вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" жовтня 2022 р. Справа№ 911/3668/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Чорногуза М.Г.
Агрикової О.В.
при секретарі судового засідання Король Я.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Боголюбова 25"
на рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2022
(повне рішення складено 01.07.2022)
у справі № 911/3668/21 (суддя Горбасенко П.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія"
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Боголюбова 25"
про стягнення 54 490,05 грн
за участю представників:
від позивача: Андрієвська О.В.;
від відповідача: Верчик І.Є., Поплавська В.В.
ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до ОСББ "Боголюбова 25" про стягнення, з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог, 41 412,61 грн заборгованості за спожиту за договором № 420086305 від 10.06.2020 про постачання електричної енергії споживачу електричну енергію за період з червня 2020 року по липень 2021 року, пеню в розмірі 9 622,08 грн, 3 % річних у розмірі 2 142,88 грн та інфляційні втрати у розмірі 5 656,88 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.06.2022 за заявою позивача про відмову від частини позовних вимог закрито провадження у справі № 911/3668/21 в частині стягнення 3 813,78 грн пені, 380,11 грн 3 % річних та 150,51 грн інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Київської області від 10.06.2022 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 41 412,61 грн заборгованості, 5 808,30 грн пені, 1 528,51 грн 3 % річних, 5 101,91 грн інфляційних втрат, 1 151,72 грн судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що станом на день прийняття рішення відповідач вартість спожитої електроенергії оплатив частково, а, враховуючи арифметичну відповідність суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, вимога позивача про стягнення з відповідача 41 412,61 грн підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем. Пеня, річні та інфляційні задоволені за розрахунком суду.
Не погодившись з рішенням, ОСББ "Боголюбова 25" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2022 у справі № 911/3668/21 повністю та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" до ОСББ "Боголюбова 25" про стягнення 54 490,05 грн.
За твердженням скаржника, позовні вимоги не доведено належними доказами. Зокрема позивачем не надано доказів (актів, первинних документів) фактичного споживання відповідачем електричної енергії у заявленому позивачем обсязі. Скаржник наполягає на неможливості споживання ним електроенергії у заявленому обсязі.
Скаржник зазначає, що договірні відносини щодо постачання електричної енергії між позивачем та відповідачем за точками комерційного обліку, за якими заявлено стягнення в даній справі, виникли лише 10.06.2020 (рішення суду у справі № 911/378/20).
Також, скаржник вказує на те, що судом першої інстанції не взято до уваги правові позиції Верховного Суду у справах № 905/49/15, № 914/2267/18, № 916/922/19, № 924/233/18, відсутність первинної бухгалтерської документації, яка б підтверджувала постачання товару (електричної енергії) позивачем та її прийняття у зазначеній кількості (споживання) відповідачем, а також не бралося до уваги та не досліджувалися обставини, які були наведені відповідачем щодо протиправності та невідповідності визначення обсягів споживання електричної енергії умовам договору (п. 2.3.) та Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСББ "Боголюбова 25" на рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2022 та призначено до розгляду на 13.09.2022.
16.08.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСББ "Боголюбова 25" на рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2022 у справі № 911/3668/21 та залишити оскаржене рішення без змін. Позивач наполягає, що доводи скаржника про не споживання відповідного обсягу електричної енергії є необґрунтованими та спростовуються наявними в справі доказами.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 № 09.1-08/2678/22 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/3668/21 у зв'язку з перебуванням судді Разіної Т.І., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2022 у справі № 911/3668/21 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді Чорногуз М.Г., Агрикова О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 прийнято справу № 911/3668/21 до провадження новим складом колегії суддів Північного апеляційного господарського суду та ухвалено здійснювати розгляд справи в раніше призначеному судовому засіданні.
В судовому засіданні 13.09.2022 оголошено перерву до 18.10.2022.
В судовому засіданні представники скаржника вимоги та доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив, посилаючись на їх безпідставність.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" є електропостачальником та отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 429 від 14.06.2018.
10.06.2020 відповідачем підписано та подано заяву про приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції "Універсал" (заява-приєднання), а тому, з огляду на споживання відповідачем електричної енергії та проведення за неї часткових оплат, між відповідачем та позивачем укладено договір № 420086305 від 10.06.2020 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір постачання) шляхом приєднання відповідача до умов публічного договору, який розміщено на офіційному вебсайті позивача. Початок постачання з 01.12.2019.
Відповідно до п. 2.1 договору постачання за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно із п. 5.10 договору постачання оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати за цим договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції (п. 5.11 договору постачання).
