Справа №760/6018/19 1-кп/760/576/22
18 жовтня 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
перекладача ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві питання доцільності продовження тримання під вартою ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України,
у кримінальному провадженні №12018100090013724 від 03.12.2018, -
В провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження №12018100090013724 від 03.12.2018 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 01.09.2022 року обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 було продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 30.10.2022 року включно, одночасно визначено розмір застави у сумі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, визначено обов'язки, покладені на обвинувачених у разі внесення застави.
13.09.2022 року щодо обвинуваченого ОСОБА_8 було внесено заставу у вищевказаному розмірі і він був звільнений з-під варти.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Прокурор Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 просила продовжити строк тримання під вартою, зазначивши, зокрема, що обвинувачений ОСОБА_7 вчинив тяжкі та особливо тяжкі злочини, передбачені ст.177 КПК України ризики продовжують існувати, обвинувачений вину не визнає, є громадянином Туркменістану, на території України міцних соціальних зв'язків не має.
Захисником ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 було подано клопотання про зміну запобіжного заходу, в якому, серед іншого, зазначено, що вказані прокурором ризики не доведені, обвинувачений має міцні соціальні зв'язки в України, зокрема -родину в м.Києві. У зв'язку з цим захисник ОСОБА_9 клопотав про зміну щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу на домашній арешт або зменшення щодо обвинуваченого застави до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки чинний розмір застави обвинувачений та його близькі не в стані сплатити.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію свого захисника.
Суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, дослідивши матеріали справи №760/6018/19, дійшов наступного висновку.
Як передбачено ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Суд враховує, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжких і особливо тяжкого злочину, санкцією ч.3 ст.187 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна, під час судового розгляду обвинувачений свою вину у вчиненому не визнає.
Суд також ураховує, що відповідно до ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Виходячи з практики ЄСПЛ, серед іншого, потрібно враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, статки, зв'язки з державою, в якій його переслідували в межах закону, та його міжнародні контакти (зокрема, рішення в справі «В. проти Швейцарії», «Пунцельт проти Чехії»). У зв'язку з цим суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що обвинувачений ОСОБА_7 є громадянином Туркменістану та має міцні соціальні зв'язки саме на території цієї держави. В Україні обвинувачений не має місця реєстрації, в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості, які б свідчили, що обвинувачений до затримання мав постійне джерело доходу.
Крім того, на думку суду, продовження до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, в даному випадку, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Так, згідно з положенням ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально - суспільних прав та інтересів.
Враховуючи вищенаведене, судом на даний час не встановлено підстав для зміни щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу виді тримання під вартою на інший, більш м'який запобіжний захід. На переконання суду, незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може негативно вплинути на хід судового розгляду кримінального провадження, а тому вважає обґрунтованим продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою.
Суд також доходить висновку, що на даному етапі судового розгляду вказаного кримінального провадження зменшення щодо обвинуваченого ОСОБА_7 застави до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не є належним забезпеченням виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановлених судом ризиків.
Крім того, суд ураховує, що з урахуванням практики ЄСПЛ, Узагальнення ВССУ практики застосування судами загальної юрисдикції першої та апеляційної інстанцій при здійсненні судочинства у кримінальних справах статей 3, 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, попередньою ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 01.09.2022 року заставу як альтернативний запобіжний захід вже було зменшено та визначено її в розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб для кожного з обвинувачених.
На підставі вищевикладеного та керуючись стст.42, 176 -178, 182, 183, 331 КПК України, суд, -
Продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою до 16.12.2022 року включно.
Одночасно визначити розмір застави у сумі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі становить 297 720 (двісті дев'яносто сім тисяч сімсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду;
-не відлучатися із м.Києва без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за наявності таких документів).
Строк дії вищевказаних обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 , визначити два місяці з дня внесення застави в розмірі, зазначеному в цій ухвалі.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3