07 жовтня 2022 року Справа № 160/13308/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
30 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 суми разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, як особі з інвалідністю 3 групи внаслідок війни, в розмірі меншому ніж сім мінімальних пенсій за віком;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як особі з інвалідністю 3 групи внаслідок війни за 2022 рік, у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 в адміністративній справі №160/12076/21, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він є особою з інвалідністю внаслідок війни третьої групи та має право на виплату щорічної разової допомоги до 05 травня у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, встановлену Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У червні 2022 року відповідачем було нараховано та здійснено позивачеві виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 3391,00 грн.
22 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо здійснення донарахування та виплати разової допомоги до 5 травня, як особі з інвалідністю внаслідок війни за 2022 рік .
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №22811-18338/Л-01/8-0400/22 від 01 серпня 2022 року йому відмовлено у донарахуванні разової грошової допомоги до 5 травня та повідомлено, що в червні 2022 року йому вже була нарахована та виплачена така допомога разом із пенсією у розмірі, встановленому чинним законодавством.
Позивач вважає такі дії відповідача щодо не здійснення нарахування та виплати у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги, яка виплачується щорічно до 05 травня особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи за 2022 рік, у розмірі семи мінімальних пенсій за віком протиправною, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
26 вересня 2022 року через систему «Електронний суд» від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№5748/22, в якому відповідач не визнає позовні вимоги та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до пункту 8 Порядку №540, перерахунок (нарахування) та виплата разової грошової допомоги до 5 травня є дискреційними повноваженнями структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад. Зазначене додатково підтверджується рішенням Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20.
Відтак, належним відповідачем у справі має бути місцевий орган соціального захисту населення за місцем проживання отримувача, а саме - Управління соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 12, код ЄДРПОУ 25914439).
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначив, що на підставі наказу Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 22.03.2019 №ОД-65/0/209-19 «Про передачу функцій», починаючи з 2019 року функції з нарахування та здійснення соціальних виплат за КПКВК 2501150 передано до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради»
Враховуючи вищевикладене, на думку представника відповідача вимога нарахувати одноразову допомогу до 5 травня є некоректною та безпідставною, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проводило виплати грошової допомоги у 2022 році одноразово та не відповідає за нарахування даних виплат.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію, призначену відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є особою з інвалідністю внаслідок війни третьої групи (посвідчення серії НОМЕР_2 від 15 лютого 2021 року) та має право на виплату щорічної разової допомоги до 05 травня, у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, встановлену Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У червні 2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було нараховано та виплачено ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі 3391,00 грн. разом із пенсією.
21 червня 2022 року, з метою відновлення своїх законних прав і інтересів, ОСОБА_1 звернувся із заявою щодо здійснення донарахування та виплати разової допомоги до 5 травня, як особі з інвалідністю внаслідок війни за 2022 рік до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради».
Листом Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» № Л-593/01/1848-01-08 від 08 липня 2022 року позивача повідомлено, що виплата щорічної допомоги у 2022 році особам, які перебувають на обліку в територіальних органах пенсійного фонду України, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, здійснюється органами Пенсійного фонду України у відповідності до положень постанови КМУ від 07.05.2022 №540.
22 липня 2022 року, враховуючи зміст отриманої відповіді від директора комунального закладу «Центр по здійсненню соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради», ОСОБА_1 звернувся на адресу відповідача із заявою про нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги у 2022 році у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням вже виплачених сум.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №22811-18338/Л-01/8-0400/22 від 01 серпня 2022 року йому відмовлено у донарахуванні разової грошової допомоги до 5 травня та повідомлено наступне.
Відповідно до Порядку використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - Порядок) встановлено, що особам з інвалідністю III групи внаслідок війни до 5 травня у 2022 році виплачується разова грошова допомога у розмірі 3391 гривень.
Пунктом 5 зазначеного Порядку передбачено, що бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються Пенсійному фонду України - відповідно до поданої ним заявки щодо сум грошової допомоги, що включені у відомості (списки) на виплату пенсій за червень 2022 р., на підставі інформації, що обробляється в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах), та витрат на оплату послуг, пов'язаних із виплатою та доставкою грошової допомоги, що проводиться організацією, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання.
З урахуванням зазначеного, на червень 2022 року ОСОБА_1 нарахована разова грошова допомога як інваліду III групи внаслідок війни у розмірі 3391,00 грн, яка виплачена разом з пенсією.
Позивач вважає такі дії відповідача щодо не здійснення нарахування та виплати у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги, яка виплачується щорічно до 05 травня особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи за 2022 рік, у розмірі семи мінімальних пенсій за віком протиправною, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII від 22 жовтня 1993 року.
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України №3551-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) статтю 12 частину 5 Закону України №3551-XII викладено у такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28 грудня 2007 року.
У подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: №147 від 31 березня 2015 року, №141 від 02 березня 2016 року, №233 від 05 квітня 2017 року, №170 від 14 березня 2018 року, №237 від 20 березня 2019 року, №112 від 19 лютого 2020 року та №325 від 08.04.2021 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» №112 від 19 лютого 2020 року (набрала чинності 25 лютого 2020 року) визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій - 1390 гривень, а відповідно до постанови КМУ від 08.04.2021 року №325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій - 1491,00 грн.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018 (3393/18 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12,13,14,15,16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №45, ст.425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12,13,14,15,16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №45, ст.425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року №367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008), а саме: щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України від 02.12.2021 року №1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2022 становить 1934 грн.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги інваліду війни 3-ї групи у 2022 році становить 13 538 грн. (1934 грн. х 7).
