пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
18 жовтня 2022 року № 903/748/22
За заявою фізичної особи ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Суддя Шум М. С.
Секретар с/з Харкевич О. О.
Учасники справи: н/з
Суть спору: В заяві від 26.09.2022 фізична особа ОСОБА_1 просить суд відкрити провадження у справі про свою неплатоспроможність, керуючим реструктуризацією боргів призначити арбітражного керуючого Самчука Антона Миколайовича.
Ухвалою суду від 03.10.2022 прийнято заяву фізичної особи ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду, підготовче засідання призначено на 18.10.2022.
Відповідно до ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно з приписами ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
В заяві від 17.10.2022 арбітражний керуючий Самчук А. М. просить суд відкрити провадження у справі, призначити його керуючим реструктуризації боржника, підготовче засідання проводити без його участі.
Розглянувши у підготовчому засіданні подані документи, дослідивши надані докази, господарський суд,-
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
При цьому, грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загально-обов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.
Так, ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 від 30.05.2008 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як фізична особа звернувся до Господарського суду Волинської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає про наявність заборгованості перед кредиторами на загальну суму 7 163 233 грн. 90 коп. відтак наявність простроченого зобов'язання боржника перед кредиторами, яка становить більше 30 розмірів мінімальної заробітної плати, що є підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Одночасно, ч. 2, 3 ст. 115 КУзПБ передбачено, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
1) розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;
4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Заявник обґрунтовуючи підстави для відкриття провадження у справі повідомляє суд про наявність такої заборгованості:
1) перед державою в особі Львівської митниці ДФС у розмірі 6 512 030 грн. 80 коп.;
2) перед державою в особі Вознесенівського відділу ДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м .Дніпро) в сумі 651 203 грн. 10 коп.
ОСОБА_1 в заяві зазначає, що митницею належним чином видано було лише постанову в справі про порушення митних правил №5454/20900/18 від 04.12.2018 відповідно до котрої на нього було накладено стягнення в розмірі 6 168 955 грн. 17 коп. та №2418/20900/19 від 25.06.2019 відповідно до котрої на нього було накладено стягнення в розмірі 56 293 грн. 83 коп.
Усі вказані вище постанови Львівської митниці ДФС України набрали законної сили та є документами, на підставі яких виникли зобов'язання ОСОБА_1 зі сплати штрафів.
Заявник звертає увагу суду на приписи ч. 1 ст. 540 Митного кодексу України у відповідності до якої у разі якщо штраф не буде сплачено у строки, встановлені статтею 539 цього Кодексу, постанова органу доходів і зборів або суду (судді) надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання або роботи порушника або за місцезнаходженням його майна.
До заяви долучено:
1) постанову Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил №5454/20900/18 від 04.12.2018 згідно з якою на громадянина України ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів у сумі 6 168 955 грн. 17 коп.;
2) постанову Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил №2418/20900/19 від 25.06.2019 згідно з якою на громадянина України ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів у сумі 56 293 грн. 83 коп.
Суд з огляду на сукупний аналіз приписів КУзПБ щодо змісту грошового зобов'язання у справі про банкрутство, а також враховуючи норму частини 3 статті 115 КУзПБ про те, що до складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції дійшов висновку про те, що заборгованість зі сплати штрафу фізичної особи ОСОБА_1 перед державою в особі Львівської митниці ДФС України на підставі зазначених вище постанов на загальну суму 6 512 030 грн. 80 коп. не є грошовим зобов'язанням в розумінні такого, що може слугувати підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи згідно з Кодексом України з процедур банкрутства, зокрема, ст. 115 Кодексу.
Відповідна заборгованість, як і сам зазначає боржник у своїй заяві, є штрафом, тобто фінансовою санкцією і не може бути підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
В свою чергу, щодо грошового зобов'язання перед державою Україна в особі Вознесенівського відділу ДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) заявником надано суду:
- інформацію про виконавче провадження № 58988451, де зазначено про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в розмірі 1 161,08 грн;
- інформацію про виконавче провадження № 59159043, де зазначено про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в розмірі 1 686,57 грн;
- інформацію про виконавче провадження № 59216119, де зазначено про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в розмірі 616 895,51 грн;
- інформацію про виконавче провадження № 5959,6641 де зазначено про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в розмірі 5 421,12 грн;
- інформацію про виконавче провадження № 59834462, де зазначено про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в розмірі 18 763,10 грн.
