номер провадження справи 34/70/22
25.10.2022 Справа № 908/1546/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., розглянувши матеріали справи № 908/1546/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи
за позовом Концерну “Міські теплові мережі”, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458 (бул. Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69091; фактична адреса: вул. Адмірала Нахімова, 4, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69005)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Борисфен плюс”, ідентифікаційний код юридичної особи 32440779 (вул. Адміралтейська, 5, кв. 2, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69041; адреса об'єкту: вул. Патріотична, 20А (нежитлове приміщення І поверху), м. Запоріжжя, Запорізька область)
про стягнення 10 644,66 грн.
До Господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі” з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Борисфен плюс” про стягнення 10 644,66 грн., з яких 9 644,72 грн. - сума основного боргу, 282,86 грн. - 3 % річних, 717,08 грн. - втрати від інфляції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2022 справу № 908/1546/22 передано на розгляд судді Науменку А.О.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження у справі судом не встановлено.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.09.2022 № 908/1546/22 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у період з січня 2020 по квітень 2021 позивач відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 38 622,51 грн. на підставі договору № 600626 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.04.2007. Відповідач не оплатив надані послуги в повному обсязі. Заборгованість складає 9 644,72 грн. Також, позивач нарахував відповідачу 3 % річних у розмірі 282,86 грн. та втрати від інфляції у розмірі 717,08 грн.
Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Відзив на позов або будь-які заперечення від відповідача до суду не надійшли.
Ухвали Господарського суду Запорізької області від 02.09.2022 № 908/1546/22 про відкриття провадження у справі, направлені Товариству з обмеженою відповідальністю «Борисфен плюс» за адресами: вул. Патріотична, 20А (нежитлове приміщення І поверху), м. Запоріжжя, Запорізька область та вул. Адміралтейська, 5, м. Запоріжжя, повернулись на адресу суду з відміткою пошти: «організація не значиться за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання» відповідно.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.
Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/1546/22.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи за № 908/1546/22 дозволяють розглянути справу по суті спору.
За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 25.10.2022.
Розглянувши матеріали справи, суд
Концерн «Міські теплові мережі» (далі - заявник, теплопостачальна організація) діє на підставі статуту. Відповідно до статуту підприємства основною метою діяльності концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерна.
Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємства, установ, організацій та її збут та інше.
08.02.2005 Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-інвест» (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Борисфен Плюс» (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ТОВ «Енерго-інвест» передало, а ТОВ «Борисфен Плюс» прийняло у власність належне продавцю на праві приватної власності нежиле приміщення V літ. А-2, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 20 - а, загальною площею - 200,1 кв.м.
Відчужуване приміщення належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Білоусовим О.І. 11 квітня 2002 за реєстровим № 1067; право власності на вищевказане приміщення зареєстроване Орендним підприємством «ЗМБТІ» 15.04.2002, реєстровий номер 938, в реєстровій книзі 5, реєстраційний номер за реєстром прав власності на нерухоме майно - 3869223, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 6396591, виданим ЗМБТІ 02.02.2005.
До підписання цього договору продавець передав ключі та всю технічну документацію, що пов'язана з експлуатацією відчужуваного приміщення покупцю.
Дата нотаріального посвідчення договору - 08.02.2005.
Відчуження майна також підтверджується Витягом з Державного реєстру правочинів від 08.02.2005 № 687268.
В матеріалах справи містяться технічні умови на приєднання до теплових мереж офісу по вул. Патріотична, 20 а за № 2557/14 від 30.05.2008, звідний акт вартості будівель та споруд, план та експлікація приміщення, розрахунок теплового навантаження на опалення офісних приміщень ТОВ «Борисфен плюс» по вул. Патріотична, 20 а, за № 1611/14 від 05.04.2006.
Відповідно до Акту Концерну «МТМ» від 19.05.2012, окрема 2 поверхова будівля, система опалення 2 трубна з верхнім розведенням. Частину приміщення площею 200,1 кв. м. займає ТОВ «Борисфен Плюс». Рекомендовано виконати розрахунок теплового навантаження за фактичним теплоспоживанням.
