Справа № 308/13479/22
3/308/7626/22
24 жовтня 2022 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., ознайомившись з матеріалами справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , не працюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий, -
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
28.09.2022 о 03 год. 16 хв. в м. Ужгород по пл. Ш.Петефі, буд. 15 гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «210994-20» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, уповільненість ходи. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився у встановленому законом порядку о 03 год. 20 хв. Дії гр. ОСОБА_1 за порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), кваліфіковані за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином, зокрема, шляхом надіслання судових повісток про виклик до суду SMS-повідомлення за номером телефону, зазначеним в протоколі. Окрім того, інформацію щодо часу та місця розгляду зазначеної справи розміщено на офіційному веб-порталі судової влади України. Обставин, які б свідчили про поважність причин його неявки, суду невідомі. Отже, суд вжив усі можливі способи сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а така поведінка ОСОБА_1 щодо свідомого ухилення від явки на виклик до суду свідчить про його злісне ухилення від суду та про уникнення відповідальності за вчинене.
Таким чином, судом вжито заходів для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про час і місце розгляду справи. Разом з тим, з боку вказаної особи, яка обізнана про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та про те, що розгляд такого здійснюється Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, не вжито заходів для явки до суду, не подано жодних заперечень проти протоколу, як і клопотань про перенесення розгляду справи.
У постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначено, що недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, мала можливість отримати судові повістки за номером телефону, проте не вживала заходів для явки до суду, її поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За частиною 1 статті 130 КУпАП особа несе відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. п. 2, 3, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України №1452/735 від 09.11.2015, який зареєстрований в Мінюсті України 11.11.2015 згідно з наказом №1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що гр. ОСОБА_1 порушив пункт п. 2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підтвердження вини ОСОБА_1 суду надано наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії БД №305199 від 28.09.2022, копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №018429 від 28.09.2022, DVD-диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння та інші матеріали справи.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд приймає до уваги те, що згідно п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
До матеріалів справи додано довідку т.в.о. старшого інспектора відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Закарпатській області Філатової Т., згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При накладенні адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує характер вчинених ним правопорушень та ступінь їх суспільної небезпеки, бере до уваги, що дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожують їх життю та здоров'ю, а також життю та здоров'ю самого правопорушника та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000, 00 грн. (сімнадцять тисяч) без позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно з п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» - ставка судового збору, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 коп.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.23, 36, 126,130,251,252,283-285,287-294 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закон України «Про судовий збір», суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч гривень) грн. 00 коп. без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість гривень) грн. 20 коп.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя І.О. Шепетко