Справа № 369/10362/22
Провадження № 1-кс/369/1826/22
20.10.2022 м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київської області ОСОБА_6 погодженого з прокурором Київської Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_3 про застосування підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 18.10.2022 року №12022111380000715, за ознаками вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, -
Слідчий за погодженням з прокурором звернулась до слідчого судді з клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати своє фактичне місцем розташування ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 18 грудня 2022 року. Покласти на нього наступні обов'язки:
- не відлучатися із місця розташування ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, окрім як за вимогою слідчого, прокурора та суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого перебування;
- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у вказаному провадженні;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за межі території України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Обґрунтування клопотання
У провадженні СВ ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111380000715 від 18.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України
Досудовим розслідуванням встановлено, згідно витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) від 24.02.2022 № 39, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» та від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» було призначено до ІНФОРМАЦІЯ_2 солдата запасу ОСОБА_4 на посаду стрільця роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 соціальної підтримки та з 24.02.2022 зарахований в списки особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за вказаною вище посадою.
Під час проходження військової служби ОСОБА_4 повинен, окрім іншого, керуватися вимогами ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Так, 18.10.2022 близько 19 години громадянин ОСОБА_7 , 1978 р.н., знаходився на АДРЕСА_2 , біля нього зупинився автомобіль марки «Mercedes» з д.з. НОМЕР_1 , з якого вийшли ОСОБА_4 , 1968 р.н., у форменому одязі із розпізнавальними знаками на грудній клітині зліва - «Збройні сили України», з невстановленою досудовим розслідуванням особою у цивільному одязі. Після чого, ОСОБА_4 підійшов до потерпілого ОСОБА_7 та став вимагати пред'явити документи зазначивши, що той рухаючись на автомобілі марки «BMW X5» з д.з. НОМЕР_2 порушив правила дорожнього руху. Потерпілий ОСОБА_7 відмовився пред'являти документи ОСОБА_4 та витягнувши мобільний телефон з кишені брюк хотів зателефонувати до поліції.
В цей час, у ОСОБА_4 та невстановленої досудовим розслідуванням особи виник злочинний умисел направлений на відкрите заволодіння чужим майном. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном та обернення його на свою користьза попередньою змовою групою осіб, з невстановленою досудовим розслідуванням особою, з корисливих мотивів ОСОБА_4 підійшов до потерпілого ОСОБА_7 та ривком вихватив з рук останнього мобільний телефон - моделі «iPhone Х», ІМЕІ НОМЕР_3 , вартістю 20 100 грн. та передав його невстановленій досудовим розслідуванням особі.
Однак, не зважаючи на вимоги потерпілого ОСОБА_7 повернути мобільний телефон, ОСОБА_4 та невстановлена досудовим розслідуванням особа з метою досягнення свого злочинного умислу, спрямованого на відкрите викрадення чужого майна, утримуючи при собі мобільний телефон належний потерпілому ОСОБА_7 , з місця скоєння злочину зникли, чим спричинили останньому матеріальної шкоди на суму 20 100 грн.
Відомості за даним фактом 18.10.2022 слідчим СВ ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області внесено до ЄРДР з №12022111380000715 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
18.10.2022 в порядку ст. 208 КПК України був затриманий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
19.10.2022 повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, а саме: вчинення відкритого викрадення чужого майна (грабіж), за попередньою змовою групою осіб скоєний в умовах воєнного стану.
У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, українець, громадянин України, не одружений, раніше не судимий зі слів, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , стрілець роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , ВОС-100915А.
Підставами підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаного злочину є зібрані у кримінальному провадженні докази.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням злочину (кримінального правопорушення), тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.
В даному випадку ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, санкція яких у разі визнання його винним, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
У ході досудового розслідування задля об'єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Зокрема, ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що останній, усвідомлюючи невідворотність реального покарання, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності за злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).
Враховуючи вище зазначені обставини і тяжкість вчинених ним кримінального правопорушення, існує реальний ризик переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Щодо наявності ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні. Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи про фактичне місце проживання та потерпілого та свідків, може незаконно впливати на них, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань.
Крім того, на даний час в органу досудового розслідування є необхідність у проведенні ряду слідчих дій, встановити всіх осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення та осіб, які можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні, а тому існує реальний ризик того, що ОСОБА_4 перебуваючи на свободі, буде здійснювати вплив на останніх із метою надання неправдивих показань. Такими своїми діями підозрюваний перешкоджатиме кримінальному провадженню, що становить ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України.
У зв'язку із цим виникла необхідність у застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який ефективно забезпечить належну процесуальну поведінку останнього.
Так, перебування підозрюваного під дією саме такого запобіжного заходу забезпечить дотримання ним своїх процесуальних обов'язків в частині явки до органу досудового розслідування, прокурора, суду, та виконає превентивну роль щодо запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. В той же час вказаний запобіжний захід мінімально обмежить конституційні права підозрюваного, таким чином повністю забезпечить дотримання вимог чинного законодавства щодо співмірності та розумності застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Підставою застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину та наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України.