01.04.2007 Концерном «МТМ» (далі - теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Борисфен плюс» (далі - споживач) укладено договір № 100626 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (санкціями) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах та терміни, які передбачені договором (п. 3.2.6. договору).
Розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом (п. 6.1. договору).
Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2. договору).
Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3. договору).
Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату (п. 6.4. договору).
Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ, п. 6.7. договору).
Отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі 5 днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів, п. 6.7.1. договору).
У разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.7.2. договору).
За порушення умов, невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством у повному обсязі.
Цей договір набуває чинності з 01.04.2007 і діє до 01.04.2008 (п. 10.1. договору).
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії договору не заявила про розірвання цього договору (п. 10.4. договору).
Між сторонами укладались додаткові угоди договору.
На виконання умов договору позивач відпустив відповідачу теплову енергію за період з січня 2020 по квітень 2021 на загальну суму 38 622,51 грн., що підтверджується Актами приймання-передачі та рахунками на оплату. Відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 28 977,79 грн. Сума заборгованості складає 9 644,72 грн.
25.09.2021 Концерн «МТМ» направив відповідачу лист № 368/09 від 22.09.2021, відповідно до якого просив погасити заборгованість за договором № 100626 від 01.04.2007 у розмірі 21 964,53 грн. У разі не погашення заборгованості до 10.10.2021 Концерн «МТМ» буде змушений обмежити/припинити постачання теплової енергії на будівлю за адресою: вул. Патріотична, 20 а.
07.07.2022 позивач направив на адресу відповідача претензію № 247/05-юр від 07.07.2022 на загальну суму 9644,72 грн. за період грудень 2020, лютий - квітень 2021. Відповіді на претензію відповідач не надав, суму заборгованості не сплатив.
Враховуючи те, що відповідач не сплатив суму боргу за отриману теплову енергію, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості у розмірі 9644,72 грн., 3 % річних у розмірі 282,86 грн. та втрат від інфляції у розмірі 717,08 грн.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).
Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Таким чином, укладений між сторонами договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини сторін врегульовано договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).
Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.
Розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом (п. 6.1. договору).
Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2. договору).
Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3. договору).
Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату (п. 6.4. договору).
Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ, п. 6.7. договору).
Отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі 5 днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів, п. 6.7.1. договору).
У разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.7..2. договору).
Як свідчать матеріали цієї господарської справи, відповідач у строк передбачений договором взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за спожиту теплову енергію за період з січня 2020 по квітень 2021 в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 9 644,72 грн., яка заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції за період березень 2021 - січень 2022 у розмірі 717,08 грн., 3 % річних за період 20.01.2021 - 23.02.2022 у розмірі 282,86 грн.
Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.
Надані позивачем розрахунки перевірено судом, згідно із розрахунком суду стягненню з відповідача підлягають 3 % річних у розмірі 282,78 грн. за період 20.01.2021 по 23.02.2022 з відмовою у стягненні 0,08 грн., втрати від інфляції за період березень 2021 - січень 2022 у розмірі 714,87 грн., з відмовою у стягненні 2,21 грн.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно.
Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Борисфен плюс”, ідентифікаційний код юридичної особи 32440779 (вул. Адміралтейська, 5, кв. 2, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69041; адреса об'єкту: вул. Патріотична, 20А (нежитлове приміщення І поверху), м. Запоріжжя, Запорізька область) на користь Концерну “Міські теплові мережі”, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458 (бульвар Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091; вул. Адмірала Нахімова, 4, м. Запоріжжя, 69005) суму основного боргу 9 644 (дев'ять тисяч шістсот сорок чотири) грн. 72 коп., втрати від інфляції у розмірі 714 (сімсот чотирнадцять) грн. 87 коп., 3 % річних у розмірі 282 (двісті вісімдесят одна) грн. 78 коп., судовий збір у розмірі 2 480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) грн. 47 коп.
3. В частині стягнення 3 % річних у розмірі 0 (нуль) грн. 08 коп., втрат від інфляції у розмірі 2 (дві) грн. 21 коп., судового збору у розмірі 0 (нуль) грн. 53 коп. відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 25.10.2022.
Суддя А.О. Науменко