Справа № 947/6233/22
Провадження № 2/947/1913/22
25.10.2022 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Салтан Л.В.,
за участі секретаря судового засідання - Остапчук О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про звільнення майна з-під арешту,-
18.02.2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про звільнення майна з-під арешту.
В обґрунтування свого позову позивачка посилається на те, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна позивачка ОСОБА_1 є власником 2/5 частин квартири АДРЕСА_1 . Іншими частинами квартири АДРЕСА_1 у рівних частках володіють треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Випадково позивачці ОСОБА_1 стало відомо, що на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АА№168207, виданої 27.05.2010 року, видавник: II Київський ВДВС Одеського МУЮ., В-9 накладений арешт.
Як вбачається з вище зазначеної довідки обтяжувачем є Другий Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, код ЄДРПОУ: 35048774, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, 65065, Одеська обл., м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 1.
Позивачка ОСОБА_1 звернулася з відповідною заявою до обтяжувача - відповідача Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у якій просила зняти арешт з 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 .
Листом за №48369 від 02.11.2021 року відповідача Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) позивачка ОСОБА_1 отримала відповідь про те, що згідно інформації, яка міститься в Автоматизованій системі виконавчих проваджень на примусовому виконанні у Відділі перебував Наказ №2н-3518/08, виданий Шевченківським районним судом м.Одеси 19.08.2009 року, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» грошової суми 32060,44 гривень. Постанова про відкриття виконавчого провадження від 22.02.2010 року. Під час перевірки майнового стану боржника, з метою забезпечення виконання вимог виконавчого документу, постановою державного виконавця накладений арешт на належне боржнику ОСОБА_4 нерухоме майно, у тому числі на 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 .
В ході перевірки майнового стану боржника було встановлено, що фактичним місцем боржника є наступна адреса: АДРЕСА_2 , яка територіально підвідомча Другому Приморському відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
29.06.2011 року на підставі п.10 ч.1 ст.49 закону України про виконавче провадження оригінал виконавчого документу переданий за належністю для подальшого примусового виконання. Будь якої інформації у відповідача Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) стосовно зазначеного виконавчого провадження, як і самого виконавчого провадження не має, а тому відповідач Другий Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) рекомендував позивачці ОСОБА_1 звернутися до відповідача Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), або до суду з позовною заявою про зняття арешту з майна.
Позивачка ОСОБА_1 звернулася з відповідною заявою до відповідача Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у якій просила зняти арешт з 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 .
Листом за №53421 від 01.12.2021 року позивачці ОСОБА_1 було повідомлено, що згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, арешт на 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 був накладений II Київським ВДВС Одеського МУЮ, а тому відповідач Другий Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) рекомендував позивачці ОСОБА_1 звернутися з вище зазначеною заявою до відповідача Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), куди вона вже раніше зверталась.
У зв'язку з вище наведеним, позивачка ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду з і зазначеною позовною заявою, так як врегулювання зазначеного судового спору позасудовим порядком не представляється можливим у зв'язку з відсутністю на це згоди відповідачів
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 18 лютого 2022 року зазначена позовна заява передана судді Салтан Л.В.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28.02.2022 року відкрито провадження у вказаній справі.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 28.09.2022 року закрито підготовче првадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивачка та її представник у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином.
Представники відповідачів Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, відзив на позов не надали.
Треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, пояснення на позов не надали.
З огляду на строки розгляду справи, відсутність клопотань про перенесення судового засідання на іншу дату, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін (їх представників), за наявними в матеріалах справи доказами.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна позивачка ОСОБА_1 є власником 2/5 частин квартири АДРЕСА_1 . Іншими частинами квартири АДРЕСА_1 у рівних частках володіють треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
З наданого витягу також вбачається, що на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АА№168207, виданої 27.05.2010 року, видавник: II Київський ВДВС Одеського МУЮ., В-9 накладений арешт.
Як вбачається з вище зазначеної довідки обтяжувачем є Другий Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, код ЄДРПОУ: 35048774, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, 65065, Одеська обл., м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 1.
Позивачка ОСОБА_1 звернулася з відповідною заявою до обтяжувача - відповідача Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у якій просила зняти арешт з 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 .
