Справа № 946/7069/22
Провадження № 3/946/2745/22
Іменем України
24 жовтня 2022 року м. Ізмаїл
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Яковенко І.І., розглянув справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Озерне Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, працюючого за наймом, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановив:
ОСОБА_1 15.10.2022 о 23:20 годині по вул. Некрасова біля будинку №42 в м. Ізмаїл Одеської області повторно протягом року після вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, керував транспортним засобом «ВАЗ 2101» номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя, але від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, порушивши п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Притягуваний ОСОБА_1 у судовому засіданні повністю визнав себе винним у правопорушенні, підтвердивши обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, та зазначивши, що він дійсно відмовився від огляду на стан сп'яніння, оскільки перед тим як сісти за кермо автомобіля він вживав алкоголь, а сів за кермо у зв'язку з невідкладною необхідністю. Автомобіль, яким він керував, йому не належить, належить іншій особі, яка цей автомобіль у нього вже вилучила, оскільки він не розрахувався за нього вчасно, як вони з цією особою домовилися при його купівлі ним.
Крім повного визнання своєї вини притягуваним ОСОБА_1 , його вина у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння повністю підтверджується дослідженими судом доказами.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: 1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 15.10.2022 о 23:20 годині керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя, але від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Суд визнає цей доказ таким, що складений повноважною особою, а саме поліцейським ОСОБА_2 , який відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП є уповноваженою особою органів внутрішніх справ (Національної поліції) на складання протоколів про адміністративні правопорушення, у тому числі за ст. 130 КУпАП.
На відеозаписі події правопорушення з відеотехніки службового транспортного засобу зафіксовано, як транспортний засіб «ВАЗ 2101» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням притягуваного ОСОБА_1 рухався, після чого був зупинений поліцейськими.
Крім того, на відеозаписі події правопорушення з відеотехніки на форменому одязі поліцейського зафіксовано, як працівник поліції пропонував притягуваному ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці поліцейським за допомогою технічних засобів або лікарем в медичному закладі, однак притягуваний ОСОБА_1 відмовився від цього.
Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі - Інструкція).
Зі змісту ч. 1 ст. 266 КУпАП, оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння підлягають особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2 Розділу І «Загальні положенні» Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У п. 3 Розділу І «Загальні положення» Інструкції визначені ознаки алкогольного сп'яніння, які дають підстави поліцейському вважати, що особа перебуває у стані сп'яніння, серед яких визначено: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя, які були виявлені поліцейським у притягуваного ОСОБА_1 , а тому були підставою для проведення його огляду.
Відповідно до п. 2.5. ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Однак, з сукупності усіх досліджених судом доказів випливає, що ОСОБА_1 в порушення вимог вказаного п. 2.5 ПДР на вимогу поліцейських пройти у встановленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння відмовився.
Та обставина, що ОСОБА_1 допустив вказане порушення повторно протягом року, підтверджується копією постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.12.2021, що набрала законної сили 11.01.2022, якою ОСОБА_1 було визнано винним та на нього було накладено адміністративне стягнення за вчинення 15.12.2021 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також довідкою старшого інспектора з особливих доручень ВОНС в м. Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП.
Таким чином, аналіз сукупності усіх досліджених у суді доказів дозволяє суду дійти висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП, та про доведеність винності ОСОБА_1 в його вчиненні.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу притягуваного, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення вказує на те, що він вчинив грубе порушення порядку користуванням правом керування транспортного засобу, що відповідно до ч. 2 ст. 30 КУпАП є однією з підстав для накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Обставин, які відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суд не вбачає.
Відповідно до даних довідки старшого інспектора з особливих доручень ВОНС в м.Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_3 від 17.05.2007.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до уваги особу ОСОБА_1 , а також безальтернативну санкцію ч. 2 ст. 130 КУпАП, суд дійшов висновку, що застосування більш м'яких адміністративних заходів, передбачених санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП, ніж адміністративний арешт буде недостатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень, а тому на нього необхідно накласти адміністративне стягнення саме у вигляді адміністративного арешту. Також на ОСОБА_1 підлягає накладенню додаткове обов'язкове адміністративне стягнення у виді позбавленням права керувати транспортними засобами, але суд не вбачає підстав застосовувати інше додаткове стягнення, яке не є обов'язковим, у виді оплатного вилучення транспортного засобу.
При вирішенні питання про строк додаткового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами суд враховує положення ч. 3 ст. 30 КУпАП, згідно яким, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Тому, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 , згідно постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.12.2021 будучи позбавленим права керування транспортним засобом на строк один рік, до закінчення строку дії вказаного стягнення вчинив нове адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, за яке судом також застосовується стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, в силу наведеної ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП слід приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Згідно ч. 2 ст. 317-1 КУпАП, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Тому, з урахуванням того, що постанова Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.12.2021 набрала законної сили 11.01.2022, то станом на день винесення цієї постанови невідбута ОСОБА_1 частина стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за попередньою вказаною постановою складає два місяці та сімнадцять днів, які в силу ч. 3 ст. 30 КУпАП підлягають приєднанню.
Враховуючи, що санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП встановлений безальтернативний строк стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами тривалістю три роки, а також те, що невідбута ОСОБА_1 частина такого ж стягнення складає два місяці та сімнадцять днів, то йому в силу ч. 3 ст. 30 КУпАП слід визначити загальний строк стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами тривалістю три роки два місяці та сімнадцять днів.
В силу ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 має бути стягнутий судовий збір в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022, що складає 496,20 грн.
Керуючись ст. ст. 283 - 285 КУпАП, суд -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП з урахуванням положень ч. 3 ст. 30 КУпАП у вигляді адміністративного арешту на строк десять діб з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки два місяці та сімнадцять днів, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 496,20 грн (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок).
Виконання постанови в частині накладення адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту покласти на Ізмаїльський РВП ГУНП в Одеській області.
Строк адміністративного арешту ОСОБА_1 обчислювати з моменту його затримання.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Ізмаїльського міськрайонного суду І.І. Яковенко