Передбачений комерційною пропозицією розмір пені - подвійна облікова ставка НБУ.
У додатковій угоді № 1 до договору постачання електричної енергії споживачу № 420086305 від 10.06.2020, підписаній сторонами 03.08.2020 у зв'язку з переходом споживача на користування персональною сторінкою "Кабінет юридичного споживача" для обміну даними, інформацією, отримання рахунків від постачальника з метою проведення розрахунків за електричну енергію, сторони погодили що постачальник за отриманими від Оператора системи розподілу даними проводить розрахунок плати за електричну енергію, формує відповідні рахунок/рахунки та акт приймання-передачі електричної енергії, акт звіряння розрахунків (за необхідності), розміщує сформовані документи в "Кабінеті юридичного споживача" з накладанням ЕЦП у термін, що не перевищує 3-робочих днів з дати отримання від Оператора систем розподілу даних про обсяги споживача електричної енергії (п. 1.1). Споживач зобов'язаний, отримавши рахунок/рахунки та акт приймання-передачі електричної енергії, у термін, що не перевищує 1 робочий день з дати отримання, повернути їх постачальнику шляхом розміщення в "Кабінеті юридичного споживача" з накладанням ЕЦП (п. 1.2); споживач зобов'язаний, отримавши акт звіряння рахунків, у термін, що не перевищує 3 робочих днів з дати отримання. Заповнити його та повернути постачальнику шляхом розміщення в "Кабінеті юридичного споживача" з накладенням ЕЦП (п. 1.3). При цьому, відповідно до п. 2 додаткової угоди, відсутність у споживача можливості отримати або відкрити рахунок на оплату електричної енергії за допомогою "Кабінету юридичного споживача" не звільняє споживача від обов'язку оплатити за використану (куповану) електричну енергію та інші платежі, передбачені умовами договору.
В підтвердження вказаних обставин позивачем надано копії: заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 10.06.2020, договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та додатка № 3 до нього - комерційної пропозиції "Універсал", додаткової угоди.
Крім того, позивачем надано копію договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", додатком до якого є паспорт точок розподілу електричної енергії ОСББ "Боголюбова 25".
ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі», як оператором системи розподілу та адміністратором комерційного обліку, надано позивачу у електронному вигляді інформацію про фактичні обсяги розподіленої відповідачу електричної енергії за ЕІС-точками комерційного обліку, вказаним у договорі постачання, за період з червня 2020 року по липень 2021 року, та на підставі таких даних позивачем за вказаний період сформовано рахунки-фактури за спожиту електричну енергію, зокрема:
- за червень 2020 року на суму 100 388,53 грн зі строком оплати - до 07.08.2020;
- за липень 2020 року на суму 11 568,48 грн зі строком оплати - до 07.08.2020;
- за серпень 2020 року на суму 6 572,16 грн зі строком оплати - до 07.09.2020;
- за вересень 2020 року на суму 4 169,76 грн зі строком оплати - до 07.10.2020;
- за жовтень 2020 року на суму 7 381,60 грн зі строком оплати - до 06.11.2020;
- за листопад 2020 року на суму 12 345,05 грн зі строком оплати - до 07.12.2020;
- за грудень 2020 року на суму 13 254,83 грн зі строком оплати - до 11.01.2021;
- за січень 2021 року на суму 16 269,19 грн зі строком оплати - до 05.03.2021;
- за лютий 2021 року на суму 16 235,53 грн зі строком оплати - до 05.03.2021;
- за березень 2021 року на суму 13 828,09 грн зі строком оплати - до 07.05.2021;
- за квітень 2021 року на суму 6 132,00 грн зі строком оплати - до 07.05.2021;
- за травень 2021 року на суму 4 611,60 грн зі строком оплати - до 07.06.2021;
- за червень 2021 року на суму 4 038,72 грн зі строком оплати - до 07.07.2021;
- за липень 2021 року на суму 8 221,92 грн зі строком оплати - до 06.08.2021.
В підтвердження вказаних вище обставин позивачем надано, зокрема, копії: довідки ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" № 04/530/16952 від 19.10.2021, копії вказаних вище рахунків-фактур, а також актів прийняття-передавання електричної енергії за відповідні місяці.
