Іменем України
25 жовтня 2022 року м.Чорноморськ
Суддя Іллічівського міського суду Одеської області Тордія Е.Н.,
розглянувши адміністративний матеріал № 501/2800/22 (3/501/1590/22), який надійшов з ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , місце роботи «ІСРЗ» складач поїздів, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Стислий виклад правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 29 вересня 2022 року о 00.15 годині, гр-н ОСОБА_1 , керував транспортним засобом мопедом Honda Tact без державного номерного знаку в м. Чорноморськ смт. Олександрівка по вул.. Перемоги біля буд 43, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запахом алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нечітка мова. Від проходження, проведення медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер та в закладах охорони здоров'я, відмовився, в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Позиція учасника судового процесу.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, поважної причини своєї неявки суду не повідомив. Враховуючи, що ОСОБА_1 є обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, заходів для явки до суду не вжив, не подав письмових заперечень проти протоколу.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 03квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Також відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, необхідно розуміти таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності. Суд звертає увагу на те, що в своєму рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, не допускати свідомих маніпуляцій, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи наведене суд вважає, що ОСОБА_1 є таким що повідомлений про розгляд справи відносно нього належним чином.
Суддя вивчивши матеріали справи, вважає можливим продовжити її розгляд за відсутністю
ОСОБА_1 на підставі наданих суду доказі.
Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.
Згідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена відповідальність.
Відповідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена відповідальність.
Як вбачається з диспозиції ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність по ній настає 1) у разі керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (п. 2.9 «а» ПДР України), 2) у разі передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів (п. 2.9 «г» ПДР України), 3) а також у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5 ПДР).
Таким чином для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення в даному випадку необхідно встановити, що особа: керувала транспортним засобом та відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до роз'яснень, що міститься в п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 рудня 2005 року № 14 під керуванням транспортними засобами слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортними засобами, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Факт керування автомобілем іншим транспортом може бути доведений: показаннями потерпілих або свідків правопорушення; фотознімками, відеозаписами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Тобто і відео з камер поліцейських, і відеозаписи з камер спостереження та відео реєстраторів автомобілів самих правопорушників, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, є доказами
При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.
Суддя, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного сп'яніння, а також особа яка відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Факт вчинення правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 322164 від 29 вересня 2022 року, письмовим поясненням свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зазначили, що дійсно близько 00.25 годин 29 вересня 2022 року був зупинений громадянин ОСОБА_1 , який від проходження на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер та в медичному закладі, відмовився.
Висновки суду.
На підставі аналізу добутих доказів, суддя визнає ОСОБА_1 винним в порушені п.2.5 ПДР України, тобто вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000.00 гривень в прибуток держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496.20 гривень (Отримувач коштів ГУК в Од.обл./м.Чорноморськ/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA778999980313151206000015750, Код класифікації доходів бюджету 22030101).
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Іллічівський міський суд Одеської області.
Суддя