м. Вінниця
25 жовтня 2022 р. Справа № 120/7760/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Виноградського Антона Павловича до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Виноградського Антона Павловича до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо відмови у підтвердженні періодів його роботи з 15.11.1989 року по 31.12.1991 року, з 15.09.1989 року по 14.11.1989 року, з 22.08.1992 року по 30.09.1997 року, з 01.10.1997 року по 06.11.2000 року як таких, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Ухвалою від 27.09.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.
19.10.2022 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області №6 від 21.07.2022 року, підтверджено ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.1992 року по 21.08.1992 року до стажу що дає право на пільгове пенсійне забезпечення.
Відмовлено у підтвердженні наступних періодів роботи, як таких, що дають право на пенсію на пільгових умовах:
1) з 15.11.1989 року по 31.12.1991 року, оскільки відсутні дані про заробітну плату;
2) з 15.09.1989 року по 14.11.1989 року, оскільки професія "слюсар механоскладських робіт", за якою працював позивач, не відповідає чинним на період роботи Спискам;
3) з 22.08.1992 року по 30.09.1997 року, оскільки відсутні дані про проведення та результати проведення атестації робочих місць та про заробітну плату з січня 1995 року по вересень 1997 року;
4) з 01.10.1997 року по 06.11.2000 року, оскільки відсутні дані про ліквідацію без правонаступника НВК "Механічний завод". Крім того відсутні дані про проведення та результати проведення атестації робочих місць та про заробітну плату.
19.10.2022 року від представника позивача надійшла відповідь на відзиву, у якому останній вважає доводи відповідача необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
01.07.2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Однак, відповідачем відмовлено у підтвердженні наступних періодів роботи:
1) з 15.11.1989 року по 31.12.1991 року, оскільки відсутні дані про заробітну плату;
2) з 15.09.1989 року по 14.11.1989 року, оскільки професія "слюсар механоскладських робіт", за якою працював позивач, не відповідає чинним на період роботи Спискам;
3) з 22.08.1992 року по 30.09.1997 року, оскільки відсутні дані про проведення та результати проведення атестації робочих місць та про заробітну плату з січня 1995 року по вересень 1997 року;
4) з 01.10.1997 року по 06.11.2000 року, оскільки відсутні дані про ліквідацію без правонаступника НВК "Механічний завод". Крім того відсутні дані про проведення та результати проведення атестації робочих місць та про заробітну плату.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у підтвердженні вказаних вище періодів роботи, як таких, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
У відповідності до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":
- чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
- жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Також частиною 1 та пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач з 15.09.1989 року зарахований слюсарем механоскладальних робіт 2 розряду в цех №20.
З 15.11.1989 року позивача переведено паяльником по вініпласту 2 розряду в той же цех.
З 01.09.1995 року переведений паяльником по вініпласту 3 розряду в ремонтно-механічний цех.
Відповідно до запису №8 трудової книжки з 01.10.1997 вважати паяльником по вініпласту 3 розряду НВК "Механічний завод".
06.11.2000 року позивач звільнений за власним бажанням.
Суд зазначає, що вказані записи в трудовій книжці містять посилання на відповідні документи, на основі яких вони вчинені (накази) та не містять помилок, неточностей, підтирань чи виправлень, а тому не викликають сумнівів.
Крім того, судом досліджено архівну довідку № Г/24/935/24-30 від 17.01.2022 року, видану архівним відділом Вінницької міської ради, зі змісту якої вбачається, що наказом генерального директора Вінницького виробничого об'єднання "Термінал" ім. XXVI з'їзду КПРС від 12.09.1989 року № 575-К, гр. ОСОБА_1 зараховано слюсарем механоскладських робіт 2-го розряду в цех №20 з 15.09.1989 року та з 15.11.1989 року переведено паяльщиком по вінпласту 2- го розряду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що надані документи підтверджують факт роботи позивача у період з 15.09.1989 року по 14.11.1989 року на роботі із шкідливими і важкими умовами праці, а тому цей період слід зарахувати до стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення.
Що стосується відмови у підтвердженні періодів роботи з 22.08.1992 року по 30.09.1997 року та з 01.10.1997 року по 06.11.2000 року, з підстав відсутності даних про проведення та результати проведення атестації робочих місць, то суд звертає увагу, що 19.02.2020 Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі №520/15025/16-а, в якій зазначила, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10.09.2013 у справі № 21-183а13, від 25.11.2014 у справі № 21-519а14, від 10.03.2015, від 17.03.2015 у справах № 21-51а15 та № 21-585а14, від 14.04.2015 року у справі № 21-383а14, від 02.12.2015 у справі № 21-1329а15, від 10.02.2016 у справі № 21-5432а15 та від 12.04.2016 у справі № 21-6501а15 щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
У справі № 520/15025/16-а Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
За таких обставин, відповідачем безпідставно відмовлено у підтвердженні періодів роботи позивача з 22.08.1992 року по 30.09.1997 року та з 01.10.1997 року по 06.11.200 року з посиланням на відсутність даних про проведення атестації робочих місць.
