25 жовтня 2022 року ЛуцькСправа № 140/6092/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ковальчука В. Д.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.07.2022 №033050006921, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 31.08.2022 №033050006921 про відмову у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу період роботи з 20.07.1987 по 20.09.1980 згідно трудової книжки НОМЕР_1 , з 26.02.1991 по 01.04.1992 згідно трудової книжки НОМЕР_1 , з 27.09.1995 по 30.09.2002 згідно трудової книжки НОМЕР_2 та призначити і виплачувати пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з дня набуття права на призначення пенсії, згідно поданої 29.06.2022 заяви.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 02.03.1994. З 10.03.1980 року по 25.09.1996 року була зареєстрована та постійно проживала по АДРЕСА_1 , яке віднесено до зони добровільного гарантованого відселення III категорії відповідно до статті 14 (п.3) Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. У зв'язку з цим, має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. 29.06.2022, у віці 54 років, позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку. Заява позивача про призначення пенсії з доданими документами була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 06.07.2022 року №033050006921 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали, внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. 24.08.2022, позивач повторно звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, що підтверджується розпискою про одержання заяви. Заява позивача про призначення пенсії з доданими документами була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Чернівецькій області. Рішенням ГУ ПФУ у Чернівецькій області від 31.08.2022 року №033050006921 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу та тим, що відповідно до поданих документів не підтверджено, що станом на 01 січня 1993 року позивач постійно проживала або постійно працювала у зоні гарантованого добровільного відеелення не менше 3 років. Позивач вважає такі рішення та дії відповідачів щодо відмови у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку протиправними, оскільки нею були надані усі необхідні для призначення пенсії документи, які підтверджують наявність необхідного страхового стажу та факт проживання на території радіоактивного забруднення більше трьох років.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області у відзиві позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та просить відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що за поданими позивачем документами для призначення пенсії страховий стаж позивача становить 19 років 6 місяців 4 дні. Згідно довідки про місце проживання № 650 від 01.06.2022 року, позивач була зареєстрована та проживала у період з 01.01.1980 року по 25.09.1996 рік на території, ще віднесена до зони гарантованого добровільного відселення. Проте згідно із дипломом серії НОМЕР_4 позивач з 01.09.1985 по 20.07.1987 навчалася в Сєвєродонецькому ПТУ № 93, а відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_2 з 20.07.1987 по 20.09.1989 працювала в Сєвєродонецькому виробничому об'єднанні “Азот”, а з 26.02.1991 по 01.04.1992 в республіці Естонія. Виходячи з вищевикладеного, позивач не має права на призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки перебувала (працювала) на території, яка не відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позову не визнав та пояснив, що згідно наданих позивачем документів, з 01.01.1980 по 25.09.1996 проживала у зоні гарантованого добровільного відселення. Пенсійний вік, визначений ст.55 зазначеного Закону 54 роки. Необхідний страховий стаж визначений зі зниженням пенсійного віку - 23 роки. Страховий стаж згідно наданих документів становить - 18 років 10 місяців 15 днів. До загального трудового стажу не враховано період роботи з 20.07.1987 по 20.03.1989 оскільки відсутній наказ про звільнення. Стаж можливо зарахувати після надання уточнюючих довідок. За наданими документами право на призначення пенсії а віком відповідно до ст.55 ЗУ №796-12 “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” відсутнє, оскільки відсутній необхідний страховий стаж.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.06.2022 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Заява позивача про призначення пенсії з доданими документами була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 06.07.2022 року №033050006921 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали, внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
24.08.2022, позивач повторно звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, що підтверджується розпискою про одержання заяви. Заява позивача про призначення пенсії з доданими документами була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Чернівецькій області. Рішенням ГУ ПФУ у Чернівецькій області від 31.08.2022 року №033050006921 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу та тим, що відповідно до поданих документів не підтверджено, що станом на 01 січня 1993 року позивач постійно проживала або постійно працювала у зоні гарантованого добровільного відеелення не менше 3 років. Також вказано, що в посвідченні особи, виданому 02.03.1994, відсутній підпис керівника установи, що видала посвідчення.