Місцевим господарським судом встановлено, що з урахуванням здійснення відповідачем часткових оплат за договором, сума заборгованості відповідача на сьогоднішній день складає 41 412,61 грн, а період заборгованості за спожиту електричну енергію заявлено з червня 2020 року по липень 2021 року. Оскільки відповідачем як споживачем електричної енергії не надавалися звіти про покази лічильників, не проведено контрольного огляду ЗКО та не оскаржено порядок нарахування ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" обсягів спожитої електричної енергії, відповідний обсяг позивачем визначено на підставі п. 8.6.9. та 8.6.11 розділу 6 Кодексу комерційного обліку електричної енергії та є погодженим з відповідачем.
Поряд з тим відповідач у запереченні на відповідь на відзив зазначив, що правових підстав для пред'явлення відповідачу рахунків за період до 10.06.2020, тобто до укладання договору № 420086305 від 10.06.2020, позивач не мав.
Проте, як обґрунтовано зазначив позивач, постачання електричної енергії відповідачу здійснюється з 01.12.2019, як це було зазначено останнім у заяві-приєднання до договору про постачання електричної енергії відповідачем.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 173, ст. 174, ч. 4 ст. 179, ч. 1 ст. 275 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
У відповідності до ст. ст. 46, 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил, ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Регулятор затверджує примірний договір постачання електричної енергії споживачу, типовий договір постачання електричної енергії споживачу на умовах надання універсальної послуги та типовий договір постачання електричної енергії споживачу постачальником "останньої надії".
Відповідно до пп. 1.2.7, 1.2.15, 3.1.5, 3.1.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ) постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.
Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
Електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах та на сайті Регулятора.
Договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.
Місцевий господарський суд обґрунтовано відхилив доводи відповідача щодо того, що позивач не мав правових підстав для пред'явлення відповідачу рахунків за період до 10.06.2020, тобто до укладання договору № 420086305 від 10.06.2020, врахувавши, що у заяві-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальнику універсальних послуг підписаної відповідачем 10.06.2020, зазначено початок постачання з 01.12.2019, а період заборгованості за спожиту електричну енергію відповідає періоду дії договору.
Місцевий господарський суд дійшов мотивованого висновку, що підписання відповідачем заяви-приєднання, з урахуванням обставин споживання відповідачем з 01.12.2019 електричної енергії та, надалі, проведення часткових оплат її вартості свідчить про приєднання відповідача до умов опублікованих офіційно позивачем на власному веб-сайті комерційної пропозиції та договору про постачання електричної енергії споживачу, як наслідок виникнення між сторонами відповідних правовідносин щодо постачання електричної енергії за таким договором.
Враховуючи, що в укладеному 10.06.2020 договорі відповідачем було визначену дату початку постачання електричної енергії з 01.12.2019, за період з 01.12.2019 до 30.06.2020 позивачем відповідачу було нараховано 100 388,53 грн за спожиту в цей період електроенергію, які відображено в рахунку № 6122902569 за червень 2020 року (як місяць, з якого укладено договір).
Згідно із п. 2.1, 5.1, 5.8, 5.9, 5.10, 5.13 та 13.1 договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 3 до цього договору. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місць. Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (далі - спецрахунок). Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійсненна споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника, із зазначенням обраного способу оплати в комерційній пропозиції.
Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання але не раніше дати, наведеній в комерційній пропозиції. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні.
Так, відповідно до умов комерційної пропозиції до договору про постачання електричної енергії споживачу термін постачання визначено до 31.12.2019. Постачання вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення вказаного терміну постачання жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення постачання, або про перегляд умов комерційної пропозиції.
Також, комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу визначено такі умови оплати, зокрема:
- споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника в складі тарифу/складових ціни, що встановлюється регулятором.
- рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається постачальником споживачу не пізніше п'ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом п'яти робочих днів з дати отримання.
Отже, споживання відповідачем електроенергії протягом заявленого періоду без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості отриманої енергії та приєднання до типового договору постачання шляхом вчинення відповідно передбачених законом дій породжує для відповідача обов'язок з повної оплати вартості спожитої електроенергії у визначені позивачем в рахунках-фактурах строки.
Відповідно до п. 1.2.1, 4.3.1-4.3.5, 4.4.4 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 311 від 14.03.2018, площадка комерційного обліку (площадка вимірювання) - забезпечена точкою комерційного обліку або точками комерційного обліку електроустановка або сукупність електроустановок, виключно між якими можливі перетікання електричної енергії технологічними електричними мережами власника електроустановок, у які відбирається або з яких відпускається електрична енергія.
Площадки комерційного обліку створюються для визначення та виділення електроустановки або сукупності електроустановок у межах технологічних електричних мереж об'єкта електроенергетики за ознакою зобов'язань щодо забезпечення окремого комерційного обліку електричної енергії (у разі використання різних тарифних планів, тарифних коефіцієнтів, різної вартості електричної енергії тощо).
