печерський районний суд міста києва
Справа № 757/35857/21-ц
01 вересня 2022 року Печерський районний суд м. Києва
суддя Батрин О.В.
секретар Габрись О.М.,
справа №757/35857/21-ц
сторони:
позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
відповідач: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
представник позивача Боката А.В.
представник відповідача ОСОБА_3.
У липні 2021 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (надалі - позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач, споживач) про стягнення заборгованості за спожиті послуги з центрального опалення та постачання гарячої води, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 є споживачем вказаних послуг, однак не виконує свої зобов'язання щодо оплати наданих її послуг, у зв'язку з чим станом на 01.05.2021 за нею наявна заборгованість по оплаті спожитих послуг, а саме;
- до 01.05.2018 заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 27 771 грн. 37 коп. та заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 19 452 грн. 56 коп.;
- з 01.05.2018 заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 34 378 грн. 33 коп. та заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 23 197 грн. 98 коп.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на його користь витрати, пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33 грн., а також відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір.
Ухвалою суду від 22 липня 2021 року у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін (а.с. 54).
Повідомленням суду від 23 липня 2021 року учасників справи повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, яким одночасно сторонам роз'яснено їх процесуальні права на подачу відповідних заяв по суті справи у встановлені строки (а.с. 55).
Засвідчена належним чином копія ухвали про відкриття провадження у справі від 22 липня 2021 року та копія позовної заяви з додатками надсилалася судом на адресу відповідача. Згідно з відмітками поштових відділень судова повістка повернулась на адресу суду з відміткою на конверті «за закінченням терміну зберігання», що у розумінні ч. 1 ст. 131 ЦПК України судова повістка на ім'я відповідача ОСОБА_1 вважається доставленою.
4 жовтня 2021 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, заява про застосування строків позовної давності, клопотання про витребування доказів та відзив на позовну заяву, відповідного до якого, повідомляє про визнання позову в частині стягнення коштів за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.05.2018. Проте, заперечує проти задоволення позову в частині стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги до 01.05.2018 та просить застосувати строки позовної давності, оскільки, вказана заборгованість є борговим зобов'язанням перед попереднім кредитором і позивачем, не надано жодного доказу, який підтверджує заборгованість відповідача перед позивачем. Разом з цим, зазначає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла у відповідача перед ПАТ «Київенерго» до 01.05.2018 підлягають задоволенню виключно в частині стягнення заборгованості, яка виникла з 12.03.2017 по 01.05.2018, на підставах, передбачених пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, строки, визначені статтею 257 ЦК України (строк позовної давності), продовжуються на строк дії такого карантину. А вимоги про стягнення заборгованості, яка виникла до 12.03.2020 задоволенню не підлягає (а.с. 62-77).
Ухвалою суду від 7 жовтня 2021 року клопотання представника відповідача - ОСОБА_3 задоволено та призначено судове засідання для надання сторонами пояснень по справі на 7 грудня 2021 року на 11:00 год. (а.с. 80).
2 грудня 2021 року від представника позивача Бокатої А.В. надійшла відповідь на відзив з додатками, в якій просить позовні вимоги задовольнити та зазначає, що строк позовної давності щодо стягнення заборгованості з оплати спожитих послуг з централізованого опалення закінчується 11.10.2021, а тому позивачем не пропущено встановлених строків звернення до суду. Разом з цим, зазначає, що відповідно до Додатку № 1 та Додатку № 2 до договору цесії позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого опалення в розмірі 27 771 грн. 37 коп. та централізованого постачання гарячої води у розмірі 19 452 грн. 56 коп. до ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, повідомляє, що відповідач від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався) та з претензією в передбаченому законодавством порядку на адресу позивача про їх не отримання, не звертався, а тому зобов'язаний оплатити спожиті послуги централізованого опалення та постачання гарячої води (а.с. 83-113).
31 травня 2022 року від представника позивача Бокатої А.В. надійшла ідентична відповідь на заперечення (а.с. 129 -137).
