25 жовтня 2022 року Справа № 160/16516/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АДОНІС ДНІПРО» про стягнення податкового боргу шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків, -
20.10.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АДОНІС ДНІПРО», у якій позивач просить стягнути податковий борг з відповідача до бюджету в сумі 22 734 764,05 грн, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.
Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Пунктами 4, 5, 8 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Частиною четвертою статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з частиною 2 статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
У переліку документів, що додаються до позовної заяви, зазначено копію ППР № 0000381406 від 12.09.2019 та копію ППР № 0000391406 від 12.09.2019 з доказами вручення. Однак фактично до позовної заяви додано копії вказаних податкових повідомлень-рішень без доказів їх вручення платнику податків.
Крім того, у позовній заяві вказано, що до неї додається витяг з ЄДР щодо відповідача. Проте, такого документу до позову не додано. Натомість подано роздруківку скріншоту з сайту «Опендатабот» з відомостями про відповідача.
У позовній заяві не зазначено і не додано доказів на підтвердження наявності відкритих рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «АДОНІС ДНІПРО», шляхом стягнення коштів з яких позивач просить стягнути податковий борг.
Позивачем вказано, що до позовної заяви додаються розрахунки податкового боргу, пені, зворотній бік ІКП по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, по податку на прибуток приватних підприємств, по податку на додану вартість станом на теперішній час. У позовній заяві також зазначено, що на теперішній час в інтегрованих картках платника податків ТОВ «АДОНІС ДНІПРО» обліковується не заявлений до суду податковий борг на загальну суму 22 734 764,05 грн. При цьому в позові не конкретизовано дату, станом на яку обліковується такий борг. Додані до позовної заяви розрахунки податкового боргу обчислено станом на 01.06.2022, зворотній бік ІКП містить відомості станом на 31.12.2021. Суми боргу з податку на прибуток приватних підприємств та з податку на додану вартість, зазначені в ІКП, не збігаються із сумами, наведеними у розрахунках заборгованості та позовній заяві.
Позивач вказав про відсутність у контролюючого органу інформації щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, якими визначено суми грошових зобов'язань відповідача.
Згідно з позовною заявою термін сплати заборгованості по ППР № 0000381406 від 12.09.2019 та ППР № 0000391406 від 12.09.2019 - 18.12.2019.
Як вказано у цих податкових повідомленнях-рішеннях, сума грошових зобов'язань, що визначена у податковому повідомленні-рішенні, підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення (при проведенні адміністративного або судового оскарження - протягом десяти календарних днів, наступних за днем узгодження) відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.
Оскільки позивачем не надано доказів вручення відповідачу ППР № 0000381406 від 12.09.2019 та ППР № 0000391406 від 12.09.2019, немає можливості встановити терміни сплати визначених ними грошових зобов'язань.
Згідно з копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ППР № 0000401402 від 12.09.2019 та ППР № 0000431402 від 12.09.2019 вручено відповідачу 19.09.2019. Тобто сума грошових зобов'язань, що визначена у цих податкових повідомленнях-рішеннях, підлягала сплаті до 29.09.2019 включно. Однак, у позовній заяві зазначено інший термін сплати - 26.11.2019.
Також суд зазначає, що приписи пункту 102.4 статті 102 ПК України надають контролюючому органу право на стягнення податкового боргу, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні грошового зобов'язання, протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду.
Спеціальним строком звернення до суду з позовом у спорах цієї категорії справ є строк, визначений статтею 102 ПК України.
Такий висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного суду від 25.02.2020 у справі № 1340/5767/18.
Згідно з позовною заявою підставою виникнення спірних правовідносин та звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу є несплата відповідачем у встановлені строки грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств відповідно до податкових повідомлень-рішень: № 00128001406 від 30.05.2018 з терміном сплати 09.06.2018; № 0000381406 від 12.09.2019 та № 0000391406 від 12.09.2019 (термін сплати яких - 18.12.2019 не підтверджено позивачем); № 0000401402 від 12.09.2019 та № 0000431402 від 12.09.2019 з терміном сплати 29.09.2019.
Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення податкового боргу 20.10.2022, тобто за межами 1095 календарних днів з дня виникнення боргу за податковими повідомленнями-рішеннями № 00128001406 від 30.05.2018, № 0000401402 від 12.09.2019 та № 0000431402 від 12.09.2019. Дотримання позивачем строку звернення з вимогою про стягнення заборгованості за ППР № 0000381406 від 12.09.2019 та ППР № 0000391406 від 12.09.2019 встановити немає можливості у зв'язку з ненаданням доказів їх вручення платнику податку.
Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак до позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску не додано.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною 1 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169 КАС України, суддя -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АДОНІС ДНІПРО» про стягнення податкового боргу шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків позовної заяви, який становить 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання (надіслання) до суду:
- виправленої позовної заяви, в якій зазначити обґрунтування позовних вимог відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України із урахуванням висновків суду та зазначенням і поданням доказів, що підтверджують виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
- доказів направлення відповідачу рекомендованим листом з повідомленням виправленої позовної заяви з копіями доданих до неї документів;
- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Рянська