На ринку електричної енергії використовуються фізичні та віртуальні ТКО.
Фізичні ТКО безпосередньо пов'язані з улаштованими в електричних мережах точками вимірювання та відповідними вузлами обліку.
Віртуальні ТКО створюються для цілей функціонування ринку електричної енергії у випадку необхідності формування даних комерційного обліку на основі розрахунків, зокрема на основі результатів вимірювання з однієї або декількох точок вимірювання.
Фізичні ТКО створюються: для кожної точки електричної мережі на комерційній межі суміжних електроустановок та/або електричних мереж двох або більше учасників ринку з метою обліку переданих між ними обсягів електричної енергії; усередині електричних мереж учасників ринку з метою роздільного обліку виробництва споживання, транзиту та втрат електричної енергії у процесі її передачі або розподілу; на межі площадок та областей комерційного обліку, створених учасниками ринку відповідно до вимог цього Кодексу.
За власним бажанням учасники ринку для покращення процесу комерційного обліку та точності розрахунків можуть встановити вузли обліку та улаштовувати всередині власних мереж додаткові ТКО.
Місцевим господарським судом встановлено та не спростовано скаржником, що відповідно до рахунків-фактур за спожиту електричну енергію до березня 2021 року для обліку електричної енергії оператором системи розподілу ПрАТ "ДТЕК Регіональні електромережі" використовувались фізичні точки комерційного обліку (номери лічильників та ЕІС-коди, які відображені в паспорті точок розподілу та акті прийняття відповідачем лічильників від попереднього балансоутримувача). Жодних заперечень щодо нарахування електричної енергії за вказаними лічильниками та ЕІС-кодами у вказаний період відповідачем не надано.
Починаючи з квітня 2021 року оператор системи розподілу ПрАТ "ДТЕК Регіональні електромережі", в порядку, визначеному п. 4.3.3 та 4.3.5 ККОЕЕ використовує віртуальні точки комерційного обліку (площадки вимірювання): 62Z3872410660962, 62Z243914382101N, 62Z282770987825N, 62Z308251669057V.
Місцевим господарським судом встановлено, що ЕІС-коди площадок вимірювань 62Z3872410660962, 62Z243914382101N, 62Z282770987825N, 62Z308251669057V включають в себе фізичні точки комерційного обліку, які вказані в паспорті точок розподілу електричної енергії та акті прийому засобів обліку електричної енергії, які відповідно погоджені відповідачем, а саме:
- ЕІС-код площадки вимірювань 62Z3872410660962 містить наступні погоджені відповідачем ЕІС-коди точок комерційного обліку: 62Z5702107455053, 62Z9325533615201, 62Z2593458551070;
- ЕІС-код площадки вимірювань 62Z243914382101N містить наступні погоджені відповідачем ЕІС-коди точок комерційного обліку: 62Z2588735552511, 62Z8160614865142, 62Z4224326749372, 62Z1152519493028, 62Z0035762043646, 62Z3716049173687;
- ЕІС-код площадки вимірювань 62Z282770987825N містить наступні погоджені відповідачем ЕІС-коди точок комерційного обліку: 62Z1334071420048, 62Z3596124631154, 62Z7651488900164, 62Z0950478414099, 62Z8804540780506, 62Z0733947090724, 62Z6305488268624, 62Z8455108197342;
- ЕІС-код площадки вимірювань 62Z308251669057V містить наступні погоджені відповідачем ЕІС-коди точок комерційного обліку: 62Z5564564009557, 62Z3241528890091.
За встановлених обставин, місцевим господарським судом обґрунтовано відхилено доводи відповідача про те, що позивачем здійснюється нарахування електричної енергії за 23 точками комерційного обліку, враховуючи те, що обсяг розподіленої електричної енергії на об'єкти відповідача визначається за показами 19 лічильників, кожному з яких присвоєно ЕІС-код точки комерційного обліку, які в свою чергу об'єднані в 4 ЕІС-коди площадок вимірювань, а саме: 62Z3872410660962, 62Z243914382101N, 62Z282770987825N, 62Z308251669057V, та фактично включають в себе фізичні точки комерційного обліку, що вказані в паспорті точок розподілу електричної енергії та акті прийому засобів обліку електричної енергії. Виставлені позивачем рахунки-фактури свідчать про нарахування обсягу розподіленої електричної енергії на об'єкти відповідача визначається за показами 19 лічильників.