2 червня 2022 року від представника відповідача ОСОБА_3 надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких просить поновити відповідачу строк на подання заперечень на відповідь на відзив. Щодо доводів позивача про перебіг строку позовної давності з 11.10.2018 - моменту підписання договору відступлення права вимоги між позивачем та ПАТ «Київенерго» заперечує, оскільки суперечать ст. 514 ЦК України та просить відмовити у задоволені позову в частині стягнення заборгованості до 01.05.2018 (а.с. 139).
1 вересня 2022 року від представника позивача Боката А.В. надійшла заява, відповідно до якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного рішення суду (а.с. 149).
Ухвалою суду від 1 вересня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача Лопатіна К.О. та представника відповідача ОСОБА_3 про витребування доказів.
Відповідач та її представник до судового засідання не з'явились з невідомих причин, хоча про час, день та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що стверджується даними про тримання смс-повідомлення. Тому, суд розглянув справу у відсутність сторін, оскільки у справі достатньо матеріалів про право та взаємовідносини сторін.
Відповідно до абз. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» (далі - Кредитор) та Комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - Новий Кредитор/Позивач) було укладено Договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії), за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед Кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 року з урахуванням оплат, що отримані Кредитором за період з 01.08.2018 до дати укладення цього договору. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов'язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у Додатку №1 та Додатку №2 до цього договору (а.с. 87-89).
Відповідно до Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до Договору цесії позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10-11).
Згідно п. 3.4.2 Договору Новий кредитор має право на отримання замість Кредитора від споживачів, визначених у Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до Договору цесії сплати заборгованостей, право вимоги до яких відступлене за цим договором.
Крім того, відповідно до п. 1.3 договору цесії Кредитор відступає, Новий кредитор/Позивач набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов'язань (неустойка, штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати пов'язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші (без виключень та обмежень), що нараховані Кредитором та/або виникли до дати укладення цього Договору у зв'язку з неналежним виконанням споживачем (споживачами) зобов'язань з оплати послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за договорами та споживачами, які зазначені у Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до Договору цесії.
Таким чином, позивач прийняв право вимоги до ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого гарячого водопостачання, а також прийняв право вимоги до відповідача будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов'язань у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань з оплати за спожиті послуги.
Надання послуг здійснювалось на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21.07.2005 №630, який був опублікований 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також в газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 №111 (4511).
Нарахування за спожиті відповідачем послуги здійснювалось на підставі постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 №1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Таким чином, з 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які постачало ПАТ «Київенерго» та на даний час постачає Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго».
Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та постачання гарячої води врегульовані Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630.
На виконання вимог Закону, КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 №34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, а отже може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.
Відповідно до пункту 20 Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому, такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Отже, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав та обов'язків сторін, на боржників покладено певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому відповідає право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплати грошей за надані послуги.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Ураховуючи те, що відповідач не в повному обсязі оплачує надані йому послуги з центрального опалення та постачання гарячої води, за нею станом на 1 травня 2021 року обраховується заборгованість, яка складається:
- до 01.05.2018 заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 27 771 грн. 37 коп. та заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 19 452 грн. 56 коп.;
- з 01.05.2018 заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 34 378 грн. 33 коп. та заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 23 197 грн. 98 коп. (а.с. 8-11).
Окрім того, з огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про сплату заборгованості у добровільному порядку, у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок щодо оплати отриманих послуг з теплопостачання та постачання гарячої води за розрахунком, наданим позивачем.
Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Також, постановою Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.03.2019 у справі № 908/1053/18 встановлено, що строк, у межах якого пред'являється позов як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу) ЦК визначено як позовна давність (стаття 256 ЦК).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК), перебіг якої, відповідно до частини першої статті 261 ЦК, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Отже, відлік позовної давності обчислюється з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», наведених у статті 261 ЦК, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо (правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-2469цс16).
Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
Так до позовної заяви позивачем додані копії витягу з Договору № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії), укладеного між первісним кредитором та позивачем 11 жовтня 2018 року (а.с. 10-11), і саме з цього часу, на думку позивача, повинен обраховуватись строк позовної давності.
