вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
17.10.2022м. ДніпроСправа № 904/2325/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання Риженко Д.В.,
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсма-буд"
про розподіл судових витрат у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросічеслав", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсма-буд", смт. Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу у розмірі 208 597, 42 грн.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсма-Буд", смт. Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросічеслав", м. Дніпро
про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу №01-24/05/21-В ЗЗР від 19.04.2021 у розмірі 118 044,38 грн.
Представники:
Від позивача за первісним позовом: не з'явився
Від відповідача за первісним позовом: не з'явився
РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросічеслав" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсма-Буд" заборгованості за договором купівлі-продажу №01-224/05/21-В ЗЗР від 19.04.2021 у розмірі 208 597, 42 грн., з яких:
- 61 043, 99 грн.- проіндексована сума вартості товару (боргу) станом на 21.07.2022, еквівалент якої становить 1 652, 97 доларів США;
- 147 553, 43 грн. - % річних (розраховані по 27.07.2022).
Ухвалою від 15.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
02.09.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсма-Буд" надійшли:
- відзив на позовну заяву, в якому він проти позовних вимог заперечив;
- зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросічеслав" про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу №01-24/05/21-В ЗЗР від 19.04.2021 у розмірі 118 044,38 грн., яка складається з: основного боргу - 100 000,00 грн., 15 480,00 грн. - інфляційних втрат, 2 564,38 грн. - 3% річних.
Ухвалою від 07.09.2022 зазначену зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.
Ухвалою від 07.09.2022 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/2325/22 за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 03.10.2022 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросічеслав" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсма-буд" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу у розмірі 208 597, 42 грн. залишено без розгляду.
Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсма-Буд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросічеслав" про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу №01-24/05/21-В ЗЗР від 19.04.2021 у розмірі 118 044,38 грн.- залишено без розгляду.
03.10.2022 разом із заявою про залишення зустрічного позову без розгляду Товариство з обмеженою відповідальністю "Олсма-Буд" надало заяву, в якій просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат, а саме стягнути з ТОВ "Агросічеслав" на його користь судовий збір за подання зустрічного позову у розмірі 2 481,00 грн., витрати на проведення почеркознавчої експертизи у розмірі 1 240,50 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 20 000,00 грн.
Ухвалою від 13.10.2022 призначено судове засідання для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсма-Буд" про вирішення питання щодо розподілу судових витрат у справі на 17.10.2022.
17.10.2022 сторони в судове засідання не з'явилися.
Позивач за первісним позовом направив клопотання про відмову в стягненні з нього гонорару адвоката у сумі 20 000,00 грн. та інших судових витрат.
В судовому засіданні прийнято вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.
ПОЗИЦІЯ ЗАЯВНИКА.
У заяві позивач за зустрічним позовом зазначає, що позивач за первісним позовом має компенсувати йому за безпідставну позовну заяву наступні судові витрати:
- сплата судового збору за зустрічною позовною заяву у розмірі 2 481,00 грн.;
- сплата судового збору за проведення почеркознавчої експертизи у розмірі 1 240,50 грн.;
- витрати на правову допомогу - 20 000,00 грн.
Заявник вважає, що такі витрати на правову допомогу є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатами обсягом послуг у суді першої інстанції, затраченими ними часом на надання таких послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.
Позивач за первісним позовом зазначає, що заява про стягнення судових витрат (вих. 2047 від 03.10.2022) мотивована лише тим, що первісна позовна заява є безпідставною.
Позивач за первісним позовом вважає, що для стягнення компенсації здійснених відповідачем за первісним позовом витрат, пов'язаних з розглядом справи, останньому згідно з процесуальним обов'язком доказування необхідно було довести, які саме необґрунтовані дії позивача за первісним позовом були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Крім того, позивач за первісним позовом зазначив ,що Додатком 1 від 29.08.2022 до договору про надання правової допомоги № 46 від 06.08.2019 встановлено фіксовану суму гонорару у розмірі 20 000,00 грн. Дана умова Договору протирічить наданому Акту надання послуг від 03.10.2022 до Договору про надання правової допомоги № 46 від 06.08.2019, оскільки містить вартість наданих послуг в залежність від годин і містить вартість одної години. Іншими словами, Адвокат Позивача за зустрічним позовом і він же Адвокат Відповідача за первісним позовом безпідставно підігнав фіксовану суму гонорару за весь період розгляду справи на усіх стадіях судового процесу до ухвалення Рішення по суті за двома позовами всього (те, що не відбулось через залишення позовів первісного і зустрічного без розгляду) у 10 годин, при цьому суд не перейшов навіть до розгляду справи по суті, а адвокат прийняв участь лише в одному судовому засіданні. Крім того, зі змісту наданого Акта взагалі не зрозуміло, які саме послуги надано Адвокатом, оскільки відсутній їх детальний перелік.
Також представник - Адвокат Бровко О.О. не надав платіжного документу як доказ оплати 20 000,00 грн. гонорару, а мав би надати банківське платіжне доручення на підтвердження даного факту, оскільки платник цих коштів є юридична особа - ТОВ «ОЛСМА- БУД».