Водночас, ще однією підставою для відмови у підтвердженні позивачеві періоду його роботи з 01.10.1997 року по 06.11.2000 року слугувала відсутність даних про ліквідацію без правонаступника НВК "Механічний завод".
Як зазначено судом вище, основним документом, який підтверджує наявність у особи трудового стажу, є трудова книжка.
Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за №1231/13105 (далі - Порядок №18-1), визначено механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.
Порядком №18-1 визначено, що підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, які створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (п.п. 3, 4).
Згідно з пунктом 11 Порядку №18-1 для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь за місцем проживання (реєстрації) такі документи:
1) заяву про підтвердження стажу роботи;
2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у т.ч. архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);
3) трудову книжку;
4) документи, видані архівними установами, зокрема:
а) довідку про заробітну плату;
б) копії документів про проведення атестації робочих місць;
в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).
Як вбачаться з рішення №6 від 21.07.2022 року на засідання комісії про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, позивач, крім іншого надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з якого слідує, що підприємство ВАТ "Термінал" припинило свою юридичну діяльність у зв'язку з визнанням банкрутом.
Крім того, у трудовій книжці позивача на запису №7 міститься печатка, відповідно до якої у зв'язку з реструктивізацією АТ "Завод Термінал" з 01.10.1997 року створено НВК "Механічний завод".
Відповідно до запису №8 трудової книжки позивача з 01.10.1997 року вважати паяльником по вініпласту 3 розряду НВК "Механічний завод".
06.11.2000 року позивача звільнено за власним бажанням.
Даний запис завірений печаткою та підписом директора НВК "Механічний завод", не містить жодних виправлень чи закреслень, а тому є належними для підтвердження періоду роботи позивача.
Окрім цього, варто зазначити, що Верховний Суд у постанові від 14.11.2019 у справі №265/6202/16-а зазначив, що Комісія не може відмовити у розгляді або повернути документи, які надійшли для розгляду, якщо серед наданих документів відсутні відомості про ліквідацію підприємства. Рішення Комісії не може бути підставою для відмови в призначенні пенсії, оскільки не встановлює період роботи, який не зараховується до пільгового стажу.
Таким чином період роботи позивача з 01.10.1997 року по 06.11.2000 року підлягає зарахуванню до стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення.
Необґрунтованими слід визнати і доводи відповідача в частині не зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 15.11.1989 року по 31.12.1991 року, з 22.08.1992 року по 30.09.1997 року, з 01.10.1997 року по 06.11.2000 року, з підстав відсутності даних про заробітну плату з огляду на те, що несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для непідтвердження пільгового періоду роботи позивача, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо сплати страхових внесків.
На переконання суду, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Внаслідок невиконання страхувальником обов'язку по сплаті внесків позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа № 144/669/17) та від 20 березня 2019 року (справа № 688/947/17).
Зі змісту архівної довідки від 02.12.2021 року, виданої архівним відділом Вінницької міської ради вбачається, що в документах про нарахування заробітної плати за 1992-1994 роки значиться гр. ОСОБА_1 . Однак, особові рахунки про нарахування заробітної плати за 1989-1991, 1995-2000 роки на зберігання до Архівного відділу міської ради не передавались.
Таким чином, внаслідок невиконання роботодавцем обов'язку по сплаті внесків (відсутність даних про заробітну плату) до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Отже, з огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позивачу безпідставно не підтверджено періоди роботи з 15.11.1989 року по 31.12.1991 року, з 15.09.1989 року по 14.11.1989 року, з 22.08.1992 року по 30.09.1997 року, з 01.10.1997 року по 06.11.2000 року як таких, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, а відтак слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди його роботи з 15.11.1989 року по 31.12.1991 року, з 15.09.1989 року по 14.11.1989 року, з 22.08.1992 року по 30.09.1997 року, з 01.10.1997 року по 06.11.2000 року як таких, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та ним не понесено витрат, пов'язаних з розглядом справи, тому судові витрати у даній справі не розподіляються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у підтвердженні періодів його роботи з 15.11.1989 року по 31.12.1991 року, з 15.09.1989 року по 14.11.1989 року, з 22.08.1992 року по 30.09.1997 року, з 01.10.1997 року по 06.11.2000 року як таких, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди його роботи з 15.11.1989 року по 31.12.1991 року, з 15.09.1989 року по 14.11.1989 року, з 22.08.1992 року по 30.09.1997 року, з 01.10.1997 року по 06.11.2000 року до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, ЄДРПОУ 13322403).
Суддя Свентух Віталій Михайлович