м. Вінниця
24 жовтня 2022 р. Справа № 120/19173/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
23.12.2022 у Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач). У позовній заяві позивач просить:
- стягнути з відповідача заборгованість за виплачене на момент розірвання контракту через систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем грошове забезпечення в сумі 709,38 грн;
- стягнути з відповідача заборгованість за отримане речове майно, що не виносило встановлені терміни в сумі 21130,31 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 263 від 26.11.2021 на підставі наказу командувача Національної гвардії України від 01.11.2021 № 206 о/с з ОСОБА_1 розірвано контракт про проходження військової служби у Національній гвардії України у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту.
На день виключення відповідача зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , а саме 26.11.2021, за відповідачем рахується заборгованість в загальній сумі 21839,69 грн., з яких 21130,31 грн - за утримання вартості речового майна, що не виносило встановлені терміни та 709,38 грн - за виплачене на момент звільнення грошове забезпечення.
У зв'язку з тим, що відповідач самостійно не сплачує заборгованість, позивач звернувся до суду з позовом про її стягнення.
Згідно ч. 3 ст. 171 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
28.12.2021 судом направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи, щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання фізичної особи ОСОБА_1 .
11.01.2022 надійшла відповідь, згідно якої ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 14.01.2022 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Крім, того відповідачеві встановлено 15 - ти денний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали про відкриття провадження від 14.01.2022 надіслано відповідачу на адресу, яка зазначена у відповіді на запит, а саме: АДРЕСА_1 .
Однак, 02.03.2022 до суду повернулося повідомлення, яке надсилалося відповідачу із зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання".
У зв'язку із поверненням до суду поштового відправлення, яке не вручено відповідачу та з метою вжиття додаткових заходів для своєчасного та належного інформування ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі, повідомлення відповідача здійснювалося через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України від 26.09.2022.
Проте, відповідач відзив на позовну заяву не подав та не повідомив про причини його неподання.
Ухвалою від 30.03.2022 провадження у справі зупинено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України.
Ухвалою від 21.10.2022 провадження у справі поновлено.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові аргументи, викладені у позовній заяві, суд встановив наступне.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 26.11.2020 № 265 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення на посаду командира 3-го патрульного взводу 2-ї патрульної роти патрульного батальйону (з охорони громадського порядку та охорони спеціальних складів).
У подальшому, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 26.11.2021 № 263 ОСОБА_1 , звільненого наказом командувача Національної гвардії України від 01.11.2021 № 206 о/с у запас за підпунктом "ж" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (через систематичне невиконання умов контракту), виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 26.11.2021.
Згідно довідок - розрахунків від 26.11.2021 № 27, № 28 та № 279 за відповідачем рахується заборгованість за утримання вартості речового майна, що не виносило встановлені терміни в сумі 21130,31 грн.
Згідно розрахункової відомості № 14/11 на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям за відповідачем рахується заборгованість за виплачене на момент звільнення грошове забезпечення в сумі 709,38 грн.
Зважаючи на невідшкодування відповідачем у добровільному порядку вказаної заборгованості в сумі 21839,69 грн., позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Статтею 1 Закону України від 13.03.2014 № 876-VII "Про Національну гвардію України" (далі - Закон № 876-VII) визначено, що Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
За приписами частини другої статті 5 Закону № 876-VII організаційно Національна гвардія України складається з органів військового управління (головного органу військового управління Національної гвардії України та органів військового управління оперативно-територіальних об'єднань Національної гвардії України), з'єднань, військових частин (підрозділів), вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров'я та установ.
Згідно зі статтею 22 Закону № 876-VII фінансування діяльності Національної гвардії України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, не заборонених законом.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей врегульовані Законом України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 2011-ХІІ дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей.
Абзацами 1-2 частини першої статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Завдання, організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров'я та установах Національної гвардії України (далі - військові частини), курсантів, військовозобов'язаних, призваних на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори, резервістів, військовослужбовців, призваних під час мобілізації, на особливий період (далі - військовослужбовці) та працівників визначаються Інструкцією з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 за № 475 (далі - Інструкція № 475).
Відповідно до абз. 1 пункту 18 Розділу ІІІ Інструкції № 475 у разі звільнення військовослужбовців за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, засудженням особи до позбавлення волі або обмеження волі за вироком суду, що набрав законної сили, а також у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, вартість виданих їм предметів речового майна, які отримані під час проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України та строки експлуатації (носіння) яких не закінчилися, утримується з урахуванням строку перебування їх у носінні на підставі довідки-розрахунку на утримання вартості речового майна.
Під час розгляду справи встановлено, що вартість виданих відповідачу ОСОБА_1 предметів речового забезпечення складає 21130,31 грн та підтверджується довідками-розрахунками від 26.11.2021 № 27, № 28 та № 279.
Відтак суд доходить висновку про наявність у відповідача боргу перед Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України з відшкодування залишкової вартості речового забезпечення в розмірі 21130,31 грн.
Щодо заборгованості за виплачене на момент звільнення грошове забезпечення в сумі 709,38 грн, то суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 № 200 (далі - Інструкція № 200) визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), які обіймають посади в Головному управлінні Національної гвардії України, територіальних управліннях, з'єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров'я та установах Національної гвардії України (далі - військові частини).
Відповідно до п. 4 розділу IV Інструкції, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, виплачуються залежно від обійманих ними посад і тарифних розрядів, передбачених штатом військової частини.
Відповідно до п. 12 розділу І зазначеної Інструкції, виплата грошового забезпечення військовослужбовцям за поточний місяць здійснюється щомісяця до 20 числа. У ці терміни проводяться виплати грошового забезпечення за перерахунками у зв'язку з присвоєнням (позбавленням) військового звання, призначенням на інші посади, змінами розмірів процентної надбавки за вислугу років тощо.
Відповідно до Інструкції, військовослужбовці, що проходять військову службу за контрактом, дія якого достроково припиняється у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту, виплачені на перед одноразова грошова допомога після укладення контракту, інші види грошового забезпечення підлягають утриманню.
Відповідно до п. З розділу XXI Інструкції, грошова допомога підлягає стягненню з військовослужбовців, визначених у п. 1 цього розділу, у сумі обчисленій у повних календарних місяцях пропорційно часу, який залишився до закінчення дії контракту, у разі дострокового припинення першого контракту та звільнення з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
Оскільки з відповідачем розірвано контракт за підпунктом "ж" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (через систематичне невиконання умов контракту), тому виплачене грошове забезпечення відповідачу у сумі 709,38 грн підлягає утриманню.
На час розгляду судом справи вказана заборгованість добровільно не сплачена, доказів на спростування цієї обставини суду не надано.
З огляду на викладене та беручи до уваги те, що заявлені до стягнення суми вартості речового майна в розмірі 21130,31 грн та виплаченого на момент звільнення грошового забезпечення в сумі 709,38 грн відповідач ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України не відшкодував, а наявність існуючої заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат на сплату судового збору, то в даному випадку суд враховує положення ч. 2 ст. 139 КАС України, відповідно до яких при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позов задоволено на користь суб'єкта владних повноважень, то за відсутності документально підтверджених доказів щодо понесених суб'єктом владних повноважень судових витрат на залучення свідків та проведення експертиз, у силу статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України заборгованість за виплачене на момент розірвання контракту грошове забезпечення в сумі 709,38 грн (сімсот дев'ять гривень 38 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України заборгованість за отримане речове майно в сумі 21130,31 грн (двадцять одна тисяча сто тридцять гривень 31 копійка).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України - АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 08803572;
Відповідач: ОСОБА_1 - АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Суддя Богоніс Михайло Богданович