Тобто, на думку позивача за первісним позовом, суму 20 000 грн. гонорару ніяк не можна назвати обґрунтованою, розумною і співмірною у даній справі, а право на її стягнення відсутнє у первісного відповідача через те, що дії ТОВ «АГРОСІЧЕСЛАВ» були законні та обґрунтовані, а відповідач не довів суду протилежне.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, обставинами, які входять до предмету доказування є такі: Докази надання правової допомоги відповідачу за первісним позовом. Правомірний розмір витрат позивача на оплату правової допомоги. Розподіл витрат на оплату правової допомоги.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Відповідно до п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За змістом ст. 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.
У відповідності до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України.
Зокрема, ст. 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
З матеріалів справи вбачається, що 06.08.2019 між Адвокатом Бровко Олександром Олеговичем (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олсма-Буд" (клієнт) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 46 (надалі - договір).
Додатком № 1 (тарифи на послуги) від 29.08.2022 до договору про надання правової допомоги № 46 від 06.08.2019 передбачено, що за домовленістю сторін, розмір вартості послуги (гонорару) адвоката для представлення інтересів клієнта в Господарському суді Дніпропетровської області по справі № 904/2325/22 становить фіксовану суму в розмірі 20 000,00 грн., що сплачується клієнтом на розрахунковий рахунок або особисто адвокату, до 01.09.2022.
03.10.2022 сторонами складений та підписаний акт наданих послуг, клієнт прийняв, а адвокат передав послуги: представлення інтересів клієнта в Господарському суді Дніпропетровської області по справі № 904/2325/22, кількість годин - 10, вартість 1 години - 2 000,00 грн.
Загальна вартість наданих послуг складає 20 000,00 грн.
Позивач за первісним позовом зазначив, що доказів оплати позивачем за зустрічним позовом послуг, наданих йому адвокатом у межах договору про надання правової допомоги № 46 від 06.08.2019, на момент розгляду справи суду не надано.
Суд відхиляє заперечення відповідача, з огляду на наступне.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Крім того, матеріали справи містять підтвердження того, що адвокат Бровко О.О. отримав 01.09.2022 від ТОВ «Олсма-Буд» в готівковій формі 20 000,00 грн. у відповідності до додатку № 1 (тарифи на послуги) від 29.08.2022 до договору про надання правової допомоги № 46 від 06.08.2019. (а.с. 131).
За змістом положень ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку ст. 86 Господарського процесуального кодексу України надає належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74, ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Положеннями ч.ч. 5, 6 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача ТОВ «Агросічеслав», оскільки це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ГПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
А звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов'язком доказування необхідно було довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
При цьому, посилання відповідача за первісним позовом на те, що 26.09.2022 директор ТОВ «Агросічеслав» підписав та подав до суду заяву про залишення первісного позову без розгляду, у зв'язку з тим, що основою даного рішення є фактична відсутність у первинного позивача оригіналу документів, які, на його думку, були підставою для подання відповідного позову та те, що первинний позивач звернувся з відповідною заявою про залишення позову без розгляду, лише після зустрічної позовної заяви та прохання первинного відповідача провести відповідну почеркознавчу експертизу, а отже, первинна позовна заява є необґрунтованою та такою, що хотіла ввести в оману суд, з огляду чого суд прийняв би рішення у письмовому порядку без дослідження оригіналів документів є лише припущенням відповідача за первісним позовом, не підтвердженим належними доказами.
Зважаючи на викладене, суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення з позивача за первісним позовом витрат на правову допомогу.
Отже, 20 000,00 грн. витрат на правничу допомогу покладаються на відповідача за первісним позовом.
Щодо витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору за подання клопотання про проведення почеркознавчої експертизи у розмірі 1 240,50 грн., суд зазначає, що Законом України «Про судовий збір» не передбачена сплата судового збору за подання клопотань у справі.
Таким чином, суд відмовляє в задоволенні клопотання про стягнення з позивача за первісним позовом на користь відповідача за первісним позовом судового збору за проведення почеркознавчої експертизи у розмірі 1 240,50 грн.
Суд також зазначає, що сплачений судовий збір у розмірі 1 240,50 грн. згідно квитанції №5439-8999-2650-4499 від 31.08.2022 може бути повернуто з державного бюджету, у разі подання відповідного клопотання, шляхом постановлення ухвали.
Відповідач за первісним позовом також просить стягнути з позивача за первісним судовий збір за подання зустрічного позову у розмірі 2 481,00 грн., сплачений згідно квитанції № 0318-0610-8772-4665 від 02.09.2022.
Суд відмовляє в задоволенні заяви в цій частині, оскільки судовий збір за зустрічний позов не повертається, про що зазначено в ухвалі від 03.10.2022.
Керуючись статтями 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсма-буд" про розподіл судових витрат відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).
Додаткове рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 25.10.2022.
Суддя Н.Г. Назаренко