Справа № 163/1585/22
Провадження № 1-кп/163/180/22
25 жовтня 2022 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області кримінальне провадження № 12022035560000250 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Бережці Любомльського району Волинської області, що проживає по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, середньої-спеціальної освіти, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він в кінці серпня 2022 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , маючи злочинний умисел, направлений на пособництво у підробленні посвідчення водія, звернувся до невстановленої досудовим розслідуванням особи, написавши повідомлення особі за невстановленим акаунтом у соціальній мережі «Instagram», з якою заздалегідь домовився про виготовлення на своє ім'я посвідчення за обумовленою ціною 7000 гривень. Таким чином, ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб, вчинив пособництво у підробленні посвідчення водія, яке видається та посвідчується установою, і яке надає право, шляхом надання своїх особистих даних, копії паспорта серії НОМЕР_1 , особистої фотокартки та фотографії особистого підпису, для внесення відомостей у підроблене посвідчення водія.
На виконання вищевказаної домовленості, на початку вересня 2022 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, невстановлена особа діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , в місті Вінниця, за невстановленою адресою, за допомогою знако-друкуючого пристрою термосублімаційним способом друку на пластиковому бланку, який не відповідає вимогам, які пред'являються до вимог бланків, що перебувають в офіційному обігу на території України, виготовила підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 категорії «В», видане на ім'я ОСОБА_4 НОМЕР_3 та в подальшому автобусом сполученням Вінниця-Республіка Польща передала в конверті вищевказане підроблене посвідчення, яке ОСОБА_4 отримав на початку вересня, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, близько 20:00 години у водія автобуса в селі Старовойтове Ковельського району Волинської області з метою його подальшого використання.
Крім того, ОСОБА_4 10 вересня 2022 року о 20 годині 35 хвилини на автодорозі сполученням с.Вишнів - с.Коцюри, поблизу с.Вишнів Ковельського району Волинської області, керуючи автомобілем марки «ЗАЗ-DAEWOO», номерний знак НОМЕР_4 , усвідомлюючи свої протиправні дії, надав інспектору СРПП відділення поліції №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУ НП у Волинській області для перевірки завідомо підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 категорії В, видане на його ім'я, яке не відповідає встановленому зразку бланку посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України, так як виготовлене не у відповідності до вимог, які пред'являються до даного виду об'єктів, тобто використав завідомо підроблений офіційний документ.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в пособництві, тобто наданні засобів вчинення кримінального правопорушення іншими співучасниками, у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою використання його пособником, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
У суд обвинувальний акт надійшов з угодою про визнання винуватості.
Згідно із цією угодою ОСОБА_4 повністю визнає вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень за фактичними обставинами і погоджується з кваліфікацією його дій.
В угоді сторони підтверджують, що ознайомлені з наслідками її укладення та невиконання.
Сторони уклали угоду на умовах визнання сукупності пом'якшуючих обставин (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину) такими обставинами, що істотно знижують тяжкість вчиненого злочину.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання: за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень; за ч.5 ст.27 ч.3 ст.358 КК України у виді 2 років обмеження волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим узгоджено остаточне покарання ОСОБА_4 у виді 2 років обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України.
В угоді сторони підтверджують, що ознайомлені з наслідками її укладення та невиконання.
Під час розгляду питання про затвердження угоди, суд дійшов таких висновків.
За інкримінованим обвинуваченням ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні визнав себе винуватим повністю.
Згідно з п.1 ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, віднесені до категорії проступку - за ч.4 ст.358 КК України, та нетяжкого злочину - за ч.5 ст.27 ч.3 ст.358 КК України, внаслідок яких шкода завдана лише суспільним інтересам. Згідно положень статей 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості за викладених вище обставин може бути укладена.
Зміст угоди відповідає положенням обвинувального акта та вимогам ст.472 КПК України, а обвинувачення, з яким погоджується ОСОБА_4 , є обґрунтованим і свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, яке не суперечить інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб.
Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкціям ч.4 ст.358, ч.5 ст.27 ч.3 ст.358 КК України.
При узгодженні покарання, сторонами враховано обставини, згідно ст.ст.66, 67 КК України, ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень.
Суд встановив, що обвинувачений цілком розуміє положення ч.4 ст. 474 КПК України, в тому числі, щодо права на судовий розгляд та щодо обмежень у правах, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди відповідно до ст.476 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Про це заявили в судовому засіданні обвинувачений та його захисник, а також свідчать вивчені судом матеріали кримінального провадження. Скарги стороною захисту під час досудового розслідування не подавались.
Отже, суд встановив, що умови угоди відповідають положенням ст.472 КПК України, не суперечать іншим вимогам КПК України та КК України, зокрема, ст.65 КК України, а також інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.
В судовому засіданні прокурор вважав за необхідне затвердити угоду.
Обвинувачений та його захисник просили затвердити угоду і погодились на призначення узгодженого покарання.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди.
Судові витрати згідно із ст.124 КПК України слід покласти на обвинуваченого.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, клопотання про обрання такого заходу сторонами не заявлено.
Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 474, 475, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
Угоду про визнання винуватості від 23.09.2022 у кримінальному провадженні № 12022035560000250 від 11.09.2022, укладену прокурором Любомльського відділу Ковельської окружної прокуратури та обвинуваченим ОСОБА_4 , затвердити.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, і призначити йому покарання:
-за ч.5 ст.27 ч.3 ст.358 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;
-за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_4 визначити у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає такі обов'язки: періодично з'являтиметься для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомлятиме уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави 1321 (одну тисячу триста двадцять одну) гривню 46 копійок судових витрат на проведення судово-технічної експертизи.
Речові докази: посвідчення водія серії НОМЕР_2 категорії «В», видане на ім'я ОСОБА_4 , ТСЦ 0541, - залишити в матеріалах кримінального провадження №12022035560000250.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий:суддя ОСОБА_1