеляційну скаргу.
Суддя М.С. Стадник