Сторони в судовому засіданні
Прокурор клопотання підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.
Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід, а саме особисте зобов'язання.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання. Просив застосувати підозрюваному більш м'який запобіжний захід, а саме особисте зобов'язання.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п.9 ч.2 ст.131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч.1 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч.1 ст.42 КПК України). Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.10.2022 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022111380000715 розпочате 18.10.2022 року.
ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Отже, у відповідності до вимог ст.42 КПК України ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:
-чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;
-чи наявні ризики кримінального провадження;
-чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам;
-індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.
За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
Щодо обґрунтованості підозри:
Згідно зі ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст.8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ, обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, а саме у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), за попередньою змовою групою осіб, скоєний в умовах воєнного стану.
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Для визначення причетності ОСОБА_4 до подій кримінальних правопорушень слідчим суддею досліджені відомості, надані сторонами, зокрема: протокол огляду місця події від 18.10.2022, протокол огляду місця події від 18.10.2022 з виявленням відкрито викраденого телефону та його вилучення, протокол допиту в якості потерпілого ОСОБА_7 , протокол допиту в якості свідка ОСОБА_8 , протокол проведення перегляду відеозапису з цифрового носія інформації від 19.10.2022, протокол затримання ОСОБА_4 в порядку 208 КПК України від 18.10.2022 та інші докази в своїй сукупності.
Зазначені відомості у сукупності дають підстави слідчому судді вважати, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинено, а надані слідчим до клопотання докази в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень. Отже, дотримані стандарти п.1 ч.3 ст.132 та ч.2 ст.177 КПК України щодо наявності обґрунтованої підозри.
Щодо ризиків кримінального провадження:
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:
-переховуватися від органів досудового розслідування та суду,
-незаконно впливати на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні,
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Заявлені ризики заслуговують на увагу з огляду на таке:
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , характеристики ОСОБА_4 , надані виконавчим комітетом Вишневої міської ради, у сукупності з іншими обставинами.
Так, відповідно до характеристики ОСОБА_4 , наданої виконавчим комітетом Вишневої міської ради від 20.10.2022 року № 35, підозрюваний ОСОБА_4 за спеціальністю є психологом, з 30.01.2012 року виконував обов'язки директора Комунального підприємства ''Спортивний клуб ''Вишневе”, а з 03.09.2013 року призначений на умовах контракту на посаду директора підприємства. З початку своєї діяльності на посаді керівника ОСОБА_4 активно працює над розвитком дитячого та юнацького спорту, підготовкою спортсменів різного напряму, реалізацією програм та заходів, спрямованих на розвиток фізичної культури та спорту. Найважливішим напрямком своєї діяльності, як керівника спортивного підприємства, ОСОБА_9 вбачає перш за все створення умов для розвитку особистості, спортивної та творчої самореалізації кожного мешканця Вишневої міської територіальної громади. З самого початку виконання своїх функціональних обов'язків, як керівник КП ''Спортивний клуб ''Вишневе”, ОСОБА_4 займав активну громадську позицію та працював на розбудову фізичної культури і спорту в м.Вишневе. За час роботи на займаній посаді ОСОБА_4 зарекомендував себе сумлінним, наполегливим, знаючим справу керівником. За місцем проживання характеризується з позитивної сторони. У побуті ввічливий, тактовний. Посадові функції виконує сумлінно, на високому професійному рівні.Керівництво діяльністю підприємства здійснює вміло та ефективно, легко справляється із завданнями, які потребують організаторських здібностей та ініціативи. ОСОБА_9 мислить нешаблонно, схильний до пошуку сміливих та оригінальних рішень. Так, за ініціативи ОСОБА_4 у місті Вишневе була створена команда з жіночого футболу, яка взяла участь у Чемпіонаті України з футболу серед дівочих команд до 1 5 років у 1 Іершій лізі сезону 2018 року, що відбувся з 26 по ЗО березня 2018 року у м. Миколаєві,та Чемпіонаті України з футболу серед дівочих команд до 15 років у Вищій та Першій лізі сезону 2018 року, який відбувся з 16 по 20 квітня 2018 року у м. Калуш.Команда виборола II місце у Першій лізі та вийшла до Вищої ліги. ОСОБА_9 проводить активну роботу з пропаганди і розвитку різних видів спорту, залучення широких верств населення до занять фізичною культурою та спортом. Наприклад, протягом першого та другого кварталу 2018 року за його активною участю у місті були проведені такі заходи: турнір з дзюдо, фестиваль бойових мистецтв, футбольний турнір " ІНФОРМАЦІЯ_5 ", чемпіонат по міні футболу серед учасників АТО .