Листом за №48369 від 02.11.2021 року відповідача Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) позивачка ОСОБА_1 отримала відповідь про те, що згідно інформації, яка міститься в Автоматизованій системі виконавчих проваджень на примусовому виконанні у Відділі перебував Наказ №2н-3518/08, виданий Шевченківським районним судом м.Одеси 19.08.2009 року, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» грошової суми 32060,44 гривень. Постанова про відкриття виконавчого провадження від 22.02.2010 року. Під час перевірки майнового стану боржника, з метою забезпечення виконання вимог виконавчого документу, постановою державного виконавця накладений арешт на належне боржнику ОСОБА_4 нерухоме майно, у тому числі на 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 .
В ході перевірки майнового стану боржника було встановлено, що фактичним місцем боржника є наступна адреса: АДРЕСА_2 , яка територіально підвідомча Другому Приморському відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
29.06.2011 року на підставі п.10 ч.1 ст.49 закону України про виконавче провадження оригінал виконавчого документу переданий за належністю для подальшого примусового виконання. Будь якої інформації у відповідача Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) стосовно зазначеного виконавчого провадження, як і самого виконавчого провадження не має, а тому відповідач Другий Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) рекомендував позивачці ОСОБА_1 звернутися до відповідача Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), або до суду з позовною заявою про зняття арешту з майна.
Позивачка ОСОБА_1 звернулася з відповідною заявою до відповідача Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у якій просила зняти арешт з 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 .
Листом за №53421 від 01.12.2021 року позивачці ОСОБА_1 було повідомлено, що згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, арешт на 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 був накладений II Київським ВДВС Одеського МУЮ, а тому відповідач Другий Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) рекомендував позивачці ОСОБА_1 звернутися з вище зазначеною заявою до відповідача Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), куди вона вже раніше зверталась.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Згідно з пунктом 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 6 від 07.02.2014р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам надано роз'яснення про те, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту.
У пункті 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016р. «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» судам надано роз'яснення про те, що у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України 2004 року. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону «Про виконавче провадження».
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником цього майна, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або інший законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 757/23139/18 (провадження № 61-14832св19).
У частині другій ст. 89 ЦПК України встановлено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Згідно із положеннями ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачка посилається на те, що у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АА№168207, виданої 27.05.2010 року, видавник: II Київський ВДВС Одеського МУЮ., В-9 накладений арешт.
Разом із тим, позивачка не надала суду доказів на підставі чого був накладений арешт, в інтересах кого він був накладений, не надала доказів які підтверджують доводи про те що , як вона зазначає, вказаний судовий наказ взагалі не існує, а також які підтверджують правові підстави його накладення.
Крім того, ні позивачка, ані її представник не зверталася із клопотанням до суду про витребування доказів, які обґрунтовують її доводи. Таким чином, суд позбавлений можливості з'ясувати належним чином усі обставини у справи.
Оцінивши наявні надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у зв'язку із його недоведеністю.
Окрім того, як наданого витягу, арешт було накладено Другим Київським відділом ДВС ОМУЮ в межах виконавчого провадження АА№ 168207.
Позивач ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження, оскільки являється боржником.
Згідно з ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Підстави зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначено ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".
За приписами ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження"особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб'єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов'язані з визнанням права власності на арештоване майно.
Таким чином, за змістом наведених положень Закону України "Про виконавче провадження", в судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження або у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
За змістом ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" до суду з позовом про зняття арешту з майна може звернутись не сторона виконавчого провадження, а інша особа, яка є власником, чи претендує на таке майно.
Таким чином, арешт майна, який не пов'язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 26 вересня 2019 року у справі №607/3894/17.
Аналізуючи наведені норми та роз'яснення, надані Верховним Судом, суд дійшов висновку, що боржник, на майно якого державним виконавцем накладено арешт, не може звертатися до суду з заявою про зняття арешту з майна, оскільки у судовому процесі він є боржником та законом для нього встановлений інший порядок вирішення даного питання (шляхом звернення до суду зі скаргою відповідно до розділу VII ЦПК України).
Заява про зняття арешту подається стороною справи, якщо арешт накладений судом відповідно до глави 10 ЦПК України.
У зв'язку з чим суд роз'яснює позивачу, що у цій справі арешт на спірне майно було накладено державним виконавцем в порядку виконання судового наказу у справі № 2н-3518/08 в межах виконавчого провадження АА№ 168207 відтак питання про зняття арешту з майна повинно вирішуватись за скаргою, поданою у порядку, визначеному розділом VII ЦПК України.
У зв'язку із відмовою у позові, судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України із відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про звільнення майна з-під арешту - відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання Одеському апеляційному суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 25 жовтня 2022 року.
Суддя Салтан Л. В.