18 жовтня 2022 року м. Дніпросправа № 207/4485/21(2-а/207/32/21)
Суддя І інстанції - Бистрова Л.О.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Іванова С.М.,
за участю секретаря судового засідання Ліненко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці
на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Дніпровської митниці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, просив:
визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення питних правил №0262/11000/21 від 29 вересня 2021 року, винесену заступником начальника Дніпровської митниці, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного Кодексу України.
Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Постанову у справі про порушення митних правил Дніпровської митниці №0262/11000/21 від 29 вересня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 148563,84 грн. визнано протиправною та скасовано.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрито.
Не погодившись з рішенням суду першої Дніпровська митниця подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов залишити без задоволення.
Апеляційна скарга обґрунтована правомірністю винесеної відносно ОСОБА_1 постанови про порушення митних правил, з огляду на доведеність факту подання ним неправдивих відомостей щодо коду товару згідно УКТЗЕД, що призвело до ухилення від сплати митних платежів у сумі 49521,28 грн.
В письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, інші сторони до суду не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач працює на підприємстві Т0В ПП « ЗІП» та є особою, яка виконує функції декларування товарів при митному оформленні.
Згідно з укладеним 01 квітня 2019 року зовнішньоекономічним контрактом №010419 між Т0В ПП «ЗІП» (покупець) та компанією ZHENJIANG DANTU YUNXIA0 BRUSH FACTORY (продавець) було здійснено поставку товару - пензлі макловиця з пластиковою ручкою, призначені для нанесення фарб, ґрунтовки, побілки та клею на загальну суму - 24 266,02 доларів США.
За поставлений товар TOB ПП «ЗІП» сплатило контрагенту на підставі комерційного рахунку (інвойсу) №010419-5 від 10 листопада 2020 року суму 24 266,02 дол. США, що на дату митного оформлення становить 654 709,35 грн.
На підставі ст.257 Митного кодексу України він звернувся до відділу митного оформлення митного органу, де від імені ТОВ ПП «ЗІП» подав електронну митну декларацію №UA110020/2021/007089 від 26 липня 2021 року.
З метою перевірки характеристик та опису товару було проведено митний огляд 26.07.2021 року співробітниками Дніпровської митниці було направлено запит №007089/КТ/01 до спеціального підрозділу Управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання з метою визначення коду УКТЗЕД.
26.07.2021 року спеціалізованим підрозділом митниці винесено рішення про визначення коду товару №KT-UA110000-0096-2021, згідно якого ввезені товари, являють собою пензлі макловиця з пластиковою ручкою, призначені для нанесення фарб, ґрунтовки, побілки та клею, та класифікується за кодом 9603401000 згідно з УКТЗЕД та обкладається ввізним митом у розмірі 10% від вартості товару. При митному оформленні співробітниками митниці було виявлено неспівпадіння коду товарів та складено картку відмови в прийнятті митної декларації №UA110020/2021/00158 від 26.07.2021 року.
27 липня 2021 року працівниками Державної митної служби України Дніпровської митниці щодо нього було складено протокол про порушення митних правил № 0262/11000/21, в якому зазначено, що ним неправомірно зменшено розмір митних платежів на суму 49 521,28 грн.
29 вересня 2021 року Державна митна служба України Дніпровська митниця винесла постанову №0262/11000/21 в справі про порушення митних правил якою визнала його винним у вчиненні порушення митних правил передбаченого ст.485 МК України. Цією ж постановою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму - 148 563,84 грн..
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного.
Статтею 466 МК України визначено, що адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно із частиною 1 статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
За вимогами цієї статті посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами частини 7 статті 257 МК України перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відповідно ж до частини 8 статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться зазначені у цій частині відомості, у тому числі у вигляді кодів.
Стаття 485 МК України передбачає адміністративну відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕДта його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Отже згідно диспозиції даної норми порушення митних правил має місце у разі зазначення декларантом: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту); неправдивих відомостей щодо ваги або кількості товару, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що диспозиція ст.485 МК України, передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети вказує на те, що правопорушення може бути вчинене виключно з умисною формою вини та лише декларантом або уповноваженою ним особою, оскільки на момент подачі декларації декларант (уповноважена ним особа) повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару. Конкретизація диспозицією зазначеної статті спеціальної мети впливає й на конкретизацію спеціального суб'єкта вказаного адміністративного правопорушення, яким в даному випадку, з урахуванням вимог п.8 ч.1 ст.4 та ч.8 ст.264 МК України, може бути лише декларант або уповноважена ним особа.
Стаття 251 КУпАП (які і стаття 495 МК України) передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, відповідно до поданої позивачем 26 липня 2021 року митної декларації UA110020/2021/007089, визначено код товару УКТЗЕД 96034009000, за яким передбачено сплату митних платежів на суму 214592,18 грн.
Факт невірного зазначення коду товару за УКТЗЕД, позивачем не заперечується.
Разом з цим, 26 липня 2021 року ТОВ ПП «ЗІП» було попередньо сплачено митних платежів на суму 255000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №38510 та №38524 від 26 липня 2021 року.
Зазначена сума є більшою, ніж визначена до сплати за митною декларацією UA110020/2021/007089 від 26.07.2021 року та відповідає сумі митних платежів, які підлягають сплаті за вірним кодом товару УКТЗЕД 96034001000.
Вказане свідчить про відсутність у декларанта спеціальної протиправною мети, а саме неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.
Натомість, зазначення декларантом коду товару за УКТЗД 96034009000 замість вірного 9603401000 є помилкою.
Відтак, митним органом жодним чином не доведено факту заявлення позивачем у митній декларації неправдивих відомостей з мето неправомірного зменшення розміру митних платежів.
У зв'язку з чим, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо протиправності винесеної відносно ОСОБА_1 постанови про порушення митних правил №0262/11000/21 від 29 вересня 2021 року.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи ), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволені адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 311, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 грудня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.
В повному обсязі постанова складена 20 жовтня 2022 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя С.М. Іванов