Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2252/22
Номер провадження: 1-кс/511/913/22
25.10.2022 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської областіОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, клопотання слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню №12022162390000481, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 жовтня 2022 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, -
24 жовтня 2022 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшло вищевказане клопотання, в обґрунтування якого слідчий зазначив, що 23 жовтня 2022 року до Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про те, що на блокпості міста Роздільна Одеської області, співробітники прикордонної служби затримали громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця: АДРЕСА_1 , який допомогав громадянину ОСОБА_6 , 2001 року народження, та громадянину ОСОБА_7 , 2002 року народження, незаконно перетнути державний кордон України.
Відомості по вказаному факту внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022162390000481 від 23 жовтня 2022 року.
В подальшому, в ході проведення огляду відкритої ділянки місцевості було вилучено автомобіль марки «TOYOTA KARINA E» із реєстраційними номерними знаками НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 .
Слідчий зауважив, що вищевказане майно має значення речового доказу.
Позиція учасників розгляду клопотання.
Слідчий СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 надіслав на адресу суду заяву, згідно якої просив розгляд клопотання проводити без його участі.
Інші учасники в судове засідання не з'явились.
Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.
Висновки слідчого судді за результатами розгляду клопотання.
Слідчим відділом Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження №12022162390000481, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 жовтня 2022 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України.
Частина перша статті 170 КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до постанови слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 від 24 жовтня 2022 року, вищевказане майно визнано речовим доказом.
Положення статті 98 КПК України регламентують, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно пункту першого частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Також, слідчий суддя при розгляді клопотання врахував: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відносно розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
При цьому, накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
На підставі встановлених обставин, а також зважаючи на те, що вилучене під час досудового розслідування майно має значення речового доказу та є підстави вважати, що в подальшому може бути використане, як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя вважає вказане клопотання обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволенню, оскільки частина 11 статті 170 КПК України регламентує, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Попри це, матеріали клопотання не містять відомостей щодо існування таких обставин.
Керуючись статтями 98, 107, 131, 132, 170, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню №12022162390000481, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 жовтня 2022 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - задовольнити частково.
Накласти арешт у вигляді заборони відчуження на тимчасово вилучене під час огляду відкритої ділянки місцевості майно, а саме на автомобіль марки «TOYOTA KARINA E» із реєстраційними номерними знаками НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 , з метою його збереження в якості речового доказу.
В іншій частині відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Роз'яснити, що відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1