смт Новомиколаївка
Іменем України
24 жовтня 2022 року Справа № 322/700/22 (Провадження № 3/322/531/22)
Суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області Гасанбеков С.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла до суду з Відділення поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області 07.10.2022, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно: ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП,
встановив:
04.10.2022, о 12 год. 00 хв., ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї матері гр. ОСОБА_2 , а саме умисні дії психологічного характеру, які полягали у висловлюванні нецензурною лайкою на її адресу та погрозах фізичною розправою, чим міг завдати шкоди психічному здоров'ю потерпілої.
Зазначені обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення від 04.10.2022 серії ВАВ № 446277 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доданими до протоколу письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 , належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, на розгляд справи не з'явився та не повідомив суд про причини неявки, а також не надіслав до суду будь-яких заяв.
За таких обставин, відповідно до ст. 268 КУпАП, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Потерпіла ОСОБА_2 подала до суду письмову заяву, в якій просила закрити провадження у справі за малозначністю вчиненого правопорушення та відсутністю претензій до ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суддя виходить з наступного.
Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність, за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дія або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічним насильством є форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» правопорушник та потерпіла належать до категорії осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству.
Оцінивши перелічені докази у їх сукупності та дослідивши обставини даної справи, суддя дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Обставини, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , передбачені ст. 34 КУпАП, відсутні. Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , передбачені ст. 35 КУпАП, відсутні.
Разом з цим, суддею взято до уваги і те, що внаслідок сварки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було завдано шкоди психічному здоров'ю потерпілої. Втім, і сама ймовірність заподіяння шкоди психічному здоров'ю потерпілої внаслідок дій ОСОБА_1 , з огляду на їх характер, була незначною.
Сукупність вищенаведених обставин дає підстави стверджувати про те, що вчинене ОСОБА_1 психологічне насильство по відношенню до потерпілої не було істотним.
За правилом ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
З огляду на викладене, суддя дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності з огляду на малозначність вчиненого ним адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. 22, ч. 1 ст. 173-2, ст.ст. 221, 247, 283-285, 289, 294 КУпАП, суддя
постановив:
1. Закрити справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , зі звільненням його від адміністративної відповідальності, з огляду на малозначність вчиненого ним правопорушення, обмежившись оголошенням ОСОБА_1 усного зауваження.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.С. Гасанбеков