Справа № 675/2820/19
Провадження № 2/675/51/2022
24 жовтня 2022 року Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої - судді Янішевської О. С., секретаря судового засідання Беліци М. О.,
з участю позивача прокурора Шудри Ю. В.,
представника відповідача ТОВ Компанія «Укрелітагро» адвоката Лозюка С. Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі у підготовчому провадженні позовну заяву заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Укрелітагро», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Ізяславська міська рада Хмельницької області про визнання недійсним наказу, витребування земельної ділянки, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію прав на земельну ділянку, скасування у поземельній книзі запису про державну реєстрацію земельної ділянки та поновлення запису у поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки,
Заступник керівника Шепетівської місцевої прокуратури 28 грудня 2019 року звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Укрелітагро» про визнання недійсним наказу, витребування земельної ділянки, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію прав на земельну ділянку, скасування у поземельній книзі запису про державну реєстрацію земельної ділянки та поновлення запису у поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 грудня 2019 року головуючим у справі визначений суддя Король О. В.
На підставі розпорядження керівника апарату Ізяславського районного суду Хмельницької області № 36 від 29 вересня 2021 року «Щодо призначення повторного автоматичного розподілу судових справ» у зв'язку із закінченням строку повноважень судді Короля О. В. відповідно до п. п. 19, 20 розділу 8 «Положення про автоматизовану систему документообігу суду» призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 675/2820/19.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 вересня 2021 року головуючою у справі визначена суддя Янішевська О. С.
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької областівід 29 вересня 2021 року було відкрите провадження у справі за правилами загального провадження та призначене підготовче судове засідання.
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької областівід 01 вересня 2022 року прийнята до розгляду заява виконувача обов'язків керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Укрелітагро» про зміну предмету позову, яка надійшла до Ізяславського районного суду Хмельницької області 25 серпня 2021 року, залучено до участі у справі Ізяславську міську раду Хмельницької області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
Підготовче провадження не закрите.
20 липня 2022 року до суду надійшло письмове клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Укрелітагро» Лозюка С. Ф. про зупинення провадження у справі до прийняття судових рішень Великою Палатою Верховного Суду у справах № 483/448/20 та № 488/2807/17.
У судовому засіданніпредставник відповідача ТОВ Компанія «Укрелітагро» адвокат Лозюк С. Ф.вказане клопотання підтримав, вважає рішення у справах № 483/448/20 та № 488/2807/17 є такими, що безпосередньо впливають на обставини розглядуваної справи.
Позивач прокурор Шудра Ю. В. у судовому засіданні проти задоволення заявленого клопотання заперечувала, вважає його безпідставним.
Вислухавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно вимог п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Судом встановлено, що ухвалою у справі № 483/448/20 Велика Палата Верховного Суду від 30 грудня 2021 року вказана справа прийнята до розгляду через різне тлумачення повноважень прокурора щодо можливості самостійного звернення до суду для захисту інтересів локальних інтересів держави щодо земельних ділянок, які перебували у комунальній власності територіальної громади сіл та вказана територіальна громада була стороною правочину, який оспорюється.
Судом встановлено, що ухвалою у справі № 488/2807/17 Велика Палата Верховного Суду від 17 червня 2020 року вказана справа прийнята до розгляду через те, що вирішення питання додержання принципу пропорційності втручання у право мирного володіння майном особи за рішенням про витребування земельної ділянки у придатному для використання стані шляхом знесення розташованого на ній об'єкта нерухомості (житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами), можливості або неможливості такого втручання за певних обставин справи, порядку такого знесення та відновлення попереднього стану земельної ділянки (зокрема, за чий рахунок), а також визначення ефективних компенсаційних механізмів відшкодування збитків добросовісного набувача від таких заходів (зокрема, в частині компенсації вартості забудови земельної ділянки) становить виключну правову проблему.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 жовтня 2021 року у справа № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) зазначила, що для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення. Велика Палата Верхового Суду звертає увагу на те, що слово «подібний» в українській мові має такі значення: такий, який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось; такий самий; такий, як той (про якого йде мова). Тому термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов'язки цих суб'єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. На те, що зміст спірних правовідносин визначальний для їхнього порівняння на предмет подібності вказує, зокрема, частина дев'ята статті 10 ЦПК України щодо можливості застосування аналогії закону, якщо правовідносини подібні саме за змістом. Суб'єктний і об'єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об'єкт. Якщо норма права не передбачає, що її дія поширюється лише на обмежене коло осіб (наприклад, лише на фізичних або на юридичних осіб чи на конкретну групу тих або інших), немає сенсу застосовувати суб'єктний критерій для встановлення подібності правовідносин у різних справах. Так само не завжди для встановлення подібності правовідносин має значення й об'єктний критерій. Подібність спірних правовідносин, виявлена одночасно за трьома критеріями, означатиме тотожність цих відносин (однакового виду суб'єкти, однаковий вид об'єкта й однакові права та обов'язки щодо нього). Але процесуальний закон не вимагає встановлювати тотожність. Самі по собі предмети позовів і сторони справ можуть не допомогти встановити подібність правовідносин ні за змістовим, ні за суб'єктним, ні за об'єктним критеріями. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об'єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 70)). Наприклад, з неналежним відповідачем спору немає, але стороною справи він є. А позивач може помилятися з приводу участі у спірних правовідносинах, проте його процесуальний статус як позивача від цього не залежить. Тому порівняння сторін справи не обов'язково дозволить оцінити подібність правовідносин за суб'єктами спірних правовідносин. Отже, у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов'язаних із правами й обов'язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб'єктів (видової належності сторін спору) й об'єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
Ураховуючи наведені висновки щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини», задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин) Велика Палата Верховного Суду вважає за потрібне конкретизувати. Висновок про те, що така подібність означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу правовідносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин) (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16 (пункт 32), від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/17 (пункт 38), від 11 квітня 2018 року у справі № 910/12294/16 (пункт 16), від 16 травня 2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40), у постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 910/8956/15, від 6 вересня 2017 року у справі № 910/3040/16, від 13 вересня 2017 року у справі № 923/682/16 тощо). Висновок про те, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, за змістом яких тотожними, аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 373/1281/16-ц, від 16 травня 2018 року у справі № 760/21151/15-ц, від 29 травня 2018 року у справах № 305/1180/15-ц і № 369/238/15-ц (реєстровий номер 74842779), від 6 червня 2018 року у справах № 308/6914/16-ц, № 569/1651/16-ц та № 372/1387/13-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 648/2419/13-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11, від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц тощо).
Конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Виходячи з викладеного, проаналізувавши справи № 483/448/20 та № 488/2807/17 та позовні вимоги даної справи, суд приходить до висновку про відсутність подібності правовідносин у вказаних справах.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підстави для зупинення провадження у даній справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 252, 253, 278, 353 ЦПК України,
У задоволенні клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Укрелітагро» адвоката Лозюка Сергія Федоровича про зупинення провадження у справі до прийняття судових рішень Великою Палатою Верховного Суду у справах № 483/448/20 та № 488/2807/17 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. С. Янішевська