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 29.09.2020 у справі №440/2722/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021. При цьому, дане рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтями 12, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Оскільки разову грошову допомогу позивачу у 2022 році виплачено у розмірі меншому ніж передбачено ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Суд також наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанови Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року № 540, на яку посилається відповідач у листі №22811-18338/Л-01/8-0400/22 від 01 серпня 2022 року, не можуть змінювати приписів Закону №3551-ХІІ.
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 №17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).
Щорічна разова грошова допомога учасникам бойових дій до 5 травня є доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Стаття 1 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів № 11 та № 14 (04.11.1950), визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Суханов та Ільченко проти України" (Заяви № 68385/10 та № 71378/10) від 26.06.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).
При цьому, не достатність бюджетних призначень для виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, не може бути підставою для не виплати такої допомоги у передбаченому законом розмірі.
У Рішенні від 27.11.2008 у справі № 1-37/2008 Конституційний Суд України вказав, що Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов'язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.
Відповідно до статей 1, 3 Конституції України та принципів бюджетної системи (стаття 7 Кодексу) держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов'язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства (абзаци другий, третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення 27.11.2008 у справі № 1-37/2008).
Таким чином, законодавство, що визначає фінансові зобов'язання держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер.
При цьому, Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат, гарантованих державою (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).
Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України, зокрема, у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.
Зокрема, у рішенні від 09.07.2007 № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово констатував, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Окрім того, відповідно до рішень ЄСПЛ «Кечко проти України» (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та «Ромашов проти України» (заява № 67534/01, пункт 43) реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними.
Зокрема, у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова від цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Щодо повноважень відповідача на здійснення нарахування і виплати соціальної допомоги до 5 травня у 2022 році у спірних правовідносинах, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 17-1 Закону № 3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби.
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, торгівлі людьми, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, надання соціальних послуг та проведення соціальної роботи, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, ветеранів праці, ветеранів війни, осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, ветеранів військової служби, жертв нацистських переслідувань, дітей війни та жертв політичних репресій, пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки (державна допомога, пільги, житлові субсидії та інші виплати, що проводяться за рахунок державного бюджету, соціальні послуги) та за дотриманням прав дітей.
Згідно із підпунктом 41 пункту 4 вказаного Положення Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» установлено, що виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється:
- органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій;
- структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - особам, які не перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом перерахування коштів на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби, а особам, які не є військовослужбовцями, поліцейськими, особами начальницького та рядового складу, - на поточні рахунки таких осіб в уповноважених банках.
Відповідно до пункту 5 Постанови 540 бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються:
Пенсійному фонду України - відповідно до поданої ним заявки щодо сум грошової допомоги, що включені у відомості (списки) на виплату пенсій за червень 2022 р., на підставі інформації, що обробляється в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах), та витрат на оплату послуг, пов'язаних із виплатою та доставкою грошової допомоги, що проводиться організацією, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання;
регіональним органам соціального захисту населення - відповідно до поданої ними інформації щодо сум грошової допомоги, сформованої на підставі інформації місцевих органів соціального захисту населення та центрів по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, для проведення виплат особам, зазначеним у абзаці першому підпункту 2 пункту 3 цього Порядку, за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
За змістом пункту 6 Постанови 540 отримувачам грошової допомоги із числа військовослужбовців, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу, які проходять службу (крім осіб, зазначених у підпункті 1 пункту 3 цього Порядку), виплата грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на спеціальні рахунки військових частин, установ, організацій за місцем їх служби.
Отримувачам грошової допомоги, які не є військовослужбовцями, поліцейськими, особами начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, служби судової охорони, особами начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби (крім осіб, зазначених у підпункті 1 пункту 3 цього Порядку), виплата грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на поточні рахунки таких осіб в уповноважених банках.
Аналіз викладеного дає підстави вважати, що Мінсоцполітики перераховує кошти Пенсійному фонду України відповідно до поданої ним заявки щодо сум грошової допомоги або регіональним органам соціального захисту населення відповідно до поданої ними інформації щодо сум грошової допомоги, сформованої на підставі інформації місцевих органів соціального захисту населення та центрів по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
При цьому органом, який зобов'язаний завершити процедуру проведення розрахунків шляхом виплати допомоги для осіб, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію, (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, є орган Пенсійного фонду України.
Безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України, здійснює відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України, у спірному випадку - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Суд зазначає, що у даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є належним відповідачем у цій справі, повноважним із нарахування та здійснення виплати грошової допомоги до 5 травня у 2022 році, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію, призначену відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області допущена протиправна бездіяльність щодо виплати позивачеві щорічної разової грошової допомоги інваліду війни 3-ї групи до 5 травня у 2022 році у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 13 Закону №3551 у редакції Закону №367-ХІV.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного суд робить висновок, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту восьмого частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», як особа з інвалідністю внаслідок війни третьої групи (посвідчення серії НОМЕР_2 від 15 лютого 2021 року), у зв'язку із чим розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст.241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 суми разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, як особі з інвалідністю 3 групи внаслідок війни, у розмірі меншому ніж сім мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як особі з інвалідністю 3 групи внаслідок війни, за 2022 рік, у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.М. Олійник