Доводи скаржника в апеляційній скарзі про те, що лист Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" безпідставно прийнято судом першої інстанції до уваги, оскільки лист не містить первинних даних комерційного обліку, складений та підписаний особою, чиї повноваження не підтверджені матеріалами справи, і вказана особа не була залучена до участі у розгляді справи у якості третьої особи, судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не спростовують правомірності прийняття судом першої інстанції вказаного доказу в розумінні ст. ст. 76-79 ГПК України.
Колегія суддів звертає увагу на відсутність обумовлених процесуальним законом підстав для залучення ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до участі у розгляді справи в якості третьої особи, оскільки в силу приписів ст. 50 ГПК України треті особи залучаються до участі у розгляді справи у випадку, якщо рішення у справі може вплинути на їх права та обов'язки, а не для витребування у таких осіб доказів або пояснень.
Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що у відповідності до п. 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії, ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (Оператор системи розподілу та Адміністратор комерційного обліку) було надано ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" інформацію про факт споживання (розподілення) електричної енергії споживачу ОСББ "Боголюбова 25", а в подальшому ще й помісячні обсяги розподіленої електроенергії відповідачу, на підставі яких позивачем формувалися рахунки-фактури.
Пунктом 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від Адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої") та купленої електричної енергії.
Таким чином, обсяги електричної енергії, які були розподілені (транспортовані) споживачу - ОСББ "Боголюбова 25" передавалися постачальнику від оператора системи розподілу та Адміністратора комерційного обліку ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (колишня назва ПрАТ "Київобленерго") щомісячно за допомогою електронного обміну між товариствами. В свою чергу, як вказував позивач, на підтвердження отриманих обсягів, позивачем було здійснено звернення до адміністратора комерційного обліку із проханням підтвердити у відповідній довідці показники, що були вже фактично виставлені відповідачу в рахунках-фактурах за електроенергію за період дії договору.
Електропостачальник не наділений законодавством повноваженнями перевіряти достовірність наданої інформації Оператором системи розподілу та вертикально інтегрованим суб'єктом господарювання. Вся надана інформація зазначеними суб'єктами - є обов'язковою для скаржника та має враховуватися під час проведення розрахунків.
Частиною 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач вартість спожитої електроенергії оплатив частково, враховуючи арифметичну відповідність суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, місцевий господарський суд дійшов висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача 41 412,61 грн підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.
Відповідно до 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд № 910/12604/18 від 01.10.2019).
Враховуючи передбачені умовами договору строки розрахунків, а також заяву позивача про відмову від нарахування пені у розмірі 3 813,78 грн за період з 06.08.2020 до 11.01.2021 за рахунками-фактурами № 6122902569 від 31.07.2020, № 6122902577 від 31.07.2020, № 6025934792 від 31.08.2020, № 6026828712 від 30.09.2020, № 6222692276 від 31.10.2020, № 6028517271 від 30.11.2020, місцевий господарський суд здійснив перерахунок пені в межах заявленого позивачем періоду наростаючим та спадаючим підсумками та задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 808,30 грн пені.
Враховуючи передбачені договором строки розрахунків, враховуючи заяву позивача про відмову від нарахування інфляційних втрат у розмірі 150,51 грн за період з 06.08.2020 до 06.11.2020 за рахунками-фактурами № 6122902569 від 31.07.2020, № 6122902577 від 31.07.2020, № 6025934792 від 31.08.2020, № 6026828712 від 30.09.2020, відмову від нарахування 3 % річних у розмірі 380,11 грн за період з 06.08.2020 до 06.11.2020 за рахунками-фактурами № 6122902569 від 31.07.2020, № 6122902577 від 31.07.2020, № 6025934792 від 31.08.2020, № 6026828712 від 30.09.2020, а також враховуючи встановлений судом момент виникнення у відповідача обов'язку з оплати електричної енергії, проведені відповідачем часткові оплати, а також встановлене судом безпідставне включення позивачем до періодів розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат днів, коли боржник не вважався таким, що прострочив, суд здійснював обрахунок сум 3 % річних та інфляційних втрат нарахованих в межах визначених позивачем періодів наростаючим та спадаючим підсумками та правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 5 101,91 грн інфляційних втрат та 1 528,51 грн 3% річних.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Скаржником не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі, не надано жодного доказу на спростування висновку суду про доведеність позовних вимог.
За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Боголюбова 25" на рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2022 у справі № 911/3668/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2022 у справі № 911/3668/21 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 911/3668/21 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 20.10.2022.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді М.Г. Чорногуз
О.В. Агрикова