Справа № 739/678/22 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/466/22
Категорія - ч.1 ст.296 КК України Доповідач ОСОБА_2
19 жовтня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Чернігові (в режимі відеоконференції) кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12022275410000071, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 25 серпня 2022 року відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лісконоги Новгород-Сіверського району Чернігівської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України,
за участю учасників кримінального провадження
прокурора - ОСОБА_7
обвинуваченого - ОСОБА_6
захисника-адвоката - ОСОБА_8 .
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанцій обставини
Вироком Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 25 серпня 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим і призначено покарання за ч.1 ст.296 КК України у виді арешту на строк 2 (два) місяці.
Строк відбування ОСОБА_6 покарання у виді арешту ухвалено рахувати з моменту його затримання на виконання даного вироку.
Питання про речові докази вирішено в порядку ст.100 КПК України.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 18 червня 2022 року, близько 13 год. 00 хв., перебуваючи у громадському місці, а саме на вул. Центральна у с. Лісконоги Новгород-Сіверського району Чернігівської області, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувалось винятковим цинізмом, протиставляючи себе іншим громадянам, демонстративно для потерпілої ОСОБА_9 та очевидців, приспустивши штани оголив свій статевий орган, супроводжуючи такі свої хуліганські дії непристойними словами, чим проявив демонстративну зневагу до загальноприйнятих норм моралі.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 , не оспорюючи висновків суду щодо встановлених фактичних обставин кримінального провадження, доведеності вини та правильності кваліфікації дій, просить змінити вирок суду в частині призначеного покарання та обрати йому покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що призначене судом покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості вчиненого та особі обвинуваченого. Звертає увагу, що має захворювання, які перешкоджають йому відбувати покарання у вигляді арешту у місцях позбавлення волі, що підтверджується виписним епікризом. Крім того, незважаючи на те, що він ніде не працює, однак проживає разом з дружиною, яка має у спільній власності нерухоме майно, рогату худобу, а також земельну ділянку, яку він здає в оренду і отримує кошти, тобто має відповідні доходи. Вказані обставини свідчать про те, що він має змогу сплатити штраф.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні обвинувачений та його захисник підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при ухваленні судового рішення
Заслухавши доповідача, позицію обвинуваченого та його захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Вина обвинуваченого ОСОБА_6 при обставинах, викладених у вироку є доведеною і ґрунтується на доказах, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніхто у судовому засіданні не оспорював. За цих обставин, за згодою обвинуваченого та інших учасників судового провадження, слухання кримінального провадження у суді І інстанції відбувалось у порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України. Наслідки такого порядку розгляду учасникам судового провадження було роз'яснено у встановленому законом порядку.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. А згідно з ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Крім того, відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого діяння; особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, не працює та не має доходів, при цьому має задовільний стан здоров'я. Обставинами, які пом'якшують покарання визнано - щире каяття обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Взявши до уваги всі зазначені обставини, у тому числі й ті, на які посилається апелянт у своїй апеляційній скарзі, суд 1 інстанції дійшов обґрунтованого висновку що покарання у виді штрафу в межах санкції частини першої статті 296 КК України призначати обвинуваченому недоцільно, оскільки останній доходів не має і дане покарання не сприятиме виправленню обвинуваченого та попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень і що відповідно ОСОБА_6 необхідно призначити покарання у виді арешту на строк, наближений до нижньої межі санкції частини першої статті 296 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Апеляційний суд вважає, що саме таке покарання є законним, справедливим, воно буде відповідати тяжкості правопорушення, сприятиме виправленню винного та попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Призначене обвинуваченому ОСОБА_6 покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, а тому відсутні підстави для його пом'якшення.
На думку колегії суддів, в апеляційній скарзі не наведено будь-яких обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_6 кримінального проступку, тому міра покарання, визначена обвинуваченому судом, не підлягає пом'якшенню.
Твердження обвинуваченого про те, що він проживає разом з дружиною, яка має у спільній власності нерухоме майно, рогату худобу, а також земельну ділянку, яку він здає в оренду і отримує кошти, тобто має відповідні доходи, також не дають підстав для пом'якшення ОСОБА_6 покарання.
За таких підстав, апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування чи зміну судового рішення, у кримінальному провадженні не виявлено, тому вирок суду є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 419, Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а вирок Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 25 серпня 2022 року відносно ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4