Провадження № 2/742/274/22
Єдиний унікальний № 742/4383/21
24 жовтня 2022 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Циганка М.О., за участю секретаря судових засідань Харченко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні коридором загального користування,
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Матвієнко В.М. звернувся до суду з позовомдо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та просить зобов'язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні коридором загального користування для квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , шляхом безперешкодного доступу до дверей коридору загального користування та вивільнення його від речей та меблів.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона є співвласником квартири АДРЕСА_3 , а відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_2 , а коридор у вказаному будинку є коридором загального користування. Втім відповідачі, шляхом відбиття вхідної ручки до коридору, унеможливили доступ позивача до нього, який було переобладнано майже під житлову кімнату та розмістивши там особисті речі, а оскільки добровільно надати доступ до коридору відповідачі відмовляються, у зв'язку з чим і подано даний позов.
У судове засідання позивачка та її представник не з'явилися, але представником подано до суду заяву про підтримання позовних вимог в повному обсязі та просили судове засідання провести без участі сторони позивача.
Відповідачі та їх представник в судове засідання не з'явилися, але відповідачами подано до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, заперечують щодо задоволення позовних вимог та просять відмовити у їх задоволенні.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Суд встановив, що позивач дійсно є співвласником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 26.04.2002 року виданого Прилуцькою дистанцією колії згідноз розпорядженням(наказом) від 01.03.2001 року №192, а відповідачам на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 21.12.2021 року виданого Прилуцькою міською радою згідно з розпорядженням від 30.11.2021 року №251.
Також встановив, що відповідно до копії виписки з протоколу спільного засідання адміністрації та профсоюзного комітету Прилуцької дистанції колії від 13.12.2001 року вбачається, що було вирішено, що коридор загального користування(розподілений при отриманні квартир по АДРЕСА_4 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ) перерозподілу не підлягає(а.с.10).
Відповідно до повідомлення Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області на звернення ОСОБА_5 вбачається, що працівниками поліції було проведено відповідну перевірку, під час якої встановлено, що маючи частину спільного коридору зі своєю сусідкою ОСОБА_2 , остання використовує без дозволу частину коридору, та не дає доступу до нього, використовує його для зберігання особистих речей та предметів вжитку, у зв'язку з чим позивачу рекомендовано звернутися до суду для вирішення спірного питання(а.с.47).
Згідно акту №1417 обстеження матеріально-побутових умов проживання від 20.09.2022 року, комісією у складі голови комітету самоорганізації населення №3 мікрорайону Рокитний Чумаченко А.Л. та голови вуличного комітету №8 мікрорайону РОкитний Артеменко Н.М. провели акт обстеження житлово-побутови умов проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_5 , та було встановлено, що під час обстеження з виходом на місце ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_6 , не впустила комісію у приміщення(коридор загального користування) для обстеження умов проживання ОСОБА_1 (а.с.48).
З встановленого вбачається, що спірні правовідносини є цивільними і врегульовані ст.ст. 16, 319, 322, 355, 391 ЦК України.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ратифікованою Законом від 17.07.1997 № 475/97-ВР, зокрема статтею 1 Першого протоколу до неї (1952 року) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено і в статті 41 Конституції України, в якій гарантовано право кожному володіти, користуватись та розпоряджатись своєю приватною власністю, набутою у порядку, визначеному законом.
У відповідності до ст.ст. 319,322 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно до ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Згідно ч.1 ст.355 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Згідно ч.1ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Аналіз даних норм цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Дана правова позиція, висловлена Верховним Судом України в постанові від 27 травня 2015 року у справі № 6-92цс15 та постанові Верховного Суду від 12 вересня 2018 року в справі № 727/11132/14-ц.
В пункті 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено, що відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
З встановлених обставин та положень закону вбачається, що сторони є рівними у користуванні спільними приміщеннями і їх використання має відбуватися за спільною згодою власників. Відповідачі порушують права позивачки своїми діями, які полягають у зайнятті спільного приміщення - коридору загального користування, що також підтверджено фотознімками з речами та меблями, які належать відповідачам(а.с.12-13), чим порушують права позивачки, як власника, яка фактично обмежена у можливості користуватися зазначеним приміщенням нарівні з відповідачами, у зв'язку з цим і на підставі зазначених положень закону позивачка має право на усунення таких порушень з боку відповідачів.
Таким чином слід усунути перешкоди позивачці, а саме зобов'язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні коридором загального користування для квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , шляхом безперешкодного доступу до дверей коридору загального користування, вивільнивши його від особистих речей та меблів, у зв'язку з чим заявлений позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів слід стягнути судовий збір по справі.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 264 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні коридором загального користування - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є співвласниками та проживають в квартирі АДРЕСА_2 усунути перешкоди у користуванні коридором загального користування для квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , шляхом безперешкодного доступу до дверей коридору загального користування, вивільнивши його від особистих речей та меблів.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відшкодування судових витрат у розмірі 908 грн. 00 коп., по 302,66грн. з кожного на користьОСОБА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Максим ЦИГАНКО