Відповідні виконавчі провадження відкриті з метою примусового стягнення з боржника несплаченої суми митних платежів у розмірі 6 168 955 грн. 17 коп.
Про сплату відповідних коштів в частині в заяві не зазначено. Натомість боржник зазначає про наявність заборгованості у зазначених розмірах.
Доказів фактичного виконання стягнення в межах відповідних виконавчих проваджень матеріали справи не містять. Відтак, суд вважає, що у боржника не виникли грошові зобов'язання перед Вознесенівського відділу ДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м .Дніпро) в розумінні статті 115 КУзПБ, тобто сума виконавчого збору, що підлягає стягненню з боржника за сукупності обставин даної справи не є самостійною підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Про інші грошові зобов'язання боржником в заяві не зазначено.
Щодо змісту грошового зобов'язання у справах про банкрутство суд звертається до висновків ВС у складі КГС, зазначені, зокрема, у постанові №916/1456/21 від 07.07.2022.
Поняття «зобов'язання» безпосередньо визначене у частині першій статті 509 ЦК України: зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У нормативно-правових актах термін «зобов'язання» використовується в різних значеннях і може розумітися принаймні: 1) як власне правове відношення між особами; 2) як обов'язок сторони правовідношення (боржника), що є складовою змісту правового відношення; 3) як конкретне право вимоги кредитора до боржника.
Як і будь-яке правовідношення зобов'язання має структуру: суб'єктів, об'єкт та зміст (матеріальний та юридичний). Юридичним змістом зобов'язання є суб'єктивне право кредитора вимагати від боржника вчинити певну дію чи утриматися від її вчинення та кореспондуючий йому обов'язок боржника таку дію вчинити або утриматися від неї. Зобов'язання як відносне правовідношення зазвичай не передбачає можливості для кредитора задовольнити свій інтерес власними діями, акцентуючи увагу на праві кредитора вимагати таких дій (бездіяльності) від боржника.
Отже, змістом зобов'язання є право вимагати та кореспондуючий йому обов'язок вчинити дії майнового характеру; юридичний зміст зобов'язання, як і іншого правовідношення, утворюють правомочності та обов'язки його суб'єктів, але, на відміну від інших правовідносин, правомочність набуває форми права вимоги, а обов'язок - форми боргу.
Грошове зобов'язання, як і будь-яке зобов'язання, є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші у визначеному розмірі), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошова вимога складає один із структурних елементів цього правовідношення, а саме його зміст. Грошова вимога виникає на підставі і в рамках грошового зобов'язання, а не підмінює собою саме зобов'язання.
Отже, грошове зобов'язання є різновидом зобов'язання та визначається через посилання на специфіку предмета виконання за таким зобов'язанням: зміст грошового зобов'язання полягає в обов'язку боржника сплатити на користь кредитора певну суму грошових знаків, що виконують у майновому обороті функцію законного платіжного засобу і засобу обігу з метою погашення грошового боргу, і, відповідно, в праві кредитора вимагати такої оплати.
У КУзПБ поняття боржника, кредитора, грошового зобов'язання застосовуються для цілей цього Кодексу - відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом - в тому значенні, яке їм надав законодавець у КУзПБ, і відрізняються від суто цивільно-правових.
Так, за статтею 1 КУзПБ грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Системне тлумачення наведених норм КУзПБ приводить до таких висновків:
- змістом грошового зобов'язання є документально підтверджене кредитором право вимоги і кореспондуючий йому обов'язок боржника здійснити платіж, тобто вчинити дію (дії) з передачі певної суми грошей (можливість їх вираження саме в грошових одиницях є визначальною для таких зобов'язань) незалежно від підстав виникнення такого обов'язку перелік яких не є вичерпним та може виникати в різних видах правовідносин, що можуть мати як приватноправовий, так і публічно-правовий характер;
- визначаючи сутність грошових зобов'язань боржника у процедурі банкрутства, законодавець прямо передбачив виключний перелік виплат з боку боржника, які не охоплюються змістом відповідної категорії майнових зобов'язань.
Відповідно до ч. 3 ст. 119 КУзПБ Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Керуючись ст.ст. 1, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 ГПК України, суд
ухвалив:
У відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) відмовити.
Ухвала господарського суду набирає законної негайно з моменту її прийняття відповідно до ч.4 ст. 9 КУзПБ.
Ухвала суду підписана 24.10.2022
Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.9 КУзПБ, ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя М. С. Шум