Справа № 297/1850/22
25 жовтня 2022 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071060000230 від 21.06.2022 року, яке поступило з обвинувальним актом по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_1 , із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, судимого 28 травня 2021 року Іршавським районним судом Закарпатської області за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на два роки,
за ч. 2 ст. 342 КК України,
ОСОБА_4 будучи раніше судимим Іршавським районним судом Закарпатської області 28.05.2021 року за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України строком на 2 роки, на шлях виправлення і перевиховання не став, і в період визначеного судом іспитового строку вчинив нове умисне кримінальне правопорушення проти авторитету органів державної влади.
Так, о 08 годині 21.06.2022 року інспектор сектору реагування патрульної поліції Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_5 разом з інспектором сектору реагування патрульної поліції Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітаном поліції ОСОБА_6 , будучи працівниками правоохоронного органу, тобто представниками влади, споряджені спеціальними засобами та табельною вогнепальною зброєю, одягнуті в поліцейський однострій, заступили на денне чергування на службовому автомобілі марки «Рено» моделі «Дастер», номерний знак « НОМЕР_1 », згідно графіку несення служби Берегівського районного відділу поліції.
У подальшому, о 10 годині 52 хвилині в ході патрулювання вул. Б.Хмельницького у м. Берегове, працівники поліції ОСОБА_5 і ОСОБА_7 помітили на АЗС «ОККО», громадянина ОСОБА_4 , який знаходився без захисного шолому та біля мотоциклу, без реєстраційного номеру, у зв'язку з чим на службовому автомобілі направились в бік останнього, для перевірки документів та складання відповідних адміністративних матеріалів.
Наближаючись до ОСОБА_4 та демонструючи останньому про необхідність зупинити мотоцикл, останній не маючи наміру виконувати законні вимоги працівників поліції, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння і те, що працівники поліції перебувають у форменому одязі та при виконанні службових обов'язків, проявляючи свою зухвалість, діючи умисно вчинив працівникам поліції активний опір, завівши за допомогою ключа, який знаходився в замку запалення, двигун та почав рух на мотоциклі «Forte 200» з метою втечі від працівників поліції.
В цей час поліцейський ОСОБА_5 вийшов із службового автомобіля та вигукнув ОСОБА_4 вимогу зупинитись, після чого став перед мотоциклом з метою зупинки правопорушника, однак ОСОБА_4 продовжив чинити активний опір зупинці та переднім колесом мотоциклу наїхав на ліву ногу ОСОБА_5 , від чого втратив рівновагу та разом з мотоциклом впав на землю, після чого залишивши мотоцикл намагався втекти в напрямку центра міста, однак був затриманий працівниками поліції.
Доказами на підтвердження встановлених обставин є наступне.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину визнав повністю і показав, що дійсно в червні 2022 року, знаходячись на АЗС «ОККО» по вул. Б.Хмельницького, в м. Берегове, він не маючи посвідчення водія, почав рух на мотоциклі з метою втечі від працівників поліції на їх вимогу зупинитися. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4 визнав, що чинив опір працівникам поліції, які перебували у форменому одязі та при виконанні службових обов'язків.
Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений та прокурор не оспорюють обставини справи та судом з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, тому суд за їх згодою відповідно до частин 3 і 4 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням обставин, які його характеризують.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Отже, суд обираючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України слід визнати його щире каяття.
Обставою, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.
Згідно досудової доповіді, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. для окремих осіб).
По місцю проживання обвинувачений ОСОБА_4 характеризується позитивно.
На думку суду обвинуваченого ОСОБА_4 слід визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 342 КК України, як опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків.
Положеннями ст. 50 КК України, визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Виходячи з того, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив нетяжкий злочин, врахувавши особу винного, реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, обставини, що обвинувачений, офіційно не працевлаштований, що свідчить про його небажання приносити користь суспільству, 28 травня 2021 року Іршавським районним судом Закарпатської області за ч. 2 ст. 289 КК України засуджений до покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі та був звільнений на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком на два роки, кримінальне правопорушення вчинив під час іспитового строку, суд приходить до висновку про необхідність на підставі ст. 71 КК України призначити покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 28.05.2021 року до призначеного за цим вироком покарання.
Пунктом 10 вказаної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року встановлено наступне: зі змісту частини 3 статті 78 КК України у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.
Суд вважає, що таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.
Згідно абзацу 12 пункту 2 частини 4 статті 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою, у резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
Отже, з метою забезпечення виконання остаточного судового рішення суд продовжує запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили.
Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази: CD-R диск із відеозаписом із АЗС «ОККО», який зберігається при матеріалах кримінального провадження, слід зберігати при матеріалах кримінального провадження, протягом усього часу його зберігання.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов не заявлений.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 342 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 342 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, до покарання призначеного за даним вироком обвинуваченому ОСОБА_4 частково приєднати невідбуте покарання, призначене за вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 28.05.2021 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту продовжити до набрання вироком законної сили.
Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази: CD-R диск із відеозаписом із АЗС «ОККО», який зберігається при матеріалах кримінального провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження, протягом усього часу його зберігання.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Берегівський районний суд Закарпатської області протягом 30 діб з моменту його оголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_8