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому зі засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
Ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків також є недосить обґрунтованим з огляду на те, що підозрюваний не знайомий з потерпілим чи свідками, вони зустрілись вперше. Яким чином підозрюваний може на них впливати стороною обвинувачення не обґрунтовано.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що частково існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, на які вказує прокурор. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту:
Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби (ст.181 КПК України). У відповідності до ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Санкція ч.4 ст.186 КК України, яка інкримінується ОСОБА_4 , передбачає покарання у виді позбавлення волі до десяти років, що обумовлює можливість застосування домашнього арешту.
За таких умов застосування щодо ОСОБА_4 домашнього арешту є можливим і відповідає положенням законодавства.
Однак, необґрунтованим є застосування саме цілодобового домашнього арешту. Підозрюваний працює, отримує заробітну плату, раніше не судимий, щодо вчинення ним будь-яких інших кримінальних правопорушень то відомостей також слідчому судді не надано.
Згідно наданої захисником характеристики встановлено, що ОСОБА_4 має повну вищу освіту за спеціальністю - психологія. На посаді директора КП «Спортивний клуб'Вишневе» працює з 2012 року. Посадові функції виконує сумлінно, на високому професійному рівні. З перших днів війни став на захист України та вступив до лав ЗСУ,
Окрім цього, перебуваючи на службі у підозрюваного відсутні поруч близькі люди, які б могли йому допомогти задля забезпечення самого себе, проживання у разі застосування цілодобового запобіжного заходу.
Також, слідчий суддя бере до уваги, що обґрунтованим у даному кримінальному провадженні лише один ризик, переховування, але його можливо забезпечити й покладанням на підозрюваного додаткових обов'язків.
В світлі конкретних обставин цієї справи, для нівелювання ризику кримінального провадження, забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного слідчий суддя вбачає за можливе та доцільне застосувати до нього домашній арешт з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
За таких умов, приймаючи до уваги визначені ст.178 КПК України та досліджені в судовому засіданні обставини, зважаючи на визначену слідчим роль підозрюваного у вчиненні правопорушення та аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя доходить висновку, що домашній арешт є достатнім та необхідним заходом забезпечення кримінального провадження, однак не цілодобового, а нічного. Тому клопотання слід задовольнити частково.
Щодо заявленого клопотання захисника про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання то воно не є обґрунтованим. Оскільки підозрюваним все ж таки вчинено тяжкий злочин в умовах воєнного стану, також слідчим суддею встановлено наявність ризику переховування. Особисте зобов'язання по своїй природі є найлегшим запобіжним заходом, тому не зможе забезпечити як належну поведінку підозрюваного так і запобігання ризику переховування.
Разом з тим, домашній арешт по встановленій ч.1 ст.176 КПК України ієрархії тяжкості запобіжних заходів передує триманню під вартою, а тому є достатньо суворим заходом. З урахуванням встановлених слідчим суддею обставин з покладенням на підозрюваного обов'язків, домашній арешт цілком забезпечує мету застосування запобіжних заходів та повною мірою може запобігти наявному ризику кримінального провадження без надмірного обмеження свободи підозрюваного.
Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, ніж домашній арешт, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків) і руху кримінального провадження.
Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст.178 КПК України:
Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності додаткові обставини.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує такі обставини:
-надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186 КК України;
-інкримінований злочин КК України відноситься до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі;
-станом на сьогоднішній день ОСОБА_4 виповнилося повних 54 років;
-підозрюваний, неодружений, працює, зі слів підозрюваного має двох повнолітніх синів 25 та 23 років, які проходять військову службу у Збройних Силах України;
-дані щодо майнового стану підозрюваного не надані;
-підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий.
Щодо покладення обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України:
У зв'язку із обранням підозрюваному запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов'язки, про які зазначає слідчий у клопотанні. За таких умов на підозрюваного покладаються такі обов'язки:
- не відлучатися із місця розташування роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_4 , в період часу з 22 години до 06 години, окрім як за вимогою слідчого, прокурора та суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого перебування, номеру мобільного телефону;
- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у вказаному провадженні;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за межі території України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ч.6 ст.181 КПК України передбачає, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. А у відповідності до ч.7 ст.194 КПК України обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. Тому строк домашнього арешту та дії покладених на нього обов'язків встановлюється слідчим суддею до закінчення строку досудового розслідування.
За таких умов наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження та індивідуальними особливостями підозрювано го дають слідчому судді процесуальні підстави для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Зважаючи на викладене, клопотання слідчого є частково обґрунтованим та його слід частково задовольнити, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, з покладенням обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.
Окремо слід зауважити, що згідно зі ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст.ст.177, 178, 181, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого, погодженого з прокурором - задовольнити частково.
Застосувати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати своє фактичне місце розташування роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_4 , в період часу з 22:00 години до 06:00 години, строком до 18 грудня 2022 року (включно).
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- не відлучатися із місця розташування роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_4 , в період часу з 06 години до 22 години, окрім як за вимогою слідчого, прокурора та суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого перебування, номеру мобільного телефону;
- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у вказаному провадженні;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за межі території України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В інший частині клопотання відмовити.
Звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі суду.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1