Проте, відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тому, доводи позивача, що строк позовної давності повинен обраховуватись з часу укладення між позивачем та ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» договору про відступлення права вимоги № 602-18 було від 11.10.2018 суд відхиляє як безпідставні.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 на всій території України було установлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року № 392 дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 було продовжено з 22 травня 2020 року до 31 липня 2020 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 641 із змінами, внесеними згідно із Постановами Кабінету Міністрів № 760 від 26.08.2020 року, № 956 від 13.10.2020 року дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 та від 20 травня 2020 року № 392 продовжено з 1 серпня до 31 грудня 2020 року.
Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 року продовжено загальнонаціональний карантин в Україні до 30 червня 2021 року.
Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, строки, визначені статтею 257 ЦК України (строк позовної давності), продовжуються на строк дії такого карантину.
Таким чином, починаючи з 12 березня 2020 року і по сьогоднішній день на території України установлено і діє карантин з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби.
Тому, строк позовної давності є продовженим згідно з рішеннями Уряду та п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та її перебіг починається з 12 березня 2017 року.
До матеріалів позову позивачем надано лише довідки про наявну заборгованість відповідача за спожиті послуги з центрального опалення до 1 травня 2018 року на суму 27 771 грн. 37 коп. та за отримані послуги гарячої води до 1 травня 2018 року на суму 19 452 грн. 56 коп. (а.с. 10, 11), які є додатками до договору цесії № 602-18 від 11.10.2018 року.
Проте, будь-яких даних щодо того, за який період утворилась відповідна заборгованість відповідача перед позивач ПАТ «Київенерго» (КП «Київтеплоенерго» як правонаступником), чи здійснювалась її оплата частково та в який період суду не надано.
Тому, суд позбавлений можливості здійснити перерахунок заборгованості відповідача перед позивачем з центрального опалення та гарячої води за період в межах строків позовної давності - з 12 березня 2017 року до 1 травня 2018 року.
З урахуванням наведеного, та враховуючи положення ст. 12, 13 ЦПК України (принципи змагальності та диспозитивності), суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по оплаті спожитих послуг до 01.05.2018, а саме: заборгованості за послуги з централізованого опалення у розмірі 27 771 грн. 37 коп. та заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 19 452 грн. 56 коп. як недоведених.
Відомості про споживання теплової енергії, акт про готовність вузла комерційного обліку до роботи (а.с. 90-111) лише підтверджують встановлення лічильників теплової енергії в будинку АДРЕСА_2 , обслуговуючій організації КП УЖГ «Печерська брама» та споживання теплової енергії споживачами будинку.
Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення заборгованості з оплати спожитих послу з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2018 рок, а саме: заборгованості за послуги з централізованого опалення у розмірі 34 378 грн. 33 коп. та заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 23 197 грн. 98 коп.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 2 270 грн. покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні позову було сплачено 2 270 грн. при ціні позову 14 800 грн. 24 коп.
Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог на суму 57 576 грн. 31 коп. (34 378 грн. 33 коп. + 23 197 грн. 98 коп.), що становить 54,94% від ціни позову.
Тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 247 грн. 14 коп. (54,94% від 2 270 грн.).
Також суд дійшов висновку про розподіл судових витрат, пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, а саме судових витрат у розмірі 33 грн. (а.с.7), пов'язаних з отриманням доказів - інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно, на підставі ст. 133 ч. 3 п. 4, ст. 140, 141 ЦПК України. У зв'язку з чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 18 грн. 13 коп. (54,94% від 33 грн.)
Керуючись ст. 509, 526, 901, 903. ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті починаючи з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 34 378 грн. 33 коп. та за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 23 197 грн. 98 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір 2 розмірі 1 247 грн. 14 коп. та судові витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, у розмірі 18 грн. 13 коп.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання до Київського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»: 01001, м. Київ, площа І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421.
Відповідач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя О.В. Батрин