Позивач вважає такі рішення та дії відповідачів щодо відмови у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку протиправними, оскільки нею були надані усі необхідні для призначення пенсії документи, які підтверджують наявність необхідного страхового стажу та факт проживання на території радіоактивного забруднення більше трьох років, а тому звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 49 Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Зокрема, частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років ; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону № 796-ХІІ, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Згідно з абзацом 5 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону № 796-ХІІ потерпілі від Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у такому порядку: 3 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).
До заяви про призначення пенсії позивачка додала посвідчення громадянки, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) серії НОМЕР_3 від 02.03.1994 року, видане Волинською облдержадміністрацією, довідку №12 Піщанського старостинського округу від 01.06.2022 №650, довідку Камінь-Каширської районної державної адміністрації від 07.06.2022 №17 про періоди проживання на території зони гарантованого добровільного відселення , а саме з 01.01.1980 року по 25.09.1996 року, копію диплома, трудових книжок НОМЕР_2 , НОМЕР_1 .
Згідно зі статтею 65 Закону № 796-ХІІ документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС” та “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”.
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року № 51 (далі - Порядок № 51 в редакції на момент звернення з заявою про призначення пенсії) передбачено, що посвідчення є документом, який підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, іншими актами законодавства.
Відповідно до абзацу 3 пункту 5 Порядку № 51 потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 р. прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, чи таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, і віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія Б.
Виходячи з цього нормативного положення, документом, який засвідчує факт проживання особи в зоні гарантованого добровільного відселення щонайменше 3 роки станом на 1 січня 1993 року є посвідчення особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи 3 категорії серії Б.
При цьому, суд звертає увагу на те, що зменшення пенсійного віку на 6 років відповідно до абзацу 5 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону № 796-ХІІ можливе за наявності двох самостійних умов: 1) початкова величина зниження пенсійного віку 3 роки встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період; 2) проживання щонайменше 3 роки станом на 1 січня 1993 року є умовою, яка встановлює додатково 1 рік зменшення пенсійного віку за 2 роки проживання, роботи.
Водночас застосування як першої, так і другої умови наведеної вище, можливе у разі постійного проживання особи в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01 січня 1993 року щонайменше 3 роки.
Відповідно до диплому серії НОМЕР_4 виданого середнім професійним училищем №42 Северодонецька позивачка проходила навчання в цьому училищі з 01.09.1985 року по 20.07.1987 рік.
Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_2 з 20.07.1987 по 20.09.1989 працювала в Сєвєродонецькому виробничому об'єднанні “Азот”, а з 26.02.1991 по 01.04.1992 в республіці Естонія.
Позивач з 20.09.1989 по 26.02.1991 перебувала у декретній відпустці по догляду за дитиною та проживала постійно в зоні гарантованого добровільного відселення, що становить - 1 рік 5 місяців 7 днів та період проживання в зоні гарантованого добровільного відселення з 01.04.1992 по 01.01.1993, що становить 09 місяців 1 день, не дає позивачу права на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 6 років, тобто по досягненні віку - 54 роки.
Враховуючи ці відомості, суд приходить до висновку про те, що позивачка з моменту аварії постійно не проживала та постійно не працювала у зоні гарантованого добровільного відселення.
Таким чином, суд приходить до переконання в тому, що із поданих позивачкою документів, для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку встановлено, що період її проживання на території, яка відноситься до зони гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 року становить 02 роки 02 місяців 7 днів, що не дає їй право на призначення пенсії по досягненню 54 роки.
Також суд зазначає, що в посвідченні особи, виданому 02.03.1994, відсутній підпис керівника установи, що видала посвідчення. Зазначене не відповідає вимогам до оформлення документів встановлених ДСТУ 4163:2020.
Враховуючи те, що при розгляді заяви позивачки про призначення їй пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону № 796-ХІІ Головне управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області, Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області діяли в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що встановлені чинним законодавством, суд приходить до висновку про те, що в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Відповідачі: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, місто Чернівці, вулиця Кобилянської Ольги, 1 (площа Центральна, 3), код ЄДРПОУ 40329345.
Суддя В.Д. Ковальчук