24 жовтня 2022 року ЛуцькСправа № 140/5829/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Дмитрука В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішення від 25.08.2022 №0026612405 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 25.05.2010 до 20.09.2018, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. З 11.07.2018 став особою з інвалідністю II групи.
Зазначає, що 25.08.2022 року винесено рішення №0026612405 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 553,90 грн. та пеню в сумі 2 683,36 грн. за несвоєчасну сплату ЄСВ у період з 10.02.2018 року до 05.05.2022 року, всього на загальну суму 3 237,26 грн.
Вважає, що рішення №0026612405 від 25.08.2022 необґрунтованими та такими, що суперечить податковому законодавству, а відтак, підлягають скасуванню.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти адміністративного позову з тих підстав, що відповідно до статей 6, 7, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI (далі - Закон № 2464), пунктів 1,4, 5 розділу VII Інструкції №449 про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція №449), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, ОСОБА_1 несвоєчасно сплачено єдиний соціальний внесок за період з 10.02.2018 року до 05.05.2022 року, у зв'язку з чим згідно з оскаржуваним рішенням №0026612405 від 25.08.2022 року до ОСОБА_1 було застосовано штрафні санкції та пеню.
Штрафні санкції було нараховано у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум, що становить 553,90 грн та пені в сумі 2683,36 грн.
Крім того, абзацом другим частини 12 статті 9 Закону №2464 обумовлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Частиною 10 статті 25 Закону №2464, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до пункту 5 розділу VII Інструкції, на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплачено'/недоїмки за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону №2464, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Враховуючи вищезазначене, вважає, що Головне управлінням ДПС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Крім того, вказує, що позивач являється особою з інвалідністю з 09.07.2018, як зазначено в довідці до акту огляду МСЕК №757367, тоді як пеня та штрафні санкції нараховані контролюючим органом за несвоєчасну сплату єдиного внеску, який був нарахований ще 10.02.2018, тобто до вставлення позивачу інвалідності.
У відповіді на відзив позивач просив задовольнити позов повністю, з підстав викладених у позовній заяві.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 перебував на обліку як фізична особа-підприємець, яка здійснює підприємницьку діяльність, дата реєстрації з 25.05.2010, номер запису: 21970060002007248.
20.09.2018 позивач припинив підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця, номер запису: 21970060002007248.
З 09.07.2018 набув статусу особи з інвалідністю II групи, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №757367.
25.08.2022 винесено рішення №0026612405 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 553,90 грн та пеню за несвоєчасну сплату ЄСВ за період з 10.02.2018 до 05.05.2022 в сумі 2 683,36 грн, всього на загальну суму 3 237,26 грн.
Позивач не погодившись із рішенням звернувся до суду із вказаним позовом про його скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Нормативно-правовим документом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VІ).
Відповідно до пункту 2 статті 1 Закону №2464-VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Виключно Законом №2464-VІ визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (п.2 статті 2).
Завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску (ч. 1 ст. 12 Закону №2464-VІ). Адміністрування єдиного соціального внеску включає в себе ідентифікацію, облік платників ЄСВ та об'єктів оподаткування, сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою ЄСВ відповідно до законодавства.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу) (частина дванадцята статті 9 Закону).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VІ недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органам у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону №2464-VІ рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно зі статтею 2 Закону, його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Частина четверта статті 4 Закону №2464-VІ визначає, що особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Закон України від 15 травня 2003 року № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” (далі Закон № 755), який набрав чинності з 01.07.2004, зі змінами та доповненнями, регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців
Відповідно до частини дев'ятої статті 4 Закону 755 фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цієї фізичної особи.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця така особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем (частина четверта статті 6 Закону №2464).
Відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20 червня 2015 року №449 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року № 469, (далі - Інструкція № 449), у разі виявлення податковим органом своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий податковий орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена податковими органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Відповідно до пункту 5 розділу VI вищенаведеної Інструкції протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов'язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.
У разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) не підлягає адміністративному оскарженню в частині сум недоїмки, які виникли на підставі поданих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом 10 календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Про оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) до органу доходів і зборів вищого рівня або суду платник зобов'язаний одночасно письмово повідомити орган доходів і зборів, який направив вимогу.
Положеннями частини четвертої статті 25 Закону №2464-VІ визначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Суд звертає увагу на те, що позивач з 09.07.2018 є особою з інвалідністю ІІ групи загального захворювання, що підтверджується копією довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №757367.
Зважаючи на вказані факти, позивач звільняється від сплати єдиного внеску з дати набуття відповідного статусу особи з інвалідністю, а саме з 09.07.2018.
Разом з тим, з огляду на вищезазначене та як слідує з матеріалів справи, суд зауважує, що заборгованість згідно останньої вимоги про сплату боргу (недоїмки) виникла за позивачем внаслідок несплати зобов'язання з єдиного внеску з 10.02.2018, тобто до набуття позивачем статусу особи з інвалідністю У зв'язку з цим штраф у розмірі 553,90 грн за період з 10.02.2018 до 05.05.2022 та пеня в розмірі 2683,36 грн (0,1% недоїмки) за період несвоєчасного розрахунку з 10.02.2018 до 05.05.2022, що нараховані оскаржуваним рішенням відповідача, стосуються несплати ЄСВ за період, в якому позивач не мав інвалідності, відповідно, не відносився до пільгової категорії осіб згідно зі статтею 4 Закону №2464-VІ, що звільняються від сплати єдиного внеску. Отже, у такому періоді позивач мав обов'язок його сплати в належному розмірі та в належні строки. Докази протиправності рішення відповідача, яким за порушення таких обов'язків позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу та пені, відсутні. Отже, відповідні нараховані суми вважаються узгодженими.
Врахувавши наведені норми права, суд дійшов висновку, що відповідач у заявлених правовідносинах не допустив порушення вимог закону та виніс рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 25.08.2022 № 0026612405 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску правомірно. Доводи позивача не обґрунтовані, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Волинській області (43010, Волинська область, м. Луцьк , Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679).
Суддя В.В. Дмитрук