24 жовтня 2022 р.Справа № 440/16655/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 по справі № 440/16655/21
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
20.06.2022 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області подано через підсистему "Електронний суд" до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на зазначене рішення, яка зареєстрована 31.08.2022.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2022 витребувано з Полтавського окружного адміністративного суду справу № 440/16655/21, яка передана судді-доповідачу до розгляду 24.10.2022.
Одночасно з вимогами апеляційної скарги скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, визнавши причини пропуску такого строку поважними.
В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що копія оскаржуваного судового рішення отримана ним 11.02.2022. Граничний (тридцятиденний) строк на подання апеляційної скарги припав на 13.03.2022. Проте 24.02.2022 почалася військова агресія Російської Федерації проти України, що порушило порядок роботи підприємств, установ та організацій, у т.ч. підприємства поштового зв'язку, судів тощо. Так, 03.03.2022 на сайті Другого апеляційного адміністративного суду з'явилося повідомлення про тимчасове зупинення здійснення судочинства, виготовлення та надсилання судових рішень, прийняття та реєстрацію вхідної та відправки вихідної кореспонденції, і лише 19.05.2022 на сайті суду з'явилося повідомлення про початок організаційних заходів щодо відновлення процесу відправлення правосуддя судом. В свою чергу, строк на апеляційне оскарження закінчився, а очікуваних змін до КАС України щодо зупинення чи поновлення процесуальних строків не здійснено.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення ухвалено в порядку письмового провадження 07.02.2022, його копія отримана відповідачем 11.02.2022, що ним самим не заперечується, тоді як апеляційна скарга подана 20.06.2022, тобто, поза межами тридцятиденного строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 295 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В силу ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Посилання відповідача на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу відповідача, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Зокрема, судом не встановлено обставин, що перешкоджали відповідачу через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду із апеляційною скаргою вчасно, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду у розумні строки, у зв'язку із запровадження такого, не може вважатись поважною причиною цих строків.
Доводи клопотання про порушення порядку роботи підприємств, установ та організацій, у т.ч. підприємства поштового зв'язку, судів тощо, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідачем не зазначено та не надано жодних доказів про те, як саме вказані обставини вплинули на роботу відповідача та перешкоджали останньому звернутись до суду із апеляційною скаргою вчасно з моменту отримання копії оскаржуваного рішення 11.02.2022.
Так, апеляційна скарга відповідачем подана через підсистему "Електронний суд", а отже вчасне подання відповідачем апеляційної скарги не залежало від роботи підприємств поштового зв'язку.
Щодо роботи суду, колегія суддів зауважує, що 03.03.2022 на сайті Другого апеляційного адміністративного суду з'явилося повідомлення про тимчасове зупинення здійснення судочинства, виготовлення та надсилання судових рішень, прийняття та реєстрацію вхідної та відправки вихідної кореспонденції, а не про заборону надсилати будь-яку кореспонденцію.
При цьому, 19.05.2022 на сайті суду з'явилося повідомлення про початок організаційних заходів щодо відновлення процесу відправлення правосуддя судом, однак з апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 20.06.2022, тобто через місяць після відповідного повідомлення суду.
Окрім того, колегія суддів, надаючи оцінку доводам апелянта, вважає за необхідне зауважити, що будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків, зміни в частині процесуальних строків, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, до КАС України не вносились, а очікування відповідачем внесення відповідних змін поза розумним сумнівом не може свідчити про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення особою, яка зацікавлена у найшвидшому вирішенні справи.
Також суд акцентує увагу на тому, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20.
Жодних інших доводів про поважність причин, з яких відбулося зволікання з поданням апеляційної скарги, заявник в клопотанні про поновлення строку не наводить.
Відтак, зазначені відповідачем обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про поновлення строку апеляційного оскарження.
Керуючись ст. 121, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 по справі № 440/16655/21, наведені Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області.
Клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про поновлення строку на апеляційне оскарження залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя П'янова Я.В.
Судді Присяжнюк О.В